21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
03 листопада 2009 р. Справа 13/101-09
за позовом:Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія Вінницяобленерго" (21100, м.Вінниця, вул.1-го Травня,2) в особі Структурної одиниці "Калинівські електричні мережі" (22400, Вінницька область, м.Калинівка, вул.Промислова,14, код ЗКПО 25510222)
до:Калинівського міського комунального підприємства житлово-комунальногогосподарства (22400 Вінницька область, м.Калинівка, вул. промислова, 10 Б, код ЄДРПОУ 32175702)
про стягнення 857,70 грн.
Головуючий суддя
Cекретар судового засідання
Представники
позивача : Вуйко С.Б., доручення
відповідача : не з"явився
Ухвалою суду від 17.09.2009 р. порушено провадження по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія Вінницяобленерго" в особі Структурної одиниці "Калинівські електричні мережі" до Калинівського міського комунального підприємства житлово-комунального підприємства житлово-комунального господарства про стягнення 857,70 грн. - боргу, що включає в себе: 446,32 грн. - боргу за виконані роботи; 355,18 грн. - інфляційних нарахувань; 56,20 грн. - трьох процентів річних та призначено до слухання, однак через неявку відповідача, судове засідання було відкладено на 03.11.2009 р.
Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в зв'язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обов'язок суду.
На визначену дату у судове засідання з'явився представник позивача.
Відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався, відзиву на позовну заяву не надав. Про дату, місце та час слухання справи відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить штамп вихідної кореспонденції канцелярії суду від 16.10.2009 р. №2410р-2412р.
Відсутність представника відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.
З урахуванням наведеного, справа слухається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.
Представник позивача подав суду клопотання в якому уточнює свої позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 446,32 грн. - боргу за виконані роботи; 358,75 грн. - інфляційних нарахувань; 57,30 грн. - трьох процентів річних. Вказане клопотання відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а тому приймається судом до розгляду.
Заслухавши пояснення представника, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд з'ясував:
Позивачем 17-18 грудня 2003 року було виконано роботи по демонтажу опор, погрузці опор, розгрузці опор, бурінні та встановленню опор за допомогою ямобура на базі шасі трактора Т-150 на замовлення відповідача. Виконання позивачем підтверджується типовою формою №2 затвердженою Мінтрансом, Мінстатом України 29.12.1995 р. №488/342, а саме подорожнім листом №2832 за 17-18 грудня 2003 р. ямобура на базі шасі трактора Т-150.
Заперечень чи зауважень щодо вартості та якості робіт проведених робіт ямобуром на базі шасі трактора Т-150, відповідач (замовник) у будь-якій формі до позивача не мав.
Отже, прийнявши проведені роботи відповідач зобов"язався оплатити їх вартість на суму 446,32 грн.
Виконання вказаних робіт сторонами було підтверджено Актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.09.2004 року.
В зв"язку з несплатою відповідачем суми боргу, позивач направив йому лист-претензію від 08.06.2005 р. №318, однак після закінчення строку платежу відповідач своє грошове зобов"язання не виконав і не сплатив борг.
Отже борг відповідача перед позивачем складає 446,32 грн.
Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог враховуючи наступне.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Позивач в своїх позовних вимогах просить стягнути з відповідача 358,75 грн. - інфляційних нарахувань; 57,30 грн. - трьох процентів річних.
Відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
Відповідач доказів погашення заборгованості перед позивачем суду не надав.
Керуючись вказаними статтями, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними доказами, наявними в матеріалах справи, тому підлягають задоволенню, а саме стягнення з відповідача 446,32 грн. - боргу за виконані роботи; 358,75 грн. - інфляційних нарахувань; 57,30 грн. - трьох процентів річних.
На підставі ст.49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на відповідача.
Керуючись ст.ст. 525, 526, 527, ч.1 ст.530 ЦК України; ст.ст.33, 34, 36, 43, 44, 49, 80, 82-84, 115, 116 ГПК України, -
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Калинівського міського комунального підприємства житлово-комунального підприємства житлово-комунального господарства (22400, Вінницька область, м.Калинівка, вул.Промислова,10 Б, код ЗКПО 32175702) на користь Структурної одиниці "Калинівські електричні мережі" (22400, Вінницька область, м.Калинівка, вул.Промислова,14, код ЗКПО 25510222) 446,32 грн. - боргу за виконані роботи; 358,75 грн. - інфляційних нарахувань; 57,30 грн. - трьох процентів річних; 102,00 грн. -витрат пов'язаних зі сплатою державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.Повернути Структурні одиниці "Калинівські електричні мережі" (22400, Вінницька область, м.Калинівка, вул.Промислова,14, код ЗКПО 25510222) з Державного бюджету України 9,28 грн. зайво сплаченого державного мита., оригінал платіжного доручення про сплату державного мита №762 від 15.09.2009 року знаходиться в матеріалах справи №13/102-09.
4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5.Рішення направити сторонам.
Суддя
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 04 листопада 2009 р.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2,3 - позивачу (21100, м.Вінниця, вул.1-го Травня,2; 22400, Вінницька область, м.Калинівка, вул.Промислова,14)
4 - відповідачу (22400, Вінницька область, м.Калинівка, вул.Промислова,10 Б)