02 березня 2017року м. Київ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі: головуючого: Соколової В.В.,
суддів: Немировської О.В., Чобіток А.О.
при секретарі: Дука В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 17.01.2017 у справі за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання громадян Колектив індивідуальних забудовників «Чайка», ОСОБА_4, заступника голови правління Об'єднання громадян Колектив індивідуальних забудовників «Чайка» ОСОБА_5, ОСОБА_6 про зобов'язання виконати умови договору, -
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 17.01.2017 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання громадян Колектив індивідуальних забудовників «Чайка», ОСОБА_4, заступника голови правління Об'єднання громадян Колектив індивідуальних забудовників «Чайка» ОСОБА_5, ОСОБА_6 про зобов'язання виконати умови договору - відмовлено.
Справа 759/8824/15-ц
№ апеляційного провадження:22-ц/796/3524/2017
Головуючий у суді першої інстанції: Миколаєць І.Ю.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Соколова В.В.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, посилаючись на незаконність оскаржуваної ухвали, як такої, що постановлена на підставі висновків, які не відповідають дійсним обставинам справи, та постановленою з неправильним застосуванням та грубим порушенням норм процесуального права.
На підставі викладеного позивач просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу якою заяву про забезпечення позову задовольнити.
В судовому засіданні представники позивача підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.
Інші особи в судове засідання не з'явились, про день та час слухання справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили, тому в порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб які приймали участь в судовому засіданні, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з насупного.
Судом встановлено, що у червні 2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом в якому просив суд, з урахуванням уточнених вимог, зобов'язати відповідача Об'єднання громадян Колективу індивідуальних забудовників «Чайка», виконати будівельні роботи по закінченню будівництва мереж загального користування КІЗ «Чайка» (15 км. Житомирське шосе, м. Київ): межі зовнішнього водопостачання і каналізації; об'єктів енергетичного господарювання; благоустрою доріг з асфальтним покриттям; відповідно до умов договору пайової участі від 11.12.2007, укладеного між ОСОБА_1 та відповідачем Об'єднанням громадян Колективу індивідуальних забудовників «Чайка», до 01.10.2015;
зобов'язати відповідача Об'єднання громадян Колективу індивідуальних забудовників «Чайка» не чинити перешкод ОСОБА_1 в користуванні власністю земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1;
зобов'язати відповідача Об'єднання громадян Колективу індивідуальних забудовників «Чайка» видати необхідні вихідні технічні умови на підключення до інженерних мереж загального користування індивідувального будинку у АДРЕСА_1 ОСОБА_1, за розділами: водопостачання, водовідведення, електропостачання, газопостачання;
зобов'язати відповідача ОСОБА_4 виконати умови п.7.2 договору пайової участі від 11.12.2007.;
зобов'язати відповідача ОСОБА_5, як відповідального за будівництво, виготовити в повному обсязі виконавчу документацію об'єктів загального користування перелік яких визначенно в договорі від 11.12.2007 до 01.04.2017;
зобов'язати відповідача ОСОБА_6 надати детальний звіт про надходження від членів колективу пайових внесків призначених на будівництво мереж загального користування за період з 03.06.2004 по 03.06.2016;
зобов'язати відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 солідарно відшкодувати позивачу ОСОБА_1 судові витрати;
встановити факт завдання збитку позивачу ОСОБА_1 відповідачами ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 через не виконання умов договору пайової участі від 11,12.2007, так як ОСОБА_1 в повному обсязі сплатив грошові кошти за будівництво мереж загального користування станом на 20.12.2007 і станом на червень 2016 року не може в повному обсязі отримати вигоду пов'язану із експлуатацією мареж загального користування.
Позивач посилаючись на своє право власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 0,1 га, яка знаходиться на території ОГ КІЗ «Чайка», просив задовольнити його позовні вимоги у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем взятих зобов'язань по вищезазначеним роботам з благоустрою та влаштуванню електропостачання, водовідведення (каналізації), водопостачання, газопостачання. Тобто, предметом позову є зобов'язання виконати роботи, підстава - неналежне їх виконання.
29.09.2016 ОСОБА_1 було подано заяву про забезпечення позову в якій він просив:
накласти арешт на земельну ділянку, яка знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 за кадастровим номером НОМЕР_2 0,1 га.;
накласти заборону ОГ КІЗ «Чайка» та будь-кому до вирішення справи по суті на проведення будівництва житлового будинку на земельній ділянці, які знаходиться за адресою; АДРЕСА_2 за кадастровим номером НОМЕР_2 0,1 га.;
заборонити Київській міській Раді про передачу земельної ділянки у приватну власність, які знаходяться за адресою; АДРЕСА_2 з кадастровим номерам НОМЕР_2 0,1 га.
Свою заяву позивач обґрунтовував тим, що на земельній ділянці, яка була виділена відповідно до Генерального плану забудови в Святошинському районі м. Києва для артезіанської свердловини, будівництва двох резервуарів, зроблено самозахват земельних ділянок та почалося активне будівництво житлового будинку. Крім того, зазначає, що самовільна ліквідація артезіанської свердловини, яка передбачена Генеральним планом забудови на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_2 0,1 га передача земельних ділянок у приватну власність не тільки позбавляє можливості в надійному водозабезпеченні будинків членів Колективу якісною питною водою, але і ставить під загрозу забезпечення пожежної безпеки всього котеджного містечка.
Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що вид забезпечення позову не є співмірним із заявленими позовними вимогами, та заявником не надано обґрунтування поданої заяви в частині того, що у разі невжиття заходів забезпечення позову існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, з огляду на предмет спору.
Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції зроблені на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих доказів та в повній мірі відповідають вимогам чинного законодавства.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до п. 1 п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Як убачається з матеріалів справи, предметом спору є виконання відповідачем робіт з благоустрою території ОГ КІЗ «Чайка» на території якої знаходиться земельна ділянка власником якої є ОСОБА_1 (кадастровий номер: НОМЕР_1 0,1 га.), в той час, як у заяві про забезпечення позову позивач просить накласти арешт на земельну ділянку, яка знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 за кадастровим номером НОМЕР_2 0,1 га., та накласти заборону на проведення будівництва житлового будинку на цій земельній ділянці, заборонити Київській міській Раді передачу цієї земельної ділянки у приватну власність. Тобто, позивач у своїй заяві про забезпечення позову фактично просить про обмеження прав володіння та розпорядження стосовно земельної ділянки, яка не є предметом позову, власник якої не зазначений і не залучений до розгляду справи.
Крім того, позивач у заяві про забезпечення позову не навів обґрунтування, як саме застосування заходів забезпечення позову у вигляді обмеження прав власника певної земельної ділянки може утруднити виконання можливого рішення суду про зобов'язання вчинити дії щодо будівництва мереж загального користування.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що наведенні позивачем доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав вважати, що судом допущені порушення процесуального права, які привели, або могли призвести до неправильного вирішення питання.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 17.01.2017 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: