1[1]
08 лютого 2017 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Київської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_5 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2016 року про повернення прокурору Київської місцевої прокуратури №1 обвинувального акту відносно ОСОБА_6 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, та ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_8 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , -
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2016 року обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України, та ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України повернуто прокурору Київської місцевої прокуратури №1.
Підставою для повернення обвинувального акту згідно з ухвалою суду стало те, що пред'явлене ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачення є неконкретним, оскільки згідно з обвинувальним актом обвинувачена ОСОБА_6 заволоділа чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем за пособництва обвинуваченого ОСОБА_7 , проте їх дії кваліфіковані, як розтрата чужого майна, та пособництво у розтраті чужого майна, відповідно.
Крім того, суд вказує на те, що згідно з вказаними у обвинувальному актами платіжних доручень, управлінням освіти Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації всього було перераховано на рахунки Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Білтек» грошові кошти в сумі 13 059 307 грн. 48 коп., проте в обвинувальному акті відображено іншу суму перерахованих на рахунки вказаних товариств грошових коштів - 13 358 205 грн.
Окрім того, в обвинувальному акті, в порушення вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, не вказано місце інкримінованих обвинуваченим кримінальних правопорушень.
Прокурор Київської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_5 в апеляційній скарзі просить ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2016 року про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 скасувати та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.
Своє прохання апелянт мотивує тим, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відповідає вимогам ст. 291 КПК України в цілому та ч. 2 вказаної статті, зокрема. Прокурор зазначає, що повертаючи обвинувальний акт, суд першої інстанції вдався до оцінки правильності кваліфікації дій обвинувачених в стадії підготовчого судового засідання, що не передбачено в даній стадії судового провадження та є порушенням вимог ст. 314 КПК України. Також прокурор вказує, що в обвинувальному акті чітко вказано місце інкримінованих обвинуваченим правопорушень.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, обвинувачених та їх захисників, якізаперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України обвинувальний акт може бути повернутий прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Вимоги до обвинувального акта у кримінальному провадженні викладені у ст. 291 КПК України, отже обвинувальний акт може бути повернуто прокурору лише з мотивів його невідповідності вказаній статті.
Ухвалюючи рішення про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , суд першої інстанції послався в ухвалі на те, що порушено п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.
Так, п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
В обвинувальному акті у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, є правова кваліфікація кримінального правопорушення, з посиланням на відповідні частини та статті КК України, а також є формулювання обвинувачення. При цьому в обвинувальному акті зазначено місце, в якому ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вчиняли інкриміновані їм дії - приміщення управління освіти Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації за адресою: м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня 118 б.
Отже, обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.
Вказуючи на неконкретність обвинувачення, висунутого ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , розбіжність у правовій кваліфікації дій обвинувачених та розбіжність в сумах завданої кримінальним правопорушенням шкоди, суд першої інстанції вдався до оцінки обставин провадження та вийшов за межі повноважень, наданих суду у підготовчому судовому засіданні ч. 3 ст. 314 КПК України.
Колегія суддів, погоджуючись з доводами апеляції прокурора про порушення судом вимог ст. 314 КПК України, зазначає, що у підготовчому судовому засіданні суд першої інстанції відповідно до п. 3 ч. 3 вказаної статті мав право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідав вимогам ст. 291 КПК України, але у даному провадженні обвинувальний акт відповідає вимогам кримінального процесуального закону, тому підстав для повернення обвинувального акту прокурору не було.
Отже, ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2016 року про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підлягає до скасування з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_5 задовольнити.
Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2016 року про повернення прокурору Київської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_5 обвинувального акту відносно ОСОБА_6 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, та ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
[1]Справа № 11-кп/796/1995/16 Категорія КК: ч.5 ст.27, ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_11
Доповідач ОСОБА_1