Провадження № 33/774/243/17 Головуючий у І-й інстанції - Курочкіна О.М.
Справа № 188/1632/16-п Головуючий в ІІ інстанції - Мазниця А.А.
13 березня 2017 року м. Дніпро
Суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області Мазниця А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2, на постанову Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 10 лютого 2017 року у справі про адміністративне правопорушення, якою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, -
визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік та стягнуто судовий збір у розмірі 320 грн., -
Згідно оскаржуваної постанови суду першої інстанції, ОСОБА_2 визнаний винуватим та на нього накладено адміністративне стягнення за те, що він 13 листопада 2016 року, об 11:10 годині, на 327 кілометрі автомобільної дороги М04 керував транспортним засобом - автомобілем ВАЗ-08, реєстраційний номер НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився за допомогою приладу Драгер ARBH04097 в присутності двох свідків.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 просить постанову суду від 10.02.2017 року відносно ОСОБА_2 скасувати.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт зазначає, що постанова суду є такою, що підлягає скасуванню а провадження в справі закриттю.
Зазначає, що його підзахисний в судовому засіданні своєї вини у скоєному правопорушенні не визнав і пояснив, що 13.11.2016 року а 327 кілометрі автомобільної дороги Знамянка - Луганськ - Ізварине його було зупинено працівниками поліції за порушення правил дорожнього руху, а саме за порушення правил обгону, з чим він погодився та працівниками поліції було складено відповідний протокол, який він підписав та зобов'язався оплатити штраф, після чого йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера «Драгер 6810».
ОСОБА_2 погодився та вимагав надати йому свідоцтво про реєстрацію та перевірку, але йому було у цьому відмовлено. При першій спробі продуву результат був негативним, втім вже вдруге, після втручання в прибор працівників поліції, прилад показав результат 0,27 проміле. Огляд було здійснено за відсутності свідків, яких було запрошено вже пізніше, виключно для підтвердження показників приладу, та які поставили свої підписи в протоколі. ОСОБА_2 відмовився від підписання протоколу в частині визнання стану алкогольного сп'яніння.
Крім того апелянт зазначає, що 03.01.2017 року ОСОБА_2 заявив клопотання про виклик свідків в судове засідання, втім йому було відмовлено, а 12.01.2017 року справу було повернуто до поліції для доопрацювання недоліків.
В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції захисник ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з викладених у ній підстав.
Суд апеляційної інстанції, вислухавши захисника ОСОБА_1, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, приходить до наступних висновків.
Викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним і обґрунтованим і повністю узгоджується із наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст. ст. 254 - 256 КУпАП; рапортом поліцейського; поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 які були залучені в якості понятих при складанні протоколу про адмінправопрушення, з яких вбачається, що в їх присутності саме водій ОСОБА_2 на вимогу працівників поліції пройшов огляд на місці для встановлення стану алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер 6810, а також підтвердили показання даного приладу - 0.27 проміле.
Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів.
Вказані положення повністю кореспондують з положеннями п. 2.5. Правил дорожнього руху України, згідно з якими водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
В той же час, як зазначено у п. 4 Розділу ІX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року, огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків відповідно до чинного законодавства. У разі виявлення стану алкогольного сп'яніння в результаті проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів складається протокол про адміністративне правопорушення, до якого долучаються акт огляду на стан сп'яніння та роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (у разі наявності).
Даючи оцінку вищевказаним доказам, апеляційний суд приходить до висновку про правильність встановлення судом фактичних обставин вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зафіксованих в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно нього, уповноваженою особою органів поліції.
Доводи захисника ОСОБА_5 стосовно того, що його підзахисний не керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, та посилання на порушення з боку працівників поліції правил проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння колегія суддів оцінює критично, оскільки вони є голослівними, не мають будь-якого об'єктивного підтвердження та спростовуються вищевказаними доказами, зокрема показаннями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які не викликають сумнівів у своїй об'єктивності та достовірності.
Апеляційним судом не встановлено порушень Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103, а також Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09.11.2015 року № 1452/735, допущених під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, у зв'язку з чим відповідні доводи апеляційної скарги апелянта є неприйнятними.
При розгляді справи судом порушень ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1, - залишити без задоволення.
Постанову Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 10 лютого 2017 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду
Дніпропетровської області А.А. Мазниця