14.03.2017
Провадження № 2-н/389/9/17
ЄУН 389/569/17
14 березня 2017 року суддя Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1, розглянувши матеріали заяви ОКВП «Дніпро - Кіровоград» про видачу судового наказу на стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення з ОСОБА_2,-
Заявник звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення, за період з 01.03.2014 року по 01.03.2017 року, в розмірі 6036.53 грн.
Заборгованість по особовому рахунку № 101776 за період з 01.03.2014 року по 01.03.2017 року вказано 6036.53 грн. При цьому станом на 01.03.2014 року вказано, що не сплачений залишок на початок місяця становить 108.27 грн., тобто з даного вбачається винекнення боргу до березня 2014 року.
Крім цього, заявником проведено розрахунок 3% річних та індексу інфляції відповідно до вимо ст. 625 ЦК України починаючи з березня 2014 року, що дає підставу вважати, що заборгованість в сумі 108.27 грн. утворилась в період з 01.02.2014 року по 01.03.2014 року.
Згідно з п.3 ч.1 ст.96 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, у разі заявлення вимоги про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
За пунктом 2 ч.3 ст.100 ЦПК України, суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, у разі якщо, з заяви і поданих документів вбачається спір про право.
Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 14 від 23 грудня 2011 року "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження", наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи з характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити поміж іншого, якщо з доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні (частина третя статті 267 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.ст. 257, 267 ч. 3, 4 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Аналіз зазначених норм вказує на те, що у разі розгляду питання про стягнення заборгованості в порядку наказного провадження боржник позбавляється можливості застосування наслідків спливу позовної давності. З огляду на це, між сторонами вбачається спір про право.
За викладених обставин, вважаю за доцільне застосувавши положення п.2 ч.3 ст.100 ЦПК України, відмовити у прийнятті заяви про видачу судового наказу та роз'яснити заявнику, що відмова у прийнятті заяви унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою, але не є перешкодою для звернення з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись п.2 ч.3 ст.100, ст.ст. 210, 293 ЦПК України, -
Відмовити у прийнятті заяви ОКВП «Дніпро - Кіровоград» про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення.
Роз'яснити, що відмова у прийнятті заяви унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Кіровоградської області, через Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом п'яти днів з дня її проголошення. На ухвалу постановлену без участі особи, яка її оскаржує апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Є.М. Тьор