Справа № 352/1828/16-а
Провадження № 2-а/352/31/17
07 березня 2017 року м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області
в складі:головуючого судді Струтинського Р.Р.,
секретаря Бардюк-Кавецької Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тисменицького районного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання відмови протиправною та стягнення коштів,
Позивач 07.12.2016 р. звернувся з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправним рішення Департаменту захисту економіки Національної поліції України, оформлене листом від 24.11.2016 р. № 11856/39/03-2016 про відмову здійснити виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у зв'язку із встановленням йому інвалідності IІI групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, та зобов'язати Департамент захисту економіки Національної поліції України здійснити виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму (на день виплати), встановленого законом для працездатних осіб, як інваліду IІI групи.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, представник позивача подав до суду заяву в якій позовні вимоги підтримали повністю, просив суд розглянути справу без його участі.
Відповідач надіслав на адресу суду заперечення на адміністративний позов, в якому зазначив, що згідно з наданою позивачем довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності від 09.11.2016 АГ № 0011885, причина втрати ним професійної працездатності - захворювання, пов'язане з проходженням служби в ОВС, однак, на думку відповідача, у статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» серед випадків, за настання яких передбачене призначення та виплата одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності поліцейського, відсутня підстава для виплати одноразової допомоги, що вказана в доданій позивачем до заяви довідці від 09.11.2016 АГ № 0011885. У зв'язку з цим, правові підстави для підготовки та затвердження висновку про призначення одноразової грошової допомоги позивачу, на його звернення від 17.11.2016 були відсутні. Колишні працівники поліції не мають законодавчо закріпленого права на отримання одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності через захворювання, пов'язане з проходженням служби в ОВС, разом з тим, згідно з абзацами 2 і 3 пункту 15 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» вказані особи, мають право на виплату такої допомоги як колишні працівники ОВС. Просить у задоволенні позову відмовити, справу розглядати без участі представника Департаменту захисту економіки Національної поліції України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
У період з 01.09.1998 р. по 30.09.2016 р. позивач працював в органах внутрішніх справ та Національної поліції на різних посадах, в тому числі з 07.11.2015 р. на посаді начальника управління захисту економіки в Івано-Франківській області Національної поліції України.
30 вересня 2016 року ОСОБА_1 був звільнений зі служби в поліції за п. 2 ч. 1 ст. 77 (через хворобу) Закону України «Про Національну поліцію» (довідка № 8160/39-108/02-2016 від 03.10.2016 р.( а.с. 10).
Листом №11856/39/03-2016 від 24.11.2016 р. Департаментом захисту економіки Національної поліції України повідомлено позивача про те, що на даний час законодавчо не врегульоване питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги поліцейським, які отримали захворювання пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.
Відповідно до абз. 2, 3 п. 15 Прикінцевих положень Закону України «Про Національну поліцію України» за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».
Такий порядок визначався частиною 6 статті 23 Закону України «Про міліцію», якою було встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності І групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності ІІІ групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
На виконання зазначених положень, постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок №850).
Ці Порядок та умови визначають механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (п. 1 Порядку №850).
Відповідно до п. 2 Порядку №850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Пунктом 3 Порядку № 850 визначені окремі підстави, які надають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, однією із яких є установлення працівникові міліції інвалідності, внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ. При цьому розмір такої допомоги залежить від встановленої групи інвалідності.
Із аналізу зазначених положень слідує, що виникнення права особи на виплату одноразової допомоги пов'язується законодавцем безпосередньо із фактом встановлення йому інвалідності. Тобто таке право виникає з дня встановлення інвалідності, зазначеного в довідці медико-соціальної експертної комісії, та може бути реалізоване особою протягом наступних трьох років від цієї дати.
Таким чином, днем виникнення у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому інвалідності ІІІ групи, є вказана у довідці до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0779549 дата встановлення інвалідності, а саме 11.10.2016 р., відповідно, від цієї дати упродовж трьох років за позивачем зберігається право на отримання цієї допомоги.
Стосовно позовної вимоги позивача про зобов'язання Департаменту захисту економіки Національної поліції України здійснити виплату позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 150 кратного прожиткового мінімуму (на день виплати) суд зазначає таке.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, в разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок зазначених причин.
Наказом МВС України №4 від 11.01.2016 року затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - Порядок №4), що зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 29.01.2016 року за №163/28293, який набрав чинності 29.02.2016 року.
Порядком №4 визначено механізм та умови виплати одноразової грошової допомоги поліцейському, право на яку встановлено спеціальним законом, що регулює відповідну сферу діяльності (тобто Законом України "Про Національну поліцію").
Наказом МВС України від 12.09.2016 №916 «Про внесення змін до Порядку та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського» внесені зміни до «Порядок та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського» від 29.01.2016 № 163/28293, а саме пункту 5 розділу 1.
Відповідно до п.1 розділу1 Порядку №4 ці порядок та умови визначають механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.
Підпунктом 4 пункту 5 розділу 1 Порядку № 4 дано значення терміну «пов'язаного з проходженням служби в поліції», що визначає випадки, за яких призначається одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського. Так, пов'язаного з проходженням служби в поліції (пункти 4, 6 частини першої статті 97 Закону) - обставина, яка виникла внаслідок отриманого захворювання або поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Суд наголошує, що згідно з довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0779549 позивач є інвалідом ІІІ групи, причина інвалідності захворювання, пов'язані з проходженням служби в ОВС, а тому норми Закону України «Про Національну поліцію» не регулює дані правовідносини в частині розміру виплати одноразової грошової допомоги, а тому в даному випадку застосуванню підлягають норми Порядку № 850 в п. 3 якого зазначено грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, у разі встановлення інвалідності ІІI групи.
Таким чином, суд зазначає, що на даний час питання про одноразову грошову допомогу особам, які отримали інвалідність при звільненні з поліції, а травму в ОВС урегульовані, а тому суд приходить до висновку про зобов'язання Департаменту захисту економіки Національної поліції України виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності позивачу одноразову грошову допомогу в разі втрати працездатності в сумі 217500 грн. (1450 грн. (прожитковий мінімум для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності)*150 = 217500 грн.).
Згідно із ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому в силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 159-163, 167 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним рішення Департаменту захисту економіки Національної поліції України, оформлене листом від 24.11.2016 № 11856/39/03-2016, про відмову здійснити виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у зв'язку із встановленням йому інвалідності IІI групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Зобов'язати Департамент захисту економіки Національної поліції України здійснити виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, як інваліду IІI групи в сумі 217500 грн.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тисменицький районний суд Івано-Франківської області.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС - з дня складення в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб"єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 КАС, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п"ятиденного строку з моменту отримання суб"єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Головуючий Р.Р.Струтинський