04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"09" лютого 2017 р. Справа№ 5/057-11
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсакової Г.В.
суддів: Гончарова С.А.
Отрюха Б.В.
при секретарі судового засідання Іванову О.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Яковенко П.А. - за довіреністю;
від відповідача: Мамаєв Д.Ю. - за довіреністю;
розглянувши апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на ухвалу господарського суду Київської області від 06.12.2016
у справі № 5/057-11 (суддя Рябцева О.О.)
за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до Комунально-побутового підприємства "Теплоенергопостач" Ірпінської міської ради
про стягнення заборгованості
Ухвалою господарського суду Київської області від 06.12.2016 у справі № 5/057-11 заяву Комунально-побутового підприємства "Теплоенергопостач" Ірпінської міської ради про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню з 05.09.2011 у справі № 5/057-11 задоволено частково, визнано наказ господарського суду Київської області від 25.08.2011 у справі № 5/057-11 в частині стягнення пені у сумі 288,76 грн., інфляційних втрат у сумі 132 924,86 грн. та 3 % річних у сумі 47 853,92 грн. таким, що не підлягає виконанню, в задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 627846,75 грн. заборгованості та 8089,14 грн. державного мита відмовлено.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 06.12.2016 у справі № 5/057-11 та відмовити в задоволенні заяви відповідача про визнання наказу господарського суду Київської області від 25.08.2011 у справі № 5/057-11 таким, що не підлягає виконанню.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.12.2016 колегією суддів у складі: головуючого судді Корсакової Г.В., суддів: Гончарова С.А., Власова Ю.Л. прийнято апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на ухвалу господарського суду Київської області від 06.12.2016 у справі № 5/057-11 до провадження, розгляд справи призначено на 12.01.2017.
11.01.2017 до канцелярії суду від скаржника надійшли доповнення до апеляційної скарги.
Відповідно до розпорядження начальника відділу Київського апеляційного господарського суду № 09-53/111/17 від 12.01.2017 у зв'язку з перебуванням судді Власова Ю.Л., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 5/057-11.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 12.01.2017 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Корсакової Г.В. суддів: Гончарова С.А., Отрюха Б.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2017 прийнято справу № 5/057-11 за апеляційною скаргою Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на ухвалу господарського суду Київської області від 06.12.2016 до провадження у наступному складі колегії суддів: головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді: Гончаров С.А., Отрюх Б.В., розгляд справи призначено на 26.01.2017.
В судовому засіданні 26.01.2017 представники сторін надали суду клопотання про продовження строку розгляду спору у справі на п'ятнадцять днів.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2017 продовжено строк розгляду спору у справі № 5/057-11 на п'ятнадцять днів.
В судовому засіданні 26.01.2017 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 09.02.2017.
08.02.2017 до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
В судовому засіданні 09.02.2017 представник позивача підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити, скасувати оскаржувану ухвалу та відмовити в задоволенні заяви відповідача про визнання наказу господарського суду Київської області від 25.08.2011 у справі № 5/057-11 таким, що не підлягає виконанню. Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно із ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Київської області від 30.06.2011 визнано недійсним п. 7.10 договору поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання від 23.09.2009 № 06/09-1588 БО-17, укладеного між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Комунально-побутовим підприємством "Теплоенергопостач" Ірпінської міської ради; позов задоволено частково; стягнуто з Комунально-побутового підприємства "Теплоенергопостач" Ірпінської міської ради на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 627 846 грн. 75 коп. основного боргу, 132 924 грн. 86 коп. інфляційних втрат, 47 853 грн. 92 коп. 3% річних, 288 грн. 76 коп. пені, 8 089 грн. 14 коп. витрат по сплаті державного мита та 222 грн. 73 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2011 рішення господарського суду Київської області від 30.06.2011 у справі № 5/057-11 - скасовано в частині визнання недійсним п. 7.10 договору поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання від 23.09.2009 № 06/09-1588 БО-17, укладеного між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Комунально-побутовим підприємством "Теплоенергопостач" Ірпінської міської ради; припинено провадження у справі № 5/057-11 в частині визнання недійсним п. 7.10 договору поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання від 23.09.2009р. № 06/09-1588 БО-17, укладеного між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Комунально-побутовим підприємством "Теплоенергопостач" Ірпінської міської ради; в іншій частині рішення господарського суду Київської області від 30.06.2011 у справі № 5/057-11 залишено без змін.
25.08.2011 на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2011 було видано наказ.
Постановою Вищого господарського суду України від 18.10.2011 рішення господарського суду Київської області від 30.06.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2011 по справі №5/057-11 в частині щодо визнання недійсним п. 7.10 договору поставки природного газу від 23.09.2009 №06/09-1588 БО-17 та в частині позовних вимог Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Комунально-побутового підприємства "Теплоенергопостач" Ірпінської міської ради про стягнення пені в розмірі 48 449,68 грн. скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до господарського суду Київської області; в іншій частині рішення та постанову залишено без змін.
Рішенням господарського суду Київської області від 27.12.2011 позов дочірньої компанії „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" до комунально-побутового підприємства "Теплоенергопостач" Ірпінської міської ради про стягнення заборгованості за договором від 23.09.2009 за №06/09-1588 БО-17 в частині стягнення пені, - задоволено повністю; стягнуто з комунально-побутового підприємства "Теплоенергопостач" Ірпінської міської ради на користь дочірньої компанії „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" заборгованість за Договором від 23.09.2009 за №06/09-1588 БО-17 у вигляді пені у сумі 48 449,68 грн.
07.02.2012 на виконання рішення господарського суду Київської області від 27.12.2011 було видано наказ.
До господарського суду Київської області надійшла заява комунально-побутового підприємства "Теплоенергопостач" Ірпінської міської ради про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню з 05.09.2011 р., в якій заявник просить суд визнати наказ господарського суду Київської області № 5/057-11 таким, що не підлягає виконанню з 05.09.2011.
В обґрунтування вимог заяви заявник посилається на те, що на виконання вимог Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", згідно з Порядком списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011 р., ним було створено комісію по списанню заборгованості за спожитий природний газ згідно з наказом № 291 від 05.09.2011. Протоколом засідання комісії з питань списання заборгованості за спожитий природний газ, який затверджений директором комунально-побутового підприємства "Теплоенергопостач" Ірпінської міської ради та підписаний 05.09.2011 р., була списана заборгованість за наказом № 5/057-11. Посилаючись на ч. 4 ст. 117 ГПК України та ст. 598 ЦК України, заявник просить визнати наказ господарського суду Київської області № 5/057-11 таким, що не підлягає виконанню з 05.09.2011.
Ухвалою господарського суду Київської області від 06.12.2016 у справі № 5/057-11 заяву Комунально-побутового підприємства "Теплоенергопостач" Ірпінської міської ради про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню з 05.09.2011 у справі № 5/057-11 задоволено частково, визнано наказ господарського суду Київської області від 25.08.2011 у справі № 5/057-11 в частині стягнення пені у сумі 288,76 грн., інфляційних втрат у сумі 132 924,86 грн. та 3 % річних у сумі 47 853,92 грн. таким, що не підлягає виконанню, в задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 627846,75 грн. заборгованості та 8089,14 грн. державного мита відмовлено.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з таким висновком місцевого господарського суду з огляду на таке.
04.06.2011 набув чинності Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" № 3319-VI від 12.05.2011.
Згідно з ст. 1 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" дія цього Закону поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" та її дочірні підприємства ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз"та ДП "Енергоринок".
Тобто, дія зазначеного Закону поширюється на комунально-побутове підприємство "Теплоенергопостач" Ірпінської міської ради, на Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України"та її дочірні підприємства, зокрема -ДК "Газ України.
Пунктом 2.5. вказаного Закону передбачено, що списання заборгованості здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 6 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за №894 від 08.08.2011, передбачено, що для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.
Наказом № 291 від 05.09.2011 КПП "Теплоенергопостач" про створення комісії по списанню заборгованості за спожитий природний газ, підписаним директором КПП "Теплоенергопостач", відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №894 від 08.08.2011 "Про затвердження порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію", створено постійно діючу інвентаризаційну комісію у складі: голови комісії - Кифорук А.М. (директор КПП "Теплоенергопостач"), заступника голови комісії - Козак К.О. (заступник головного бухгалтера КПП "Теплоенергопостач"), члена комісії - Осаулко М.В. (юрисконсульт КПП "Теплоенергопостач").
Відповідно до вимог п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011 до комісії з питань списання заборгованості обов'язково входить, зокрема, головний бухгалтер. Проте, у зв'язку з перебуванням головного бухгалтера КПП "Теплоенергопостач" Осадчої Л.П. у щорічній відпустці у період з 01.09.2011 по 21.09.2011, що підтверджується наказом (розпорядженням) № 274-К від 25.08.2011 про надання відпустки, в якому також вказано, що обов'язки головного бухгалтера покладено на його заступника, до складу комісії, а саме заступника голови комісії, було призначено заступника головного бухгалтера КПП "Теплоенергопостач" Козак К.О.
Отже, склад комісії по списанню заборгованості за спожитий природний газ КПП "Теплоенергопостач" відповідає вимогам п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011.
Як вбачається з протоколу КПП "Теплоенергопостач" від 05.09.2011 списання заборгованості за природний газ на виконання Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" та Постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011 "Про затвердження порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію", затвердженого директором КПП "Теплоенергопостач", комісією у складі: голови комісії - Кифорука А.М. (директора КПП "Теплоенергопостач"), заступника голови комісії - Козак К.О. (заступника головного бухгалтера КПП "Теплоенергопостач"), члена комісії - Осаулка М.В. (юрисконсульта КПП "Теплоенергопостач") вирішено провести списання заборгованості станом на 05.09.2011, зокрема, згідно договору № 06/09-1588-БО-17 від 23.09.2009 заборгованість складається згідно з рішенням господарського суду Київської області від 30.06.2011 з 627 846,75 грн. основного боргу, 132 924,86 грн. інфляційних втрат, 47 853,92 грн. 3 % річних, 288,76 грн. пені, 8 089,14 грн. державного мита, 222,73 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Пунктом 8 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за №894 від 08.08.2011, передбачено, що Учасники процедури списання подають протягом 10 днів після затвердження зазначеного в пункті 6 цього Порядку протоколу, але не пізніше 31 грудня 2011 кредиторам інформацію про суми списаної заборгованості (основної суми заборгованості, пені, штрафних та фінансових санкцій) в розрізі договорів щодо постачання природного газу, а також видів заборгованості.
Про списання зазначеної заборгованості, інфляційних втрат, 3 % річних та пені боржник повідомив стягувача листом № 262 від 09.09.2011, який був йому надісланий 23.11.2011 разом з протоколом від 05.09.2011 та наказом, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0100185226675 від 23.11.2011 та фіскальним чеком № 2604 від 23.11.2011.
Згідно з пп. 2.1.1. п. 2.1. Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" підлягають списанню: заборгованість за природний газ (у тому числі реструктуризована) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, у тому числі ліквідованих підприємств, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та її дочірніх підприємств ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз", що обліковувалася станом на 1 січня 2010 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.
Отже, зі змісту вказаної норми вбачається, що списанню підлягає заборгованість, яка існувала станом на 01.01.2010, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом, тобто станом на 04.06.2011.
Рішенням господарського суду Київської області від 30.06.2011 у справі № 5/057-11 встановлено, що між сторонами у справі було укладено договір № 06/09-1588 БО-17 від 23.09.2009 поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання, на виконання умов якого позивач поставив відповідачу, а останній прийняв протягом жовтня - грудня 2009 та січня - квітня 2010 природний газ на загальну суму 2 752 846,75 грн., що підтверджується актами передачі-приймання природного газу від 31.10.2009 на суму 53 743,20 грн., від 30.11.2009 на суму 376 859,82 грн., від 31.12.2009 на суму 638 032,56 грн., від 31.01.2010 на суму 812 902,91 грн., від 28.02.2010 на суму 491 669,48 грн., від 31.03.2010 на суму 331 068,48 грн. та від 30.04.2010 на суму 48 570,30 грн.
Проте, відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань за поставлений природний газ в строки встановлені договором в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 627 846,75 грн. - різниця між перерахованими коштами та загальною вартістю поставленого природного газу.
Відповідно до п. 6.3. договору № 06/09-1588БО-17 від 23.09.2009 за наявності заборгованості у покупця за цим договором постачальник нараховує кошти, що надійшли від покупця як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди за цим договором, незалежно від зазначеного у платіжному дорученні призначення платежу.
Отже, заборгованість у сумі 627 846,75 грн. виникла за актами передачі-приймання природного газу від 28.02.2010 на суму 491 669,48 грн. (частково), від 31.03.2010 на суму 331 068,48 грн. та від 30.04.2010 на суму 48 570,30 грн.
Таким чином, оскільки вказана заборгованість виникла після 01.01.2010, то суд дійшов висновку про відсутність у боржника правових підстав для списання вказаної заборгованості на підставі Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію".
Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що заява про визнання наказу від 25.08.2011 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення заборгованості у сумі 627 846,75 грн. не підлягає задоволенню.
Відповідно до пунктів 2.1. і 2.2. ст. 2 Закону "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" підлягають списанню: заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.
Як вбачається з вказаної норми, списанню підлягає заборгованість з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), яка нарахована відповідачу на заборгованість за природний газ, отриманий в жовтні-грудні 2009 та січні-квітні 2010, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом, тобто станом на 04.06.2011.
З рішення господарського суду Київської області від 30.06.2011 у справі № 5/057-11 вбачається, що стягнуті ним 132 924,86 грн. інфляційних втрат, нараховані позивачем за період з листопада 2009 по березень 2010, а 47 853,92 грн. три проценти річних, нараховані за період з 11.11.2009 по 22.10.2010.
Таким чином, враховуючи те, що 3% річних та інфляційні втрати нараховані на заборгованість відповідача за поставлений природний газ в жовтні - грудні 2009 та січні - квітні 2010 за період з листопада 2009 по березень 2010 (інфляційні втрати) та з листопада 2009 по 22.10.2010 (3% річних), то вони підпадають під заборгованість, списання якої передбачено п.п. 2.1 і 2.2. ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію".
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що боржником правомірно списано заборгованість з інфляційних втрат у сумі 132 924,86 грн. та 3% річних у сумі 47 853,92 грн. на підставі Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію".
Також, протоколом від 05.09.2011 комісії КПП "Теплоенергопостач" списана заборгованість з пені у сумі 288,76 грн.
Проте, станом на час розгляду даної заяви рішення господарського суду Київської області від 30.06.2011 у справі № 5/057-11 в частині стягнення пені у сумі 288,76 грн. скасовано, а отже рішення суду у цій частині не набрало законної сили, а тому в силу приписів ГПК України наказ господарського суду Київської області від 25.08.2011 в частині стягнення 288,76 грн. пені не підлягає виконанню.
Таким чином, заява про визнання наказу господарського суду Київської області від 25.08.2011 у справі № 5/057-11 в частині стягнення 288,76 грн. пені таким, що не підлягає виконанню правомірно задоволена судом з вищезазначених підстав.
Щодо тверджень стягувача про необхідність існування судового рішення, яким передбачено стягнення на користь стягувача пені, штрафу, інфляційних та 3% річних і несплата їх станом на 04.06.2011 та необхідність створення комісій обох підприємств та проведення ними списання заборгованості, то суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" підлягає списанню заборгованість із сплати пені, штрафних санкцій та фінансових санкцій, незалежно від того, чи встановлена вона рішенням суду чи нарахована кредитором, при цьому, списання заборгованості не ставиться в залежність від набрання рішенням суду про стягнення штрафних та фінансових санкцій законної сили до вступу в дію Закону або після. Законом та Порядком списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №894 від 08.08.2011, також не встановлено вимоги створення обох комісій для списання заборгованості.
Таким чином, затверджений протокол від 05.09.2011 комісії комунально-побутового підприємства "Теплоенергопостач" Ірпінської міської ради є єдиною та достатньою підставою для списання заборгованості.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 15.10.2013 у справі № 3-29гс13.
Враховуючи вищевикладене, та те, що протоколом від 05.09.2011 комісії комунально-побутового підприємства "Теплоенергопостач" Ірпінської міської ради заборгованість з інфляційних втрат у сумі 132 924,86 грн. та 3 % річних у сумі 47 853,92 грн. була списана, то суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення заяви в цій частині.
Також, як вбачається з протоколу від 05.09.2011 комісії комунально-побутового підприємства "Теплоенергопостач" Ірпінської міської ради, підприємством була списана заборгованість у сумі 8 089,14 грн., які, як вбачається з рішення суду від 30.06.2011 у справі № 5/057-11, є витратами по сплаті державного мита.
Проте, оскільки Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" списання заборгованості зі сплати державного мита не передбачено, то місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про відсутність у боржника правових підстав для списання вказаної заборгованості на підставі Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію".
Таким чином, враховуючи вищевикладене, заява боржника про визнання наказу від 25.08.2011 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 8 089,14 грн. державного мита не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 117 ГПК України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.
Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.
Враховуючи викладене, судом першої інстанції правомірно відхилені посилання стягувача на те, що 7757,61 грн. інфляційних втрат вже сплачені боржником, що було встановлено cудом під час розгляду заяви, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 117 ГПК України наслідком часткової оплати списаної заборгованості є її стягнення на користь боржника за його заявою, а не відмова в задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в цій частині.
Оскільки боржником не була подана заява про стягнення на його користь частково оплачених інфляційних втрат, то заява про визнання наказу від 25.08.2011 таким, що не підлягає виконанню розглянута судом в межах заявлених вимог.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її необґрунтованістю. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому ухвалу господарського суду Київської області від 06.12.2016 у справі № 5/057-11 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" - без задоволення.
Керуючись статтями 99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на ухвалу господарського суду Київської області від 06.12.2016 у справі № 5/057-11 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Київської області від 06.12.2016 у справі № 5/057-11 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 5/057-11 повернути до господарського суду Київської області.
Головуючий суддя Г.В. Корсакова
Судді С.А. Гончаров
Б.В. Отрюх