ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
28.09.2009 р. 14:02 № 2а-6766/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Блажівської Н.Є., при секретарі судового засідання Миколаєнко І.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чистотехніка»
до Державного департаменту інтелектуальної власності
Третя особа ОСОБА_1
про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії
У судовому засіданні 28 вересня 2009 року відповідно до пункту 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину Постанови.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Чистотехніка»(надалі також -«Позивач») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України (надалі також -«Відповідач»), за участю ОСОБА_1 (надалі також -«Третя особа») про скасування рішення Апеляційної палати Державного департаменту інтелектуальної власності від 7 листопада 2008 року щодо заперечення ОСОБА_1 стосовно заявки № m 2006 19567 на знак для товарів і послуг «Чистотехніка»; визнання недійсним Свідоцтва України № 105165 на знак для товарів і послуг «Чистотехніка»на ім'я ОСОБА_1 повністю стосовно всіх товарів 1, 3, 7, 11 та послуг 35, 37 класів МКТП на підставі пункту 1 статті 19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»; зобов'язання Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України № 105165 повністю та опублікувати відповідні зміни в офіційному бюлетені «Промислова власність».
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення Апеляційної палати Державного департаменту інтелектуальної власності від 7 листопада 2008 року щодо заперечення ОСОБА_1 стосовно заявки № m 2006 19567 на знак для товарів і послуг «Чистотехніка», є незаконними та такими, що прийняте з порушенням вимог Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг».
Представником Позивача в судовому засіданні було зазначено про те, що рішення Відповідача про видачу Свідоцтва № 105165 на знак «Чистотехніка»на ім'я іншої особи є порушенням його прав та інтересів у сфері публічно-правових відносин, які полягають у гарантованому державою праві на використання фірмового найменування Позивача, а також порушенням прав на використання та реєстрацію знака для товарів та послуг «Чистотехніка».
Товариство з обмеженою відповідальністю «Чистотехніка», як зазначив представник Позивача, яке створене у 2004 році в Україні, використовує назву «Чистотехніка»з самого початку свого існування. Назву «Чистотехніка»було розроблено саме для Позивача і на час його розробки на ринку послуг, які надає Позивач, не існувало такого ж або подібного знака, а також фірмового найменування. Вказаний знак, на думку Позивача, є інтелектуальною власністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Чистотехніка».
В судовому засіданні представник Позивача також покликався на те, що при винесенні Рішення Апеляційною палатою не було враховано всіх фактичних обставин, на підставі яких експертом Украптенту було видано висновок про невідповідність позначення за заявкою № m 2006 19567 умовам надання правової охорони.
Представник Відповідача -Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, -в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність.
В обґрунтування заперечень на позов представником Відповідача було зазначено, що рішення Апеляційної палати Державного департаменту інтелектуальної власності від 7 листопада 2008 року щодо заперечення ОСОБА_1 стосовно заявки № m 2006 19567 на знак для товарів і послуг «Чистотехніка»було прийнято відповідно до вимог чинного законодавства України, а тому прав Позивача Державним департаментом інтелектуальної власності порушено не було.
Представником Відповідача також було зазначено про те, що всі докази Позивачем було надано стосовно надання послуг з постачання та реалізації на території України професійного обладнання для мийки, чищення та прибирання інших компаній-виробників, що не підтверджує можливості введення в оману споживачів щодо особи при здійсненні господарської діяльності ОСОБА_1 для товарів 1, 3, 7, 11 та послуг 37 класів МКТП. Що стосується послуг 35 класу МКТП за оскаржуваним свідоцтвом, то ці послуги, на думку представника Відповідача, в переважній більшості випадків, заявляються для введення в господарський оборот саме тих товарів, які заявлено в переліку до цього знака.
Таким чином, як було вказано представником Відповідача, немає підстав стверджувати, що право на використання фірмового найменування було одержано ТОВ «Чистотехніка»для послуг 35 класу МКТП, які є спорідненими з товарами 1, 3, 7, 11 та послугами 35, 37 класів за оскаржуваним свідоцтвом.
На підставі наданих доказів, як зазначив представник Державного департаменту інтелектуальної власності, колегія Апеляційної палати прийшла до висновку, що представлених матеріалів недостатньо для підтвердження можливості введення споживача в оману щодо виробника товарів/послуг під знаком «Чистотехніка»при виробництві товарів 1, 3, 7, 11 класів МКТП та наданні послуг 35, 37 класів за заявкою № m 2006 19567.
Представник Третьої особи -ОСОБА_1, -проти позовних вимог заперечив та просив відмовити в їх задоволенні.
З наданих Позивачем доказів, на думку представника Третьої особи, випливає, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Чистотехніка»не доведено відомість споживачу фірмового найменування «Чистотехніка»за період 2004-2006 роки як виробника тотожного або однорідного товару щодо Свідоцтва України № 105165 про реєстрацію знака для товарів і послуг «Чистотехніка».
Тому, як було зазначено представником Третьої особи, відсутні асоціації у свідомості споживача щодо позначення «Чистотехніка»з діяльністю саме Товариства з обмеженою відповідальністю «Чистотехніка». Відтак, Відповідачем правильно встановлено відсутність оманливості позначення «Чистотехніка».
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали та заслухавши пояснення представників Позивача, представника Відповідача та представника Третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Спірні правовідносини регулюються Паризькою конвенцією про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року (Конвенція набрала чинності для України 25 грудня 1991 року), Цивільним кодексом України та Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг».
Відносини, що виникають у зв'язку з набуттям і здійсненням права власності на знаки для товарів і послуг в Україні, регулюються Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»(надалі також -«Закон»).
Відповідно до статті 2 Закону до повноважень Відповідача входить забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони прав на знаки для товарів і послуг, для чого, Державний департамент інтелектуальної власності, зокрема, організовує приймання заявок, проведення їх експертизи, приймає рішення щодо них; видає свідоцтва на знаки для товарів і послуг, забезпечує їх державну реєстрацію; забезпечує опублікування офіційних відомостей про знаки для товарів і послуг; приймає в установленому порядку нормативно-правові акти у межах своїх повноважень.
Згідно зі статтею 7 Закону особа, яка бажає одержати свідоцтво, подає до Державного департаменту інтелектуальної власності заявку. За дорученням заявника заявку може бути подано через представника у справах інтелектуальної власності або іншу довірену особу. Заявка повинна стосуватися одного знака. Заявка складається українською мовою і повинна містити: заяву про реєстрацію знака; зображення позначення, що заявляється; перелік товарів і послуг, для яких заявник просить зареєструвати знак, згрупованих за МКТП. У заяві про реєстрацію знака необхідно вказати заявника (заявників) та його адресу. За подання заявки сплачується збір, розмір якого встановлюється з урахуванням кількості класів МКТП, якими охоплюються зазначені в заявці товари і послуги. Документ про сплату збору повинен надійти до Державного департаменту інтелектуальної власності разом з заявкою або протягом двох місяців від дати подання заявки. Цей строк продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання.
11 грудня 2006 року ОСОБА_1 було подано заявку № m 2006 19567 про реєстрацію знака для товарів і послуг «Чистотехніка»відносно товарів 1, 3, 7, 11 та послуг 35 та 37 класів МКТП.
28 березня 2007 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Чистотехніка»було подано заяву № 2007 04967 на реєстрацію позначення «Чистотехніка» для товарів 1, 3, 7, 11 та послуг 35, 37 класів МКТП.
Частиною 8 статті 10 Закону визначено, що будь-яка особа може подати до закладу експертизи мотивоване заперечення проти заявки щодо невідповідності наведеного в ній позначення умовам надання правової охорони, встановленим цим Законом.
6 квітня 2007 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Чистотехніка»подано заперечення проти реєстрації позначення «Чистотехніка»за заявкою № m 2006 19567 на ім'я ОСОБА_1.
Відповідно до частини 3 статті 10 Закону кінцеві результати експертизи заявки, що не вважається відкликаною або не відкликана, відображаються в обґрунтованому висновку експертизи за заявкою, що набирає чинності після затвердження його Установою. На підставі такого висновку Установа приймає рішення про реєстрацію знака для всіх зазначених у заявці товарів і послуг або про відмову в реєстрації знака для всіх зазначених у заявці товарів і послуг, або про реєстрацію знака щодо частини зазначених у заявці товарів і послуг та відмову в реєстрації знака для іншої частини зазначених у заявці товарів і послуг. Рішення Установи надсилається заявнику.
Висновком Державного департаменту інтелектуальної власності № 20159/4 від 7 липня 2008 року про невідповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи встановлено, що заявлене позначення не відповідає умовам надання правової охорони (пункт 1 статті 5, стаття 6).
Відповідно до частини 1 статті 15 Закону заявник може оскаржити рішення Установи за заявкою у судовому порядку або до Апеляційної палати протягом двох місяців від дати одержання рішення Установи чи копій матеріалів, затребуваних відповідно до пункту 3 статті 10 цього Закону.
8 вересня 2008 року ОСОБА_1 до Апеляційної палати Державного департаменту інтелектуальної власності було подано заперечення щодо висновку про невідповідність позначення умовам надання правової охорони, в якому апелянт просив визнати недійсним рішення за висновком кваліфікаційної експертизи від 7 липня 2008 року стосовно заявки № m 2006 19567 від 11 грудня 2006 року та зареєструвати словесне позначення «Чистотехніка»за заявкою № m 2006 19567 від 11 грудня 2006 року в повному обсязі.
Частиною 7 статті 15 Закону визначено, що за результатами розгляду заперечення Апеляційна палата приймає мотивоване рішення, що затверджується наказом Установи та надсилається заявнику.
Рішенням Апеляційної палати Державного департаменту інтелектуальної власності від 7 листопада 2008 року вирішено задовольнити заперечення ОСОБА_1, відмінити рішення Державного департаменту інтелектуальної власності від 7 липня 2008 року про відмову в реєстрації знака для товарів і послуг «Чистотехніка»; зареєструвати за умови сплати заявником збору за публікацію відомостей про видачу свідоцтва та державного мита за видачу свідоцтва на знак «Чистотехніка»відносно заявлених товарів 1, 3, 7, 11 та послуг 35 і 37 класів МКТП.
Наказом Державного департаменту інтелектуальної власності № 283 від 8 грудня 2008 року «Про затвердження рішення Апеляційної палати»затверджено рішення Апеляційної палати Державного департаменту інтелектуальної власності, прийняте 7 листопада 2008 року щодо заперечення ОСОБА_1 стосовно заявки № m 2006 19567 на знак для товарів і послуг «Чистотехніка».
На підставі Наказу Державного департаменту інтелектуальної власності № 283 від 8 грудня 2008 року Третій особі було видано Свідоцтво № 105165 про реєстрацію знака «Чистотехніка»за заявкою № m 2006 19567.
Відповідно до частини 1 статті 19 Закону Свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі: а) невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони; б) наявності у свідоцтві елементів зображення знака та переліку товарів і послуг, яких не було у поданій заявці; в) видачі свідоцтва внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.
Проаналізувавши матеріали справи та вимоги чинного законодавства України, Суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Чистотехніка»(ідентифікаційний код 33152438) зареєстроване в єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 27 жовтня 2004 року за № 10701020000003007 (свідоцтво про державну реєстрацію серія А00 № 026979).
Таким чином, Суд звертає увагу на те, що найменування юридичної особи -«Чистотехніка», -було зареєстроване 27 жовтня 2004 року.
В спірних правовідносинах позначення «Чистотехніка»розглядається у двох значеннях - як фірмове (комерційне) найменування Позивача (Товариства з обмеженою відповідальністю «Чистотехніка») та знак, зареєстрований на ім'я Третьої особи (ОСОБА_1).
Комерційне (фірмове) найменування -це оригінальне позначення юридичної особи, що займається підприємництвом, яке дозволяє індивідуалізувати її серед інших осіб та не вводить в оману споживачів щодо справжнього характеру діяльності особи.
Таким чином, під фірмовим найменуванням Суд розуміє найменування чи власне ім'я, під яким підприємство виступає в цивільному обороті і яке дозволяє відрізняти це підприємство від інших учасників цивільного обороту.
Відповідно до частини 1 статті 489 Цивільного кодексу України правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності.
Право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов'язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки (частина 2 статті 489 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 8 Паризької конвенції про охорону промислової власності фірмове найменування охороняється в усіх країнах Союзу без обов'язкового подання заявки чи реєстрації і незалежно від того, чи є воно частиною товарного знака.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати, зокрема, з фірмовими найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання до Установи заявки щодо таких же або споріднених з ними товарів і послуг .
Системний аналіз вищевказаних норм права, які містять приписи щодо права інтелектуальної власності на комерційне (фірмове) найменування, дозволяє дійти висновку про те, що різні юридичні особи не можуть мати однакові комерційні найменування (за винятком випадку визначеного частиною четвертою статті 489 ЦК України), зокрема, не може бути надано правової охорони знаку на ім'я однієї особи, який є схожими настільки, що його можна сплутати з фірмовим найменуванням іншої особи, яка отримала право на нього до дати подання заявки на реєстрацію знака.
Судом встановлено, що Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Чистотехніка», -було зареєстровано у встановленому чинним законодавством порядку у 2004 році .
Третя особа -ОСОБА_1, -є одним із засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Чистий Світ-К».
Заявку на реєстрацію знака «Чистотехніка»ОСОБА_1 було подано 11 грудня 2006 року .
Як підтверджується матеріалами справи, а саме, буклетом офіційного каталогу 14 Київського міжнародного автосалону SIA'2006, -23-28 травня 2006 року в місті Києві в Національному комплексі «Експоцентр України»проходила міжнародна виставка SIA'2006.
Як вбачається із сторінки 56 вказаного буклету експонентами 14 Київського міжнародного автосалону SIA'2006 були Товариство з обмеженою відповідальністю «Чистий Світ-К»(стенд відкр. 160, № сторінки в укр. тексті 154, № сторінки в анг. тексті 246) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Чистотехніка»(стенд відкр. 188, № сторінки в укр. тексті 154, № сторінки в анг. тексті 246).
Відтак, Суд звертає увагу на те, що 23-28 травня 2006 року Позивач та Третя особа, як один із засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Чистий Світ-К», спільно брали участь в одній виставці. Крім того, найменування даних експонентів виставки у алфавітному покажчику міститься поруч (одне за одним), так як аналогічними є номери сторінок в українському та англійському текстах Позивача та Третьої особи.
За результатами 14 Київського Міжнародного автосалону SIA'2006 Товариство з обмеженою відповідальністю «Чистотехніка»було нагороджене дипломом «За активну участь в роботі автосалону».
Враховуючи вищевказане, Суд вважає обґрунтованими пояснення представників Позивача щодо того, що станом на час подання заявки ОСОБА_1 -11 грудня 2006 року, -йому було відомо про фірмове найменування «Чистотехніка»Позивача, оскільки вони спільно були учасниками однієї конференції, яка відбувалася у травні цього ж року.
23-27 травня 2007 року в Україні (м. Київ) проходила 4 Міжнародна виставка «Україна Бот Експо'2007», презентована 15 Київським Міжнародним автосалоном SIA'2007, учасниками якої були Товариство з обмеженою відповідальністю «Чистий Світ-К»та Товариство з обмеженою відповідальністю «Чистотехніка»(сторінка 44 офіційного каталогу виставки). Інформація про вищевказаних учасників конференції розміщена на одній сторінці офіційного каталогу одна за одною.
За результатами 15 Київського Міжнародного автосалону SIA'2007 Товариство з обмеженою відповідальністю «Чистотехніка»було нагороджене дипломом «За активну участь в роботі автосалону».
Відтак, Суд звертає увагу на те, що станом на час подання 8 вересня 2008 року ОСОБА_1 заперечень до Апеляційної палати Державного департаменту інтелектуальної власності щодо висновку про невідповідність позначення умовам надання правової охорони, Третя особа знала про фірмове найменування «Чистотехніка»Позивача.
Водночас, Суд звертає увагу на наступне.
ОСОБА_1 було видано свідоцтво на знак «Чистотехніка»відносно заявлених товарів 1, 3, 7, 11 та послуг 35 і 37 класів МКТП.
Як підтверджується матеріалами справи, станом на час подання заперечення щодо заявки на реєстрацію знака Третьої особи, Позивачем фактично було надано докази щодо здійснення ним діяльності лише щодо послуг класу 35 та 37 Міжнародної класифікації товарів і послуг.
Доказів на здійснення Позивачем діяльності щодо товарів класів 1, 3, 7, 11 Міжнародної класифікації товарів і послуг Позивачем не надано, а Судом не встановлено.
Пунктом 3 частини 3 статті 6 Закону визначено, що не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з фірмовими найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання до Установи заявки щодо таких же або споріднених з ними товарів і послуг.
Згідно з частиною 2 статті 489 Цивільного Кодексу України право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов'язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки.
Відтак, в судовому засіданні представниками Позивача доведено факт виникнення у Товариства з обмеженою відповідальністю «Чистотехніка»права інтелектуальної власності на комерційне найменування «Чистотехніка»щодо послуг класів 35 та 37 МКТП з моменту, який передує даті подання ОСОБА_1 заявки на реєстрацію знака «Чистотехніка» 11 грудня 2006 року.
Так, зокрема, доказами здійснення діяльності щодо послуг 35 класу МКТП є Інтернет-сторінка www.nilfisk-alto.com.ua (на якій проводиться рекламування чужої продукції з 1996 року, аналізування собівартості, вивчання ринку, влаштовування виставок на комерційні чи рекламні потреби тощо).
Доказами на підтвердження здійснення діяльності щодо послуг 37 класу МКТП є факт надання Позивачем послуг, зокрема, миття транспортних засобів, очищання будівель зовні та зсередини тощо.
Відтак, Суд звертає увагу на те, що позовні вимоги є обґрунтованими лише щодо 35 та 37 класів МКТП.
Отже, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, Судом встановлено, що до 11 грудня 2006 року позначення «Чистотехніка»щодо послуг класів 35 та 37 МКТП було відомим як для спеціалізованого користувача, так і для Третьої особи); разом з тим, Суд звертає увагу на те, що позначення «Чистотехніка» є видуманим.
Таким чином, відповідно до вимог пункту 3 частини 3 статті 6 Закону позначенню «Чистотехніка»не могло бути надано правової охорони щодо послуг класів 35 та 37 МКТП, оскільки воно є тотожним фірмовому найменуванню Товариства з обмеженою відповідальністю «Чистотехніка», право на використання якого виникло у Позивача до дати подання Третьою особою заявки на реєстрацію знака «Чистотехніка».
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
«На підставі»означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.
«У спосіб»означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення.
Таким чином, проаналізувавши матеріали справи та вимоги чинного законодавства України, Суд звертає увагу на те, що наказ Державного департаменту інтелектуальної власності від 8 грудня 2008 року № 283 про затвердження рішення Апеляційної палати Державного департаменту інтелектуальної власності, прийнятого 7 листопада 2008 року щодо заперечення ОСОБА_1 стосовно заявки № m 2006 19567 на знак для товарів і послуг «Чистотехніка»в частині реєстрації знака для товарів і послуг «Чистотехніка»в 35 і 37 класах МКТП є незаконним та підлягає скасуванню, а відповідно, Свідоцтво № 105165 на знак для товарів і послуг «Чистотехніка» в частині 35 і 37 класів МКТП підлягає визнанню недійсним.
Суд також звертає увагу сторін на те, що суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами.
Щодо решти позовних вимог, Суд звертає увагу на те, що задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють порушені права особи у сфері публічно-правових відносин.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що викладені в позовній заяві вимоги Позивача є частково обґрунтованими, та відповідно такими, що підлягають задоволенню частково.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 99, 100, 136, 158, 159, 160, 161, 162, 163 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
1. Скасувати Наказ Державного департаменту інтелектуальної власності від 8 грудня 2008 року № 283 про затвердження рішення Апеляційної палати Державного департаменту інтелектуальної власності, прийнятого 7 листопада 2008 року щодо заперечення ОСОБА_1 стосовно заявки № m 2006 19567 на знак для товарів і послуг «Чистотехніка»в частині зобов'язання реєстрації знака для товарів і послуг «Чистотехніка»в 35 і 37 класах МКТП.
2. Визнати недійсним Свідоцтво № 105165 на знак для товарів і послуг «Чистотехніка» в частині 35 і 37 класів МКТП.
3. Зобов'язати Державний департамент інтелектуальної власності внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання недійсним свідоцтва № 105165 на знак для товарів і послуг «Чистотехніка»в частині 35 і 37 класів МКТП та опублікувати відповідні зміни в офіційному бюлетені «Промислова власність».
4. В задоволенні решти позовних вимог -відмовити.
5. Стягнути на користь Позивача -Товариства з обмеженою відповідальністю «Чистотехніка», - 1, 70 грн. судових витрат з рахунків Державного Бюджету України.
Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.