09 березня 2017 року справа № 200/10591/16-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Чередниченка В.Є.
суддів: Іванова С.М. Панченко О.М.
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро адміністративну справу за апеляційною скаргою Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 серпня 2016 року у справі №200/10591/16-а за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 13 червня 2016 року звернувся до суду з позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську, згідно з яким, просить:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо перерахунку пенсії в розмірі 80% від заробітної плати старшого прокурора відділу прокуратури області, зазначеної в довідці прокуратури Дніпропетровської області від 11.09.2012 року №18ф-20 вих.12;
- зобов'язати відповідача провести позивачу перерахунок пенсії із розрахунку 90% від суми заробітної плати, вказаної у довідці прокуратури Дніпропетровської області від 11.09.2012 року №18ф-20вих.12;
- зобов'язати відповідача виплатити різницю від суми належної позивачу пенсії у розмірі 90% від чинного заробітку та фактично виплаченої пенсії у розмірі 80% від заробітку за 12 минулих місяців, та в подальшому виплачувати у розмірі 90% від заробітку, зазначеного в довідці прокуратури Дніпропетровської області від 11.09.2012 року №18ф-20 вих.12 до підвищення місячного заробітку за посадою, з якої вона пішла на пенсію або до зміни пенсійного законодавства;
- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови йому в проведені перерахунку пенсії за вислугу років у відповідності до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції Закону України від 12.07.2001 року №2663-111), на підставі довідки прокуратури Дніпропетровської області від 23.02.2016 року №18-72 вих.16 про заробітну плату з розрахунку 90% від суми заробітної плати без обмеження максимального розміру пенсії;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії з 01.01.2016 року з розрахунку 90% від суми заробітної плати, зазначеної в довідці прокуратури Дніпропетровської області від 23.02.2016 року №18-72 вих.16 без обмеження максимального розміру пенсії та виплатити різницю від суми належної пенсії та фактично виплаченої пенсії з 01.01.2016 року по день виплати пенсії у збільшеному розмірі, а в подальшому виплачувати пенсію у збільшеному розмірі до збільшення місячного заробітку на посаді, з якої вона вийшла на пенсію.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на неправомірні дії відповідача, які полягають у відмові здійснити перерахунок раніш призначеної пенсії.
Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 серпня 2016 року позов задоволено повністю.
Постанова суду мотивована тим, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у перерахунку пенсії.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції щодо наявності у позивача права на перерахунок пенсії.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач з 12.01.1998 року перебуває на обліку в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську та отримує пенсію за вислугу років згідно із Законом України «Про прокуратуру».
Пенсію позивачу призначено у розмірі 90 відсотків від заробітної плати.
12 вересня 2012 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії згідно з відомостями зазначеними у довідці від 11.09.2012 року №180р-20вих12.
Відповідач з 01 липня 2012 року здійснив перерахунок пенсії позивача за нормами статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» у розмірі 80 % від суми заробітної плати (а.с.22).
23 травня 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії згідно з відомостями зазначеними у довідці від 23.02.2016 року №18-72вих16 (а.с.19-20).
Листом від 27.05.2016 року №Т-25-16 відмовив позивачу у перерахунку пенсії (а.с.21-22).
Правомірність дій відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» виходячи з 90 % заробітної плати є предметом спору переданого на вирішення суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.
Умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів та слідчих на момент призначення позивачу пенсії визначалися статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ (далі - Закон № 1789-ХІІ). Редакція зазначеної статті змінювалась.
Так, відповідно до частини першої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ в редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VІ (далі - Закон № 3668-VІ), який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, внесено зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, зокрема змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права.
Так, відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ у редакції Закону № 3668-VІ прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Таким чином, з 1 жовтня 2011 року положення частини першої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо призначення прокурорам і слідчим пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом № 3668-VІ.
Разом з тим підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам регулювали частини тринадцята, вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, положення яких щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Закону № 3668-VІ змін не зазнали (змінилась лише нумерація частин цієї статті).
Так, відповідно до частини тринадцятої статті 50-1 Закону №1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Згідно з частиною вісімнадцятою статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, тобто внесені Законом № 3668-VІ зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є частини тринадцята, вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, які змін у зв'язку із прийняттям Закону № 3668-VІ не зазнали.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного суду України від 10.12.2013 року у справі № 21-348а13.
Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції зробив висновок щодо протиправності дій відповідача в частині зниження позивачу при проведенні перерахунку пенсії з 01.07.2012 року розміру відсотку заробітної плати.
Враховуючи те, що позивач просить задовольнити його позов починаючи з 01 січня 2016 року суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу раніше призначеної пенсії з урахуванням довідки від 11.09.2012 року №18ф-20вих12 виданої прокуратурою Дніпропетровської області виходячи з 90 відсотків заробітної плати та з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача здійснити йому перерахунок пенсії відповідно до статті 50-1 Закону України Закону України «Про прокуратуру» в редакції, що діяла на дату призначення пенсії виходячи із складових заробітної плати старшого прокурора відділу Дніпропетровської прокуратури відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
У відповідності до ч.18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ (в редакції чинній на час призначення позивачу пенсії) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.
Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» №76 від 28.12.2014 року, який набрав чинності з 01.01.2015 року, частина 18 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» викладена в новій редакції: «Умови і порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
15.07.2015 року набув чинності Закон України «Про прокуратуру» № 1697- VІІ від 14.10.2014 року, згідно з розділом ХІІ Прикінцевих положень якого визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом положення: Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 року, крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46 2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50- 1, частини третьої статті 51, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року.
Тобто, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії 23 травня 2016 року та наданням довідки від 23.02.2016 року №18-72вих16 частина вісімнадцята статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» втратила чинність.
Згідно з ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697- VІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
На час звернення позивача за перерахунком пенсії, Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт не було прийнято.
Норми законодавства, щодо умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури на час розгляду цієї адміністративної справи є чинними і не визнані неконституційними, а тому підлягають застосуванню.
Статею 58 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, закріплено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ця норма є загальновизнаним принципом права, який знайошов своє відображення в Конституції України як гарантія прав і свобод людини і громадянина, який треба розуміти так, що дія нормативно-правового акта починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце про що зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 року № 1-рп/99.
Суб'єктивне право пенсіонера на перерахунок пенсії виникає в момент звернення із заявою про перерахунок на підставі нормативно-правового акта, який є чинним на час подачі відповідної заяви. Пенсія не може бути перерахована на підставі норми права, яка втратила свою чинність.
Безпідставними є доводи позивача, що у зв'язку з прийняттям змін до Закону України «Про прокуратуру», відбулось звуження змісту та обсягу його права на пенсійне забезпечення, що суперечить положенням ст. ст. 22, 64 Конституції України.
Статею 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. В статті ж 64 закріплено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Згідно із ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697- VІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, а тому вказані зміни до законодавства не позбавляють позивача права на перерахунок пенсії, який був йому гарантований ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» при призначені пенсії, тобто не відбулось обмеження, звуження змісту та обсягу існуючого права пенсіонера на пенсійне забезпечення, проте визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури покладено на Кабінет Міністрів України
Конституційний Суд України у п. 2.1 Рішення № 20-рп/2011 від 26.12.2011 року зазначив, що згідно з частиною першою статті 46 Основного Закону України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення, в тому числі, у старості та в інших випадках, передбачених законом. Із цим конституційним правом громадян кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення. У Конституції України передбачено гарантії прав громадян на соціальний захист, зокрема такі, як законодавче закріплення основ соціального захисту, форм і видів пенсійного забезпечення (пункт 6 частини першої статті 92), визначення джерел державного соціального забезпечення (частина друга статті 46), контроль за використанням коштів Державного бюджету України (стаття 98).
Розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави, проте мають забезпечувати конституційне право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, гарантоване статтею 48 Конституції України. Конституційний Суд України, вирішуючи це питання, враховує також положення актів міжнародного права.
Так, згідно зі статтею 22 Загальної декларації прав людини розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави. Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року.
Конституційний Суд України виходить із того, що додержання конституційних принципів соціальної і правової держави, верховенства права (стаття 1, частина перша статті 8 Основного Закону України) обумовлює здійснення законодавчого регулювання суспільних відносин на засадах справедливості та розмірності з урахуванням обов'язку держави забезпечувати гідні умови життя кожному громадянину України.
Таким чином, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Неприпустимим також є встановлення такого правового регулювання, відповідно до якого розмір пенсій, інших соціальних виплат та допомоги буде нижчим від рівня, визначеного в частині третій статті 46 Конституції України, і не дозволить забезпечувати належні умови життя особи в суспільстві та зберігати її людську гідність, що суперечитиме статті 21 Конституції України. Отже, зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.
Керуючись: пунктом 3 частини 1 статті 198, статтями 202, 207 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську - задовольнити частково.
Постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 серпня 2016 року у справі №200/10591/16-а - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську щодо здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 виходячи з 80 відсотків від заробітної плати зазначеної в довідці прокуратури Дніпропетровської області від 11.09.2012 року №18ф-20 вих.12.
Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії починаючи з 01 січня 2016 року з урахуванням довідки від 11.09.2012 року №18ф-20вих12 виданої прокуратурою Дніпропетровської області виходячи з 90 відсотків заробітної плати та з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.Є. Чередниченко
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: О.М. Панченко