21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
03 листопада 2009 р. Справа 11/196-09
за позовом Територіального укправління державної судової адміністрації у
Вінницькій області, м. Вінниця
до Вінницького обласного військового комісаріату, м. Вінниця
до Немирівського районного військового комісаріату Вінницької області,
м. Немирів Вінницької області
про зобов'язання укласти договір.
Суддя В. Матвійчук
при секретарі судового засідання Т. Кармаліта, за участю представників:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився.
Заявлено позов про зобов'язання відповідачів -Вінницький обласний військовий комісаріат та Немирівський районний військовий комісаріат укласти з Територіальним управлінням державної судової адміністрації у Вінницькій області договір про відшкодування витрат за користування комунальними послугами, в тому числі за період з моменту укладення договору оренди № 459-НМ від 11.10.2006р. до моменту звернення до суду.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 11.10.2006р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Вінницькій області та Територіальним управлінням державної судової адміністрації у Вінницькій області був укладений договір оренди № 459-НМ державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Немирівського районного військового комісаріату. Немирівський районний військовий комісаріат займає у зазначеному приміщенні площу 967,5 кв. м. Відповідно до п. 5.7 зазначеного Договору, орендар зобов'язаний одночасно з договором оренди укласти з балансотримачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансотримача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю. Незважаючи на чисельні письмові та усні звернення позивача до Немирівського районного військового комісаріату та Вінницького обласного військового комісаріату щодо укладення договору про відшкодування витрат за користування комунальними послугами, відповідачі ухиляються від укладення зазначеного договору, при цьому не надаючи письмової відмови. Згідно договорів, укладених між позивачем та Немирівським управління газового господарства від 01.08.2007р. № 4 НБ-06-579 та від 03.03.2008р. № 85НБ-07-660, Територіальне управління державної судової адміністрації у Вінницькій області повністю сплачує витрати щодо газопостачання для опалення усієї будівлі, відповідно до рахунків, виставлених постачальником, оскільки сплачувати зазначені кошти лише пропорційно орендованої площі є технічно неможливим. З 01.01.2007р. по 01.01.2009р. витрати з газопостачання для опалення приміщення Немирівського районного військового комісаріату склали 36066 грн. 72 коп. і були оплачені позивачем у повному обсязі.
Відповідач - Вінницький обласний військовий комісаріат у відзиві заперечує проти позову посилаючись на те, що з початку 2006 року оплату комунальних послуг використаних віськовими комісаріатами Вінницької області здійснював і здійснює КЕВ м. Вінниця. Вінницький обласний військовий комісаріат з початку 2006 року не має відповідних розрахункових статей, рахунків для оплати комунальних послуг. Тому договір відносно комунальних послуг є трьохсторонніми, в якому Вінницький обласний військовий комісаріат витупає споживачем, а не платником.
Ухвалою суду від 03.11.2009р. припинено провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання Вінницький обласний військовий комісаріат та Немирівський районний військовий комісаріат укласти з Територіальним управлінням державної судової адміністрації у Вінницькій області договір про відшкодування витрат за користування комунальними послугами з моменту звернення з позовом до суду в зв'язку з відсутністю предмету спору.
Судом також у відповідності до п. 1. ст. 80 ГПК України, припинено провадження у справі в частині позовних вимог до Немирівського районного військового комісаріату, про що 03.11.2009р. винесено відповідну ухвалу.
Оцінивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, судом встановлено наступне.
11.10.2006р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Вінницькій області та Територіальним управлінням державної судової адміністрації у Вінницькій області укладено договір оренди № 459-НМ державного нерухомого майна загальною площею 509,5 кв.м., розташованого за адресою: Вінницька область, м. Немирів, вул.. Шевченка, 27.
Відповідно до довідки Немирівського районного військового комісаріату № 548 від 21.08.2006р. вказані приміщення, на момент укладення договору, знаходилось на балансі Немирвського районного військового комісаріату.
З 01.06.2007р. приміщення перебувають на балансі Вінницького обласного військового комісаріату, що стверджується довідками № ВФЗ/661 від 20.07.2009р., № 502 від 24.07.2009р..
Немирівський районний військовий комісаріат займає у зазначеному приміщенні площу 967,5 кв.м..
Відповідно до п. 5.7 договору оренди, орендар зобов'язаний одночасно з договором оренди укласти з балансотримачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансотримача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.
15.01.2009р. позивач звернувся до Вінницького обласного військового комісаріату з листом за № 05-5/71 в якому висловив пропозицію щодо укладення договору про відшкодування витрат за користування комунальними послугами, яким користується Немирівський районний військовий комісаріат. Аналогічну пропозицію викладено позивачем в листі № 05-5/1022 від 08.05.2009р., але відповіді на вказані пропозиції не отримав.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Враховуючи припис пункту 1 статті 638 цього Кодексу, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. При цьому волевиявлення учасника правочину згідно частини 3 статті 203 ЦК України має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Статтею 181 Господарського кодексу України визначений загальний порядок укладання господарських договорів, відповідно до якого господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
Відповідно до пункту 2 статті 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Статтею 641 ЦК України передбачено, що пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Згідно п. 2 ст. 181 Господарського кодексу України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі, якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
Пунктом 3 статті 181 Господарського кодексу України передбачено, що сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні.
Відповідно до п. 4 ст. 181 Господарського кодексу України за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Як вбачається з матеріалів справи сторонами не дотриманий порядок укладення договорів.
Відповідно до п. 8 ст. 181 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).
Окрім того, спонукання сторони до укладання правочину в часі з моменту укладення договору оренди № 459-НМ від 11.10.2006р. до моменту звернення до суду суперечило б вищевказаним нормам законодавчих актів.
Сторони за договором № 382-09 від 01.10.2009р. не позбавлені права встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладання, як-то передбачено ч. 3 ст. 631 ЦК України.
Відповідно до ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 43 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене в його сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст.43, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -
В задоволенні позову Територіального управління державної судової адміністрації у Вінницькій області про зобов'язання Вінницький обласний військовий комісаріат укласти договір про відшкодування витрат за користування комунальними послугами за період з моменту укладення договору оренди № 459-НМ від 11.10.2006р. до моменту звернення до суду відмовити.
Рішення оформлено та підписано 06.11.2009р.
Суддя В. Матвійчук
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу( 21018, м. Вінниця, вул.Р. Скалецького,17)
3 - І відповідачу( 21016, м. Вінниця, вул. 40-річчя Перемоги, 31)
4 - ІІ відповідачу(22800, Вінницька область, м. Немирів, вул. Шевченка, 27)