Справа № 349/365/17
Провадження № 2/349/290/17
іменем України
10 березня 2017 року м. Рогатин
Рогатинський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді Могили Р.Г.
секретаря судового засідання Матасової Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Васючинської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Васючинської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області про визнання права власності на домоволодіння, яке розташоване по вул. Р.Левицького, буд. №318, с.Васючин Рогатинського району Івано-Франківської області, як спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 11 лютого 2001 року померла його мати ОСОБА_2 після смерті якої залишився житловий будинокз господарськими будівлями та спорудами по вул. Р.Левицького, 318 с.Васючин Рогатинського району. За життя ОСОБА_2 заповідального розпорядження не зробила. Він, як спадкоємець за законом прийняв спадщину, оскільки фактично вступив в управління та володіння спадковим майном. Через те, що правовстановлюючий документ на житловий будинок відсутній, нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. Просив позов задовольнити.
Представник позивача ОСОБА_3 подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та просила позов задовольнити з підстав наведених у позовній заяві.
Представник Васючинської сільської ради Рогатинського району - сільський голова ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, подав заяву про визнання позову та розгляд справи за його відсутності.
Розгляд справи здійснено судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає положенням ч.2 ст.197 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що господарство №318 по вул. Р.Левицького в с.Васючин Рогатинського району відносилось до суспільної групи «колгоспний двір». Станом на 01 липня 1990 року в господарстві була зареєстрована лише ОСОБА_2, яка проживала до дня смерті у вказаному домоволодінні.
11 лютого 2001 року ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія І-НМ №244452, повторно виданим 24 січня 2017 року Рогатинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області.
У зв'язку зі смертю ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне їй майно.
Згідно довідки виконавчого комітету Васючинської сільської ради Рогатинського району №106 від 22 лютого 2017 року заповіт ОСОБА_2 у виконавчому комітеті не посвідчувався. На день її смерті разом із нею проживав син ОСОБА_1, який продовжує проживати на даний час.
Згідно роз'яснень, викладених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 «Про судову практику в справах про спадкування», відносини спадкування регулюються правилами Цивільного кодексу України, якщо спадщина відкрилась не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом тощо.
Оскільки спадщина відкрилась до 01 січня 2004 року, тому до відносин спадкування суд застосовує норми ЦК УРСР 1963 року.
Статтею 524 ЦК УРСР було передбачено, що спадкування здійснюється за законом і за заповітом.
Відповідно до вимог ст. 548 ЦК УРСР для набуття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.
За ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Судом встановлено, що спадкоємець за законом ОСОБА_1 прийняв спадщину, оскільки фактично вступив в управління та володіння спадковим майном.
З постанови державного нотаріуса Рогатинської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_5 про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 15 лютого 2017 року вбачається, що позивачу по справі ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на домоволодіння, які знаходяться за адресою: вул. Р. Левицького,318 с. Васючин Рогатинського району, оскільки відсутній правовстановлюючий документ, який би підтверджував право власності спадкодавця на вищевказаний житловий будинок.
Із технічного паспорта на індивідуальний житловий будинок, виданого на ім'я ОСОБА_1 та довідки Івано-Франківського обласного бюро технічної інвентаризації від 29 грудня 2014 року №465 вбачається, що до складу вищевказаного домоволодіння входить: житловий будинок загальною площею 31,3 кв.м., житловою площею 17,2 кв.м.,стайня площею 36,0 кв.м. Загальна вартість домоволодіння становить 13 715 грн. Реєстрація права власності на домоволодіння в ОКП «Івано-Франківське ОБТІ» не проводилась.
Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).
У силу статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Права власника майна підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права на належне йому майно за умови, якщо власник не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.
Дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, як спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2, яка померла 11 лютого 2001 року, право власності на домоволодіння, розташованого по вул. Р. Левицького, будинок №318 в с. Васючин Рогатинського району Івано-Франківської області, а саме: на житловий будинок загальною площею 31,3 кв.м., житловою площею 17,2 кв.м., стайню площею 36,0 кв.м.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Івано-Франківської області через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: Р.Г. Могила