13 березня 2017 року м. Київ К/800/32998/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Мойсюк М.І., розглянувши заяву Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 8 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, Міністерства внутрішніх справ України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
У березні 2017 року Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області звернулось до Вищого адміністративного суду України із заявою про повернення судового збору, сплаченого за подання зазначеної касаційної скарги.
В обґрунтування заяви зазначило, що ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 10 січня 2017 року у відкритті касаційного провадження у цій справі відмовлено на підставі пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, з огляду на приписи пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI, в редакції, чинній станом на день постановлення ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження), сплачений судовий збір підлягає поверненню.
Вказана заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
За приписами частини 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
У відповідності з положеннями пункту 3 частини 1 статті 7 Закону № 3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Разом з тим, відмова суддею доповідачем у відкритті касаційного провадження у справі, з підстав, передбачених пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, має свої особливості.
Так, у відповідності до приписів вищезазначеної норми суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі також у випадках, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми суддя-доповідач, відмовляючи у відкритті касаційного провадження у справі, здійснює перевірку доводів касаційної скарги та аналізує зміст оскаржуваних судових рішень, з огляду на їх законність та обґрунтованість, тобто фактично здійснює перевірку того, чи ґрунтуються їх висновки, зроблені під час розгляду справи, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, а також чи ухвалені вони відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
При цьому, застосовуючи положення пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя має дати оцінку наведеним у касаційній скарзі доводам, порівняти їх із висновками судів, викладеними в судових рішеннях, та вирішити питання, чи є необхідність перевірити висновки судів на підставі матеріалів справи.
Такі дії судді не є суто процесуальними діями, перелік яких міститься у інших пунктах частини 1 статті 7 Закону № 3674-VI та інших пунктах частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, і потребують оцінки обґрунтованості наведених у касаційній скарзі доводів порівняно з висновками судів у судових рішеннях.
З огляду на викладене, ухвала судді - доповідача Вищого адміністративного суду України про відмову у відкритті касаційного провадження з підстав, передбачених пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, є результатом касаційного перегляду.
Водночас за загальним змістом частини 1 статті 7 Закону № 3674-VI судовий збір повертається у випадку, коли настали процесуальні наслідки, які не залежать та не потребують розгляду справи по суті й оцінки обставин справи та наданих сторонами доказів.
Таким чином, вимоги пункту 3 частини 1 статті 7 Закону № 3674-VI не можуть бути застосовані у разі відмови у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналогічна правова позиція вже була висловлена колегією суддів Судової палати у цивільних справах і Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 12 листопада 2014 року (справа № 6 138цс14), а також у постановах цього ж суду від 16 червня 2015 року у справі № 21-619а14 і від 29 березня 2016 року у справі № 21-3893а15.
Окрім цього, частиною 2 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
В свою чергу, згідно з положеннями частини 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу.
Отже, враховуючи наведене, судовий збір у даному випадку поверненню не підлягає, а тому підстави для задоволення заяви відсутні, про що вже було зазначено в ухвалах судді від 2 і 20 лютого 2017 року при вирішенні аналогічного питання у даній справі.
За таких обставин, керуючись статтею 87 Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 7 Закону України "Про судовий збір", -
У задоволенні заяви Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про повернення судового збору відмовити.
Копію ухвали разом з документом про сплату судового збору надіслати заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого
адміністративного суду України М.І. Мойсюк