13 березня 2017 року Справа № 904/10544/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Панової І.Ю.,
суддів:Погребняка В.Я., Полякова Б.М.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТУЛС"
на ухвалуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.01.2017
у справі№ 904/10544/16 господарського суду Дніпропетровської області
за позовомПершого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради
доТовариства з обмеженою відповідальністю "ТУЛС"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Солярис" 2) Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради 3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство з питань нотаріату та банкрутства"
провитребування майна
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТУЛС"
доПершого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Солярис" 2) Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради 3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство з питань нотаріату та банкрутства"
проусунення перешкод у користуванні власністю
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2016 у справі №904/10544/16 (суддя Рудь І.А.) відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ТУЛС" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та повернуто зустрічну позовну заяву і додані до неї документи без розгляду на підставі п. п. 4, 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 (колегія суддів: Парусніков Ю.Б., Білецька Л.М., Чередко А.Є.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТУЛС" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2016 у справі № 904/10544/16 повернуто на підставі п. п. 1-3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТУЛС" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною вих. №б/н від 17.01.2017 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 у справі №904/10544/16, з проханням скасувати останню, а справу передати на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
Подана Товариством з обмеженою відповідальністю "ТУЛС" касаційна скарга вих. №б/н від 17.01.2017 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 у справі № 904/10544/16 не може бути прийнята до розгляду, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1111 Господарського процесуального кодексу України, особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України до складу учасників судового процесу входять: сторони, треті особи, прокурор, інші особи, які беруть участь у процесі, у випадках, передбачених цим Кодексом.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, звертає увагу на те, що треті особи та прокурор, який бере участь у справі, користуються правами і несуть обов'язки сторони у справі (статті 26, 27, 29 Господарського процесуального кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи № 904/10544/16, учасниками судового процесу є: Прокуратура Дніпропетровської області, Дніпропетровська міська рада - позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТУЛС" - відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Солярис", Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство з питань нотаріату та банкрутства" - треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
Як вбачається зі змісту касаційної скарги вих. №б/н від 17.01.2017, та доданої до скарги фіскального чеку та опису вкладення у лист, її копію було надіслано лише Дніпропетровській міській раді.
Доказів на підтвердження надіслання копії касаційної скарги третім особам та прокуратурі скаржником не надано.
Таким чином, заявником касаційної скарги не дотримано вимог п. 3 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України щодо надання доказів надіслання копії касаційної скарги всім сторонам у справі, що є підставою для повернення скарги відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена у пункті 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір" (у редакції Закону України від 22.05.2015 року № 484-VIII, що набрав чинності 01.09.2015 року).
Відповідно до статті 4 Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 5 п.2 ч.2 ст. 4 зазначеного Закону, ставка судового збору з касаційних скарг на рішення суду, що подаються до господарських судів встановлена у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги вих. №б/н від 17.01.2017, скаржником не надано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТУЛС" в тексті касаційної скарги вих. №б/н від 17.01.2017 просило відстрочити останньому сплату судового збору, у зв'язку із перебуванням останнього у важкому фінансовому стані, обумовленому не тільки світовою фінансовою кризою, але й складною економічною ситуацією, яка склалася в Україні із курсом іноземних валют відносно гривні.
Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що у відповідності до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частина друга статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що заявником до матеріалів касаційної скарги не надано жодних належних доказів на підтвердження скрутного фінансового становища Товариства з обмеженою відповідальністю "ТУЛС", що не дає можливості суду встановити майновий стан заявника касаційної скарги та вирішити питання щодо заявленого клопотання про відстрочку сплати судового збору, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
Таким чином, скаржником не додано до касаційної скарги докази сплати судового збору у встановленому розмірі, що є підставою для повернення скарги відповідно до п. 4 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ТУЛС" вих. №б/н від 17.01.2017 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 у справі №904/10544/16 не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.
Керуючись ст.ст. 86, 106, 107, п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ТУЛС" у задоволенні клопотання, зазначеного у тексті касаційної скарги вих. №б/н від 17.01.2017 про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 у справі №904/10544/16.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТУЛС" вих. №б/н від 17.01.2017 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 у справі №904/10544/16 повернути заявнику.
Головуючий І.Ю. Панова
Судді В.Я. Погребняк
Б.М. Поляков