"04" листопада 2009 р. Справа № 01/108-40
за позовом акціонерного страхового товариства «Вексель», м.Київ в особі Західної філії АСТ «Вексель», м.Тернопіль
до товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних конструкцій", м.Луцьк,
третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, страхової компанії «Еталон», м.Київ
про стягнення 510 грн.,
Суддя Якушева І.О.
за участю представників:
від позивача: н/з
від відповідача-1: н/з
від третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору : н/з
Суть спору : позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідачів одночасно 12767,83 грн., що складає суму виплаченого ним страхового відшкодування.
На обгрунтування вимоги про стягнення 12767,83 грн. виплаченого страхового відшкодування з відповідача-1 позивач посилався на те, що страхова компанія відшкодувала ОСОБА_1, автомобіль якого зазнав механічних пошкоджень внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 12767,83 грн. Як зазначає позивач, дорожньо-транспортна пригода сталася 16.10.2008р. по вул.Карпенка-Карого в м.Луцьку з вини водія автомобіля «УАЗ 3303», д.р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_2, який на момент вчинення ДТП був працівником ТзОВ «Завод будівельних конструкцій», що є власником автомобіля «УАЗ 3303», д.р.н. НОМЕР_2. Посилаючись на ст.993 ЦК України, ст.27 Закону України «Про страхування»вказує, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Особою, відповідальною за заподіяний збиток, позивач вважає відповідача-1, посилаючись на ст.1187, п.1 ч.1 ст.1188, ч.1 ст.1172 ЦК України.
На обґрунтування вимоги про стягнення 12767,83 грн. виплаченого страхового відшкодування з відповідача-2 позивач посилався на те, що цивільно - правова відповідальність водія автомобіля «УАЗ 3303»д.р.н. НОМЕР_2, власником, якого є відповідач-1, застрахована в СК «Еталон»згідно Генерального договору про страхування цивільної - правової відповідальності власників транспортних засобів № 2 від 05.03.2008, укладеного між СК «Еталон»та ТЗОВ «Завод будівельних конструкцій», а тому на підставі ст.ст.6, 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»вважає, що відповідач-2 зобов'язаний відшкодувати заподіяну шкоду третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу «УАЗ 3303»д.р.н. НОМЕР_2.
Представник позивача в судовому засіданні 2.09.2009р. позовні вимоги уточнив: підтримував позовні вимоги, заявлені до відповідача-1 і просив стягнути суму виплаченого ним страхового відшкодування в розмірі 12767,83 грн. із відповідача-1 -ТзОВ «ЗБК»; відповідача-2 -СК «Еталон»просив залучити до участі у розгляді справи як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Ухвалою господарського суду від 2.09.2009р. СК «Еталон»на підставі ст.27 ГПК України залучено до участі у розгляді справи як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
В судове засідання на підставі ст.30 ГПК України викликався водій ТзОВ "Завод будівельних конструкцій "ОСОБА_2, який пояснив, що він 16.10.2008р., керуючи автомобілем «УАЗ 3303», д.р.н. НОМЕР_2, зіткнувся з автомобілем «DODGE AVENGER , держ.реєстр. номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1 На момент скоєння ДТП працював водієм ТзОВ «ЗБК», з 8.11.2008р. не працює.
16.10.2009р. позивач надіслав до господарського суду заяву №01-1403 від 14.10.2009р. про зміну позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача 510 грн. суми виплаченого стахового відшкодування.
На обґрунтування зміненої вимоги позивач посилається на те, що за його зверненням СК «Еталон»виплатила страхове відшкодування в розмірі 12257,83 грн. (за мінусом франшизи в розмірі 510 грн.).
На підтвердження перерахування страховою компанією коштів позивач подав платіжну вимогу-доручення №491 від 13.10.2009р.
Посилаючись на п.37.5 ст.37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач вважає, що суму франшизи в розмірі 510 грн. має сплатити ТЗОВ «Завод будівельних конструкцій».
29.10.2009р. ТзОВ «Завод будівельних конструкцій»надіслано до господарського суду клопотання №498 від 29.10.2009р., в якому відповідач повідомляє про те, що ним в добровільному порядку перераховано позивачу суму франшизи в розмірі 510 грн. та судові витрати по справі: 127,68 грн. витрат, пов'язаних з оплатою держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Вважає, що відсутній предмет спору, а тому просить припинити провадження у справі.
3.11.2009р. від позивача на адресу господарського суду надійшла заява №01-1459 від 30.10.2009р. про відмову від позову, в якій представник позивача просить припинити провадження у справі, посилаючись на перерахування ТзОВ «Завод будівельних конструкцій»755,68 грн., з яких 510 грн. складає спірна сума, а також судові витрати по справі.
З огляду на те, що відповідач в добровільному порядку перерахував позивачу суму франшизи в розмірі 510 грн. та судові витрати по справі: 127,68 грн. витрат, пов'язаних з оплатою держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, що підтверджується доданим ним платіжним дорученням №7537 від 29.10.2009р., провадження у справі №01/108-40 на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України підлягає припиненню у зв'язку із відсутністю предмету спору.
Керуючись п.1-1 ст.80, ст.86 ГПК України, господарський суд
провадження у справі № 01/108-40 припинити.
Суддя І.О.Якушева