07 березня 2017 року м. Київ К/800/6897/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Маринчак Н.Є. перевіривши матеріали касаційної скарги Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року у справі №806/2087/16 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень про застосування фінансових санкцій,-
встановив:
Під час перевірки касаційної скарги Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області було встановлено її невідповідність вимогам ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, до касаційної скарги не додано копію рішення суду першої інстанції та документ про сплату судового збору.
За приписами ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, ставка судового збору встановлена у такому розмірі: 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 213 КАС України у касаційний скарзі зазначаються вимоги особи, що подає касаційну, скаргу до суду касаційної інстанції.
Як вбачається з резолютивної частини касаційної скарги, скаржник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002390314 від 21.07.2016 року про застосування до ОСОБА_1 фінансової санкції в сумі 6532,50 грн. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, проте незрозумілі вимоги до суду касаційної інстанції щодо рішення суду першої інстанції у межах повноважень, закріплених у ст. 223 КАС України.
Тобто, резолютивна частина касаційної скарги не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, скаржнику необхідно уточнити вимоги до суду касаційної інстанції, викладені в резолютивній частині касаційної скарги, надати суду документ про сплату судового збору у розмірі та в порядку, встановленому законом та копію рішення суду першої інстанції.
Відповідно до вимог ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, застосовуються правила ст. 108 цього кодексу, а саме, постановляється ухвала про залишення скарги без руху для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.ст. 108, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року у справі №806/2087/16 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень про застосування фінансових санкцій - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків до 18 квітня 2017 року.
У разі невиконання вимог суду, касаційна скарга буде визнана неподаною та повернута скаржнику.
Суддя Вищого адміністративного
суду України Н.Є. Маринчак