09 березня 2017 року м. Київ К/800/6838/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Іваненко Я.Л., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 листопада 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, інспектора роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в м. Чернігові Департаменту патрульної поліції Білошицької Ануш Павлівни про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 29 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2017 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 листопада 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2017 року, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
В обґрунтування доводів касаційної скарги зазначає, що на місці події своєї вини у вчиненні правопорушення не визнав, але у зв'язку з тим, що поспішав і правопорушення є малозначним, просив обмежитись усним зауваженням. Крім того, позивач підтвердив факт наявності у нього страхового полісу, надавши такий для огляду в судове засідання під час розгляду справи.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 25 жовтня 2016 року близько 05.40 год. позивач керував автомобілем марки «RENEULT KOLEOS» державний номерний знак НОМЕР_1 та рухався по вулиці Пушкіна 16, м. Чернігів з неосвітленим у темну пору доби державним номерним знаком. Під час зупинки відмовився пред'явити інспектору поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив вимоги п.п. 2.9 «в» та 2.4 «а» Правил дорожнього руху.
На підставі частини 6 статті 121, частини 1 статті 126, статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно позивача винесено постанову про адміністративне правопорушення, якою накладено штраф в розмірі 425 грн.
Відповідно до частини 6 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно частини 2 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що факт порушення позивачем вимог п. п. 2.9 «в» та 2.4 «а» Правил дорожнього руху підтверджено відеозаписом з місця події, здійсненим за допомогою нагрудного реєстратора поліцейського, та матеріалами справи, а тому у відповідача було достатньо правових підстав для складання постанови від 25 жовтня 2016 року серії ПС2 №897563 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки викладені в ній обставини і зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій допущено порушення норм матеріального та процесуального права, а зазначені в касаційній скарзі доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Керуючись пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 листопада 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, інспектора роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в м. Чернігові Департаменту патрульної поліції Білошицької Ануш Павлівни про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Я.Л. Іваненко