13 березня 2017 року Справа № 914/4284/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Короткевича О.Є. (доповідач у справі),
суддів:Коваленка В.М., Полякова Б.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "ВіЕс Банк"
на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 14.11.2016 року
у справі Господарського суду № 914/4284/15 Львівської області
за заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Оптіма-Капітал" Приватного підприємства "Шива"
провизнання банкрутом,
Подана Публічним акціонерним товариством "ВіЕс Банк" касаційна скарга на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 14.11.2016 року у справі № 914/4284/15 не може бути розглянута Вищим господарським судом України з наступних підстав.
Предметом касаційного оскарження є ухвала Львівського апеляційного господарського суду від 14.11.2016 року про відмову в прийнятті апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "ВіЕс Банк" на ухвалу господарського суду Львівської області від 03.11.2016 року у справі № 914/4284/15, якою відмовлено в прийнятті заяви Публічного акціонерного товариства "ВіЕс Банк" про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Львівської області від 11.05.2016 року у справі № 914/4284/15.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.
Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI, далі - Закон про банкрутство) визначають спеціальний порядок оскарження судових рішень місцевого господарського суду у справі про банкрутство в апеляційному та в касаційному порядку.
Так, згідно з ч. 3 ст. 8 Закону про банкрутство, якими врегульовані питання щодо касаційного оскарження судових рішень у справі про банкрутство, у касаційному порядку можуть бути оскаржені постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду таких судових рішень: ухвали про порушення справи про банкрутство, ухвали про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого, ухвали про перехід до наступної судової процедури, ухвали про затвердження плану санації, ухвали про припинення провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Наведений перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.
Враховуючи те, що окрім судових рішень у формі постанов, у разі відмови в прийнятті заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судом апеляційної інстанції виносяться ухвали, касаційне оскарження таких ухвал відбувається з урахуванням особливостей, передбачених Законом про банкрутство.
При цьому за змістом ч. 3 ст. 8 Закону про банкрутство при вирішенні питання про можливість касаційного оскарження процесуального документа суду апеляційної інстанції визначальним є саме судовий акт суду першої інстанції, а не результат його перегляду в апеляційному порядку.
У даному випадку предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову в прийнятті заяви Публічного акціонерного товариства "ВіЕс Банк" про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Львівської області від 11.05.2016 року у справі № 914/4284/15, можливість оскарження якої не передбачена ч. 3 ст. 8 Закону про банкрутство.
Крім того, зі змісту ч. 1 ст. 106 ГПК України, якою визначено перелік ухвал місцевого господарського суду, які можуть бути оскаржені окремо від рішення місцевого господарського суду, вбачається, що положеннями ГПК України не передбачено апеляційного оскарження ухвал про відмову в прийнятті заяви про перегляд за нововиявленими обставинами, що, відповідно, унеможливлює оскарження такої ухвали в касаційному порядку.
До того ж, підпунктом 8.5 пункту 8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" № 17 від 26.12.2011 року, передбачено, що ухвали про відмову в прийнятті заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами не підлягають оскарженню.
Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 916/2019/13, від 18 листопада 2015 року у справі № 910/15007/14, від 27 січня 2016 року у справі № Б11/009-12, від 19 жовтня 2016 року № 903/623/13.
За таких обставин заявник позбавлений права на касаційне оскарження вказаної ухвали суду апеляційної інстанції.
У зв'язку з чим касаційна скарга не підлягає розгляду в порядку касаційного провадження, тому в її прийнятті необхідно відмовити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 55, 129 Конституції України, ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п. 1 ч. 1 ст. 62, ст.ст. 1115, 1117, 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити Публічному акціонерному товариству "ВіЕс Банк" в прийнятті касаційної скарги на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 14.11.2016 року у справі № 914/4284/15.
Головуючий О.Є. Короткевич
Судді В.М. Коваленко
Б.М. Поляков