09 березня 2017 року Справа № 922/6436/15
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :
головуючого суддіХодаківської І.П.,
суддівДанилової М.В.,
Бакуліної С.В.,
розглянувши
касаційні скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова асоціація "Агросвіт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна"
на постанову від 06.12.2016 Харківського апеляційного господарського суду
у справі№922/6436/15 господарського суду Харківської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова асоціація "Агросвіт"
до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агросвіт"
провизнання недійсним договору
За участю представників сторін:
Від позивача - Подус М.О. (договір)
Соловей Ю.А. (дов. від 10.01.17)
Від відповідача - 1) Шамраєв М.Є. (дов. від 20.02.17)
2) не з'явились
У задоволенні клопотання ТОВ агропромислова асоціація "Агросвіт" про відкладення розгляду справи відмовлено з огляду на межі перегляду справи в касаційній інстанції, встановлені ст.111-7 ГПК України.
ТОВ Агропромислова асоціація "Агросвіт" звернулось до господарcького суду Харківської області з позовом до ТОВ "Торгівельний Дім "Агросвіт" та ТОВ "Новаагро Україна" про визнання недійним договору №6-ВПВ від 31.08.2015 про відступлення права вимоги.
Справа розглядалась неодноразово.
Останнім рішенням господарського суду Харківської області від 17.10.2016 (суддя Погорелова О.В.) позов задоволено. Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 31.08.2015 за №6-ВПВ, укладений між відповідачами - ТОВ "Торгівельний Дім "Агросвіт" та ТОВ "Новаагро Україна". Рішення мотивовано тим, що при укладенні договору про відступлення права вимоги №6-ВПВ від 31.08.2015 його сторонами ТОВ "ТД "Агросвіт" та ТОВ "Новаагро Україна" не додержано вимоги ч. ч. 2, 3 ст. 203 ЦК України, а тому такий договір є недійсним в силу положень ст. 215 ЦК України.
Постановою колегії суддів Харківського апеляційного господарського суду від 04.04.2016 у складі: Потапенко І.В., Гребенюк Н.В., Слободін М.М. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.
ТОВ "Новаагро Україна" у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.ст.203, 215, 603 Цивільного кодексу України.
ТОВ Агропромислова асоціація "Агросвіт" у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, провадження у справі припинити. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Господарськими судами при розгляді справи встановлено, що 31.08.2015 між ТОВ "Торгівельний дім "Агросвіт" та ТОВ "Новаагро Україна" укладено договір №6-ВПВ про відступлення права вимоги (про заміну кредитора).
Згідно умов п.1.1. цього договору первісний кредитор ТОВ "Торгівельний дім "Агросвіт" відступає право вимоги, а новий кредитор ТОВ "Новаагро Україна" набуває право вимоги та здійснює розрахунок на користь первісного кредитора у спосіб, в порядку, розмірі та строки, визначені договором.
Відповідно до п.1.2. договору його предметом є відступлення права вимоги первісного кредитора ТОВ "Торгівельний дім "Агросвіт" до ТОВ Агропромислова Асоціація "Агросвіт" належного виконання всіх зобов'язань, у тому числі поставки товару або повернення попередньої оплати, сплати штрафних санкцій та інших зобов'язань, що існують на дату укладання договору про відступлення права вимоги та виникнуть у майбутньому за наступними договорами, укладеними між ТОВ "Торгівельний дім "Агросвіт" та ТОВ Агропромислова Асоціація "Агросвіт":
1.2.1. договору поставки № 2711МП2 від 27.11.2014 та додаткових угод до нього;
1.2.2. договору поставки № 0728МП від 28.07.2014 та додаткових угод до нього;
1.2.3. договору поставки № 0530МП від 30.05.2014 та додаткових угод до нього;
1.2.4. договору поставки № 0627МП від 27.06.2014 та додаткових угод до нього;
1.2.5. договору поставки № 1312-16М від 16.12.2013 та додаткових угод до нього.
Згідно п.1.3. договору новий кредитор ТОВ "Новаагро Україна" набуває право вимагати від боржника ТОВ Агропромислова Асоціація "Агросвіт" виконання умов основних договорів разом із додатковими угодами в розмірі, строки та порядку, які визначені в основних договорах та додаткових угодах до них. Право вимоги переходить до нового кредитора з 01 вересня 2015 року.
Відповідно до п.1.4. договору загальний розмір права вимоги, який передається за цим договором становить 59 612 746 гривень, в тому числі:
-за договором поставки № 2711МП2 від 27.11.2014 - 15 300 000 грн.;
-за договором поставки № 0728МП від 28.07.2014 - 2 000 000 грн.;
-за договором поставки № 0530МП від 30.05.2014 - 10 250 грн.;
-за договором поставки № 0627МП від 27.06.2014 - 22 000 000 грн.;
-за договором поставки № 1312-16М від 16.12.2013 - 10 062 746 грн.
Згідно п. 2.1. договору про відступлення права вимоги сторони погодили, що новий кредитор ТОВ "Новаагро Україна" здійснює з первісним кредитором ТОВ "ТД "Агросвіт" розрахунок за відступлення права вимоги шляхом переказу новим кредитором грошових коштів в розмірі 59612746 грн. 00 коп. на рахунок первісного кредитора, за реквізитами, вказаними в п.7 даного договору.
ТОВ Агропромислова асоціація "Агросвіт" посилаючись на те, що цей договір від імені ТОВ "ТД "Агросвіт" укладено директором ОСОБА_10 з перевищенням наданих йому повноважень, а саме, за відсутністю попередньої згоди загальних зборів учасників Товариства відповідно до їх виключної компетенції, визначеної в п. 4.3. Статуту Товариства, відсутність наступного схвалення цього правочину з боку Товариства 5 в особі уповноваженого органу та обізнаність про обмеження повноважень у зазначеної особи з боку іншої сторони ТОВ "Новаагро України", звернулось до суду з даним позовом.
Колегія суддів Вищого господарського суду України при направленні справи на новий розгляд у своїй постанові від 30.06.2016 зазначала, що судами не надано оцінки твердженню відповідача про наступне схвалення правочину, оскільки сторони договору вчинили дії на його виконання, які полягали у сплаті ТОВ "Новаагро Україна" та прийнятті ТОВ "Торгівельний дім "Агросвіт" визначеної Договором плати в сумі 59 612 746 грн. та не дано оцінки твердженню ТОВ "Новаагро Україна" про невстановлення фактів, які свідчать про порушення прав позивача, та не з'ясовано чи порушені права позивача внаслідок укладення спірного договору.
Судами попередніх інстанцій вказівки Вищого господарського суду України при новому розгляді справи не виконані.
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 ЦК України, встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, згідно ч.ч. 2, 3 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до ч.1 ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Згідно ч. 3 цієї статті орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Відповідно до ст.241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Відповідно до 3.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.
Господарські суди попередніх інстанцій при первісному розгляді справи та задоволенні позову виходили з того, що спірний договір з боку ТОВ "Торгівельний дім "Агросвіт" укладено директором ОСОБА_10 з перевищенням ним своїх повноважень, оскільки в порушення пп. 5 п. 4.3. Статуту Товариства на укладення цього правочину не отримано погодження загальних зборів учасників Товариства, що підтверджується рішенням загальних зборів учасників Товариства, оформленим протоколом від 31.08.2015.
При повторному розгляді справи було встановлено, що рішенням господарського суду Харківської області від 06.04.2016 у справі №922/615/16, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.05.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 03.08.2016, визнано недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "Торгівельний Дім "Агросвіт", оформлене протоколом без номеру від 30.08.2015.
Судами також зазначено, що 30.08.2015 відбулись повторні загальні збори учасників ТОВ "ТД "Агросвіт", рішення яких оформлені протоколом №2 від 30.08.2015. Це рішення суди сприйняли в якості підтвердження перевищення повноважень директором ТОВ "Торгівельний Дім "Агросвіт" при укладенні спірного договору.
При цьому, судами не зазначено на якій підставі було сприйнято рішення від 30.08.2015, оформлене протоколом №2 (тоді як в обгрунтування позову було покладено рішення загальних зборів учасників ТОВ "Торгівельний дім "Агросвіт", оформлене протоколом від 30.08.2015 без номера), яке з'явилось в матеріалах справи після того, як справу було направлено на новий розгляд; відсутні пояснення позивача з цього приводу.
Судами попередніх інстанцій не взято до уваги, що із аналізу змісту частини першої статті 241 ЦК випливає, що законодавець не ставить схвалення правочину в обов'язкову залежність від наявності рішень окремих органів управління товариства, оскільки підтвердженням такого схвалення закон визначає вчинені на його виконання дії особи, в інтересах якої його було укладено. Такі дії повинні свідчити про прийняття правочину до виконання (Позиція Верховного Суду України, викладена у постанові 06.04.2016).
Суди не з'ясували наявність чи відсутність вчинення сторонами договору дій на його виконання та не виконали вказівки Вищого господарського суду України щодо перевірки твердження відповідача про наступне схвалення правочину шляхом сплати ТОВ "Новаагро Україна" та прийнятті ТОВ "Торгівельний дім "Агросвіт" визначеної Договором плати в сумі 59 612 746 грн.
Колегія суддів зазначає, що статтею 16 цього ж Кодексу унормовано, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
За змістом ст.ст. 1, 2 ГПК України до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Проте, наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації, встановленого вищевказаними нормами, права. Так, вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі, належним позивачем.
Суди, при перевірці наявності порушеного права позивача, зазначили, що укладаючи договір про відступлення права вимоги №6-ВПВ від 31.08.2015, відповідачі позбавили ТОВ АПА "Агросвіт" можливості (права) провести зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог, та зменшити розмір заборгованості ТОВ АПА "Агросвіт" перед ТОВ "ТД "Агросвіт" з повернення передплати за договорами поставки № 2711МП2 від 27.11.2014, № 0728МП від 28.07.2014, № 0530МП від 30.05.2014, № 0627МП від 27.06.2014, №1312-16М від 16.12.2013 на загальну суму 43 482 240,51 грн.
При цьому, судами попередніх інстанцій не дано оцінки доводам ТОВ "Новаагро Україна" про відсутність порушених прав позивача внаслідок укладення спірного договору з урахуванням положень ст.603 Цивільного кодексу України, відповідно до п.1 якої у разі заміни кредитора боржник має право пред'явити проти вимоги нового кредитора свою зустрічну вимогу до первісного кредитора, а п.2 передбачає можливість зарахування із новим кредитором.
Вимога ТОВ АПА "Агросвіт", викладена у касаційній скарзі, щодо необхідності припинення провадження у справі грунтується на обставинах , які не були предметом розгляду судів попередніх інстанцій.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій, без з'ясування та оцінки всіх обставин справи дійшли передчасного висновку про задоволення позову.
З огляду на те, що в силу статті 1117 Господарського процесуального кодексу України у суду касаційної інстанції відсутнє право встановлювати або вважати доведеними обставини справи, які не були встановлені судами попередніх інстанцій, так само як і надавати їм власну юридичну оцінку, колегія суддів зазначає про наявність підстав для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій у даній справі і передачі її на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Враховуючи викладене та беручи до уваги доводи, викладені в касаційних скаргах, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, під час здійснення якого суду необхідно врахувати вищезазначені обставини, які стали підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, і повністю встановивши фактичні обставини справи, підтверджені належними та допустимими доказами, з наданням їм обґрунтованої юридичної оцінки, вирішити спір з приводу наявності чи відсутності підстав для задоволення позову із застосуванням до спірних правовідносин відповідних норм матеріального права.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України
Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова асоціація "Агросвіт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна" задовольнити частково.
Постанову від 06.12.2016 Харківського апеляційного господарського суду у справі №922/6436/15 господарського суду Харківської області та рішення від 17.10.2016 господарського суду Харківської області скасувати; справу №922/6436/15 направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
Головуючий суддя І. Ходаківська
Судді М. Данилова
С. Бакуліна