09.03.2017 року Справа № 5013/1506/12
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кощеєва І.М. ( доповідач ),
суддів: Кузнецова В.О., Чус О.В.
секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.
представники сторін:
від позивача: представник в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
від товариства з обмеженою відповідальністю Правова група "Побережнюк і партнери" представник в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
від відповідача: Федіченко О.П. - представник ( дов. від 10.02.2017 р. № 126 )
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну
товариства з обмеженою відповідальністю Правова група "Побережнюк і партнери"
на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 25.01.2017 р.
про розгляд заяви товариства з обмеженою відповідальністю
Правова група "Побережнюк і партнери" про зміну сторони у виконавчому провадженні у справі
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю
"Кліносол Трейдінг Компані",
м. Київ
до: дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор"
відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія
"Автомобільні дороги України",
м. Кропивницький
про стягнення 89 715,81 грн.
Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 25.01.2017 р. по справі № 5013/1605/12 в задоволенні заяви ТОВ Правова група "Побережнюк і партнери" від 21.11.2016 р. про зміну сторони у виконавчому провадженні у справі відмовлено.
Приймаючи вказану ухвалу, господарський суд дійшов висновку, що заявником - ТОВ "Правова група "Побережнюк і партнери" не доведено обгрунтованість поданої до суду заяви.
Не погодившись з вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ Правова група "Побережнюк і партнери" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 25.01.2017 р. по справі № 5013/1605/12 та прийняти нову ухвалу, якою задовольнити заяву ТОВ Правова група "Побережнюк і партнери" про зміну сторони у виконавчому провадженні у справі, а саме - замінити стягувача - товариство з обмеженою відповідальністю "Кліносол Трейдінг Компані" у виконавчому провадженні № 37678478 ( зведене виконавче провадження № 27768899 ), на правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ Правова група "Побережнюк і партнери".
На обґрунтування своєї апеляційної скарги, ТОВ Правова група "Побережнюк і партнери" посилається на те, що при винесенні оскаржуваної ухвали господарським судом Кіровоградської області було порушено вимоги ст. ст. 4-2, 4-3 ГПК України, а також ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Договір відступлення права вимоги № б/н від 31.10.2016 р. та Договір відступлення права вимоги № 31/10-04 від 31.10.2016 р. як підстави набуття Товариством статусу кредитора за Договором поставки № 04/10- 10/11 від 04.10.2010 р. не визнані недійсними, не розірвані ( не припинені ) у встановленому порядку, тому суд першої інстанції повинен був застосувати до спірних правовідносин положення ст. 204 ЦК України, ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 25 ГПК України.
В доповненні до апеляційної скарги, ТОВ Правова група "Побережнюк і партнери" зазначило на тому, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, за неповного з'ясування всіх обставин, які мають значення для вирішення справи. Під час розгляду справи в суді першої інстанції Дочірнім підприємством «Кіровоградський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» не було надано жодних доказів в спростування презумпції правомірності правочину, зокрема, матеріали справи не містять рішення, яке набрало законної сили про визнання недійсними вказаних договорів. В той же час, посилання Відповідача на нікчемність договорів на підставі яких ТОВ «ПГ «Побережнюк і партнери» отримало право грошової вимоги до Боржника, не повинні братися до уваги, оскільки їх недійсність прямо не встановлена законом. Тому, висновок суду першої інстанції про неможливість відступлення права грошової вимого інакше, ніж через договір факторингу не відповідає принципам Цивільного кодексу України та сталій судовій практиці, яка склалась у подібних правовідносинах
У відзиві на апеляційну скаргу, ДП «Кіровоградський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» вважає апеляційну скаргу необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, тому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 25.01.2017 р. без змін. Господарський суд правомірно дійшов висновку, що ТОВ "Правова група "Побережнюк і партнери" не доведено належними доказами виникнення в нього права кредитора за договором поставки № 04/10-10/11 від 04.10.2010 р., оскільки не підтверджено перехід такого права до ТОВ "Юбіпартнер Факторинг" на момент укладення з останнім договору відступлення права вимоги № 31/10-04 від 31.10.2016 р. За приписами ст. 1083 ЦК України, якщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, то воно має бути здійснене формі договору факторингу. В матеріалах справи відсутні докази того, що ТОВ "Правова група "Побережнюк і партнери" має право здійснювати факторингові операції. Тому, незаконність заміни кредитора у зобов'язанні не створює достатніх підстав для процесуального правонаступництва на підставі такої заміни та для задоволення заяви.
Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Кощеєва І.М. у складі колегії суддів: Кузнецова В.О., Євстигнеєва О.С.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.02.2017 р. у справі № 5013/1605/12 колегією суддів у складі : головуючого судді Кощеєва І.М., суддів : Євстигнеєва О.С., Кузнецова В.О. апеляційну скаргу прийнято до розгляду, який було призначено на 28.02.2017 р.
16.02.2017 р. на адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від ТОВ Правова група "Побережнюк і партнери" надійшло письмове клопотання про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції із забезпеченням її проведення в господарському суді Київської області.
Ухвалою апеляційного господарського суду від 17.02.2017р. по даній справі задоволено клопотання ТОВ Правова група "Побережнюк і партнери" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, призначено розгляд справи у судовому засіданні 28.02.2017 р. о 15-00 год., доручено господарському суду Київської області забезпечити проведення відеоконференції за участю представника ТОВ Правова група "Побережнюк і партнери" з Дніпропетровським апеляційним господарським судом у зазначені вище дату та час.
Розпорядженням керівника апарату суду від 27.02.2017р. призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Євстигнеєва О.С.
Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Кощеєва І.М. у складі колегії суддів: Кузнецова В.О., Чус О.В.
У судовому засіданні проведеному 28.02.2017 р. в режимі відеоконференції з забезпеченням її проведення для ТОВ Правова група "Побережнюк і партнери" ( його представника ) в господарському суді Київської області оголошено перерву на 09.03.2017 р.
В зв'язку із відсутністю технічної можливості забезпечення проведення судового засідання по даній справі в режимі відеоконференцзв'язку ( зал судового засідання для проведення відеоконферензв'язку господарського суду Київської області 09.03.2017 р. був зайнятий з 15.00 год. до 16.00 год. ), продовження розгляду апеляційної скарги ТОВ ПГ "Побережнюк і партнери" вирішено проводити 09.03.2017 р. в загальному порядку, про що, 02.03.2017 р., представника ТОВ ПГ "Побережнюк і партнери" судом було повідомлено телефонограмою, за вих. № 17.
У судовому засіданні 09.03.2017 р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, та доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.
Як встановлено матеріалами справи, ТОВ "Кліносол Трейдінг Компані" подано позов до господарського суду про стягнення заборгованості з дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - ДП "Кіровоградський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" за договором поставки № 04/10-10/11 від 04.10.2010 р. в сумі 89 715,81 грн., з яких 75 309,94 грн. основний борг, 5 820,53 грн. неустойка, 4 518,60 грн. 3% річних, 4 066,74 грн. інфляційні втрати.
Ухвалою господарського суду від 20.12.2012 р. господарським судом затверджено мирову угоду від 13.12.2012 р., укладену між ТОВ "Кліносол Трейдінг Компані" та ДП "Кіровоградський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України"; провадження у справі припинено ( а. с. 43-45 ).
За умовами затвердженої мирової угоди, Відповідач зобов'язався та гарантував сплату на користь Позивача суми основного боргу у розмірі 75 309,94 грн. за наступним графіком погашення: до 30 січня 2013 року - 15 061,99 грн.; до 28 лютого 2013 року - 15 061,99 грн.; до 30 березня 2013 року - 15 061,99 грн.; до 30 квітня 2013 року - 15 061,99 грн.; до 30 травня 2013 року - 15 061,99 грн.
Позивач відмовився від позовних вимог щодо стягнення грошових сум з Відповідача, сплата яких не передбачена мировою угодою, в тому числі неустойки, суми інфляційного збільшення заборгованості та трьох відсотків річних; у разі порушення Відповідачем графіку погашення суми основного боргу, вся сума, належна до сплати за цією мировою угодою, підлягає негайній сплаті Відповідачем Позивачеві.
Відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди є виконавчим документом.
Як вбачається з інформації про виконавче провадження, виконавче провадження № 37678478, відкрите на примусове виконання ухвали господарського суду від 20.12.2012 р. № 5013/1506/12, приєднано до зведеного виконавчого провадження № 38435543 та передано виконавче провадження до відділу примусового виконання рішення управління ДВС ГУЮ у Кіровоградській області.
В результаті проведених виконавчих дій ДВС ГУЮ у Кіровоградській області з Боржника на користь Стягувача стягнуто 10 291,35 грн., залишок боргу складає 65 018,59 грн. ( а. с. 116-121 ).
24.11.2016 р. на адресу господарського суду надійшла заява ТОВ "Правова група Побережнюк і партнери" про заміну сторони у виконавчому провадженні, згідно якої Заявник просить замінити Стягувача - ТОВ "Кліносол Трейдінг Компані" у виконавчому провадженні № 37678478 ( зведене виконавче провадження № 27768899 у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ) на правонаступника - ТОВ "Правова група "Побережнюк і партнери".
Обґрунтовуючи подану заяву, Заявник зазначає, що 31.10.2016 р. між ТОВ "Кліносол Трейдінг Компані" та ТОВ "Юбіпартнер Факторинг" було укладено договір б/н відступлення права вимоги за договором поставки, в тому числі, за договором поставки № 04/10-10/11 від 04.10.2010 р., у відповідності до якого до ТОВ "Юбіпартнер Факторинг" перейшло право вимоги виконання ДП Кіровоградський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" своїх грошових зобов'язань ( а. с. 147-150 ). Згідно актів від 31.10.2016 р., Стягувач передав ТОВ "Юбіпартнер Факторинг" всю наявну документацію на виконання умов договору ( а. с. 151-153). В той же день - 31.10.2016 р. між ТОВ "Юбіпартнер Факторинг" та ТОВ "Правова група Побережнюк і партнери" було укладено договір № 31/10-04 відступлення права вимоги, за яким до ТОВ "Правова група Побережнюк і партнери" перейшло право вимоги виконання ДП Кіровоградський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" грошових зобов'язань, у тому числі за договором № 04/10-10/11 від 04.10.2010 р. ( а. с. 154-155 ). ТОВ "Юбіпартнер Факторинг" передало заявнику оригінали документів, отримані від стягувача ( а. с. 156-157 )
Місцевим господарським судом ухвалою від 25.01.2017 р. по справі № 5013/1605/12 у задоволенні заяви ТОВ "Правова група "Побережнюк і партнери" про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 5013/1605/12 відмовлено.
Відмовляючи в заміні сторони виконавчого провадження, господарський суд Кіровоградської області виходив з того, що з доданих до заяви договорів відступлення права вимоги слідує, що за умовами договору відступлення права вимоги від 31.10.2016 р., укладеного між ТОВ "Кліносол Трейдінг Компані" ( Первісний кредитор ) та ТОВ "Юбіпартнер Факторинг" ( Новий кредитор ), Первісний кредитор відступає Новому кредитору належне Первісному кредитору право грошової вимоги за договорами, укладеними між ТОВ "Кліносол Трейдінг Компані" та ДП "Кіровоградський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" ( Боржник ), ( Договори поставки ), у тому числі за договором поставки № 04/10-10/11 від 04.10.2010 р. ( пп. 1.1.5. Договору ).
За змістом вказаного Договору, сторони при його укладенні керувались статями 1077-1086 ЦК України, якими регламентовано правовідносини факторингу.
У нормі ст. 1077 ЦК України договір факторингу визначено як фінансування під відступлення права грошової вимоги.
Згідно позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 06.07.2015 р. у справі №6-301цс15, договір факторингу має на меті фінансування однією стороною іншої сторони шляхом надання їй визначеної суми грошових коштів. Ця послуга згідно з договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому, сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатись як плата за надану останнім фінансову послугу.
Згідно Договору про відступлення права вимоги від 31.10.2016 р., укладеного між ТОВ "Кліносол Трейдінг Компані" та ТОВ "Юбіпартнер Факторинг", передбачено відшкодування за відступлення права вимоги за Договорами поставки у сумі 1 000,00 грн. ( пп. 2.1.1. п. 2.1. Договору). Тобто вказаний Договір є оплатним та передача права грошової вимоги за Договорами поставки здійснюється за плату.
Згідно з ч. 1 ст. 1084 ЦК України здійснення фінансування клієнта можливо шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги.
Місцевий господарський суд встановив, що ТОВ "Юбіпартнер Факторинг" згідно свідоцтва від 21.09.2016 р. зареєстрований як фінансова установа та має право здійснювати факторингові операції ( а. с. 160-161 ).
Згідно з п. 1.1. Договору предметом вказаного Договору є право грошової вимоги, строк платежу за якою настав. Зазначення в п. 1.4. Договору про те, що до Нового кредитора переходять всі без винятку права та обов'язки Первісного кредитора, не змінюють характеру вимоги, що передається, а саме - право грошової вимоги, оскільки на момент укладення Договору існувала лише грошова вимога до Боржника - ДП "Кіровоградський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України". В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження існування інших прав Кредитора та наявність обов'язків у Кредитора за Договорами поставки.
Враховуючи наведене, а також платність Договору, відповідність сторін та предмету Договору вимогам, які пред'являються до договорів факторингу, а також посилання в Договорі при його укладенні на положення ст. ст. 1077-1086 ЦК України, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що вказаний Договір за своєю правовою природою є договором факторингу.
Вказаний висновок також відповідає практиці Верховного Суду України, що містить постанова від 13.04.2016 р. у справах № № 3-291гс16, 3-238гс16, від 25.05.2016 р. у справі №3-254гс16) та практиці Вищого господарського суду України (№ 910/6686/16 від 23.11.2016 р. та № 910/8670/15-г від 13.12.2016 р.).
24.01.2017 р. на адресу господарського суду Кіровоградської області поштою надійшла копія Додаткову угоду № 1 до договору відступлення права вимоги від 31.10.2016 р., засвідчена представником заявника ( а. с. 210 ), за умовами якої ТОВ "Кліносол Трейдінг Компані" та ТОВ "ЮБІПАРТНЕР ФАКТОРИНГ" домовились : п. 4.2. Договору викласти в наступній редакції: "4.2. З моменту підписання даного Договору до Нового кредитора переходять всі права кредитора у відношенні до Боржника, що належали до цього Первісному кредитору по Договорам поставки"; п. 4.3. Договору викласти в наступній редакції: "4.3. Передбачене цим Договором право вимоги по зобов'язаннях, що випливають з Договорів поставки, переходять до Нового кредитора з моменту підписання даного Договору; п. 4.4. Договору виключити; всі інші умови Договору, не змінені даною Додатковою угодою, залишаються без змін (далі - додаткова угода).
Під час розгляду заяви в суді першої інстанції, представник Заявника пояснив, що про наявність такої угоди йому не було відомо на час звернення ним до суду із заявою про заміну сторони Стягувача, а стало відомо лише тоді, коли він звернувся до Стягувача у справі у зв"язку з отриманням тих доказів, що підтверджують отримання ТОВ "Кліносол Трейдінг Компані" від ТОВ "Юбіпартнер Факторинг" визначеної Договором оплати.
Вказану Додаткову угоду, подану до суду Заявником в якості доказу, місцевий суд вважав сумнівною, з огляду на наступне.
З матеріалів справи, зокрема, наданих самим Заявником до суду вбачається, що на виконання Договору, його сторонами підписано 31.10.2016 р. акт приймання - передачі документів від 31.10.2016 р., зі змісту якого вбачається, що договір поставки № 04/10-10/11 від 04.10.2010 р. не містить будь-яких додаткових угод. Разом з цим, зі змісту наданої до суду Заявником додаткової угоди ( п. 5 ) вбачається, що вона є невід"ємною його частиною, а отже, в разі її наявності, мала бути обов"язково передана новому кредитору за Договором, оскільки саме умови Договору, зазначені в ній, надавали право ТОВ "Юбіпартнер Факторинг", як новому кредитору, переуступати отримане ним за Договором право іншому, що і було фактично зроблено в цей же день Заявником, шляхом укладення договору за № 31/10-04 від 31.10.2016 р. ( Договору 2 ). В той же час, в матеріалах справи міститься надана до суду також Заявником довідка ТОВ "Кліносол Трейдінг Компані" за № 1391/076 від 01.12.2016 р., якою останнє стверджує про здійснення ТОВ "Юбіпартнер Факторинг" розрахунків за Договором ( далі - довідка від 01.12.2016 р., а. с. 158 ). Однак, станом як на 31.10.2016 р., так й на 01.12.2016 р. ТОВ "Кліносол Трейдінг Комані" про наявність зазначеної угоди ані в акті приймання-передачі від 31.10.2016 р., ані в довідці від 01.12.2016 р. не вказувалось та не зазначалось. З огляду на зміст додаткової угоди, вона містить умови, що змінюють істотні умови Договору, а саме умову щодо його дії, з огляду на виключення п. 4.4. Договору. Довідка від 01.12.2016 р. не містить будь-якого посилання на відповідний платіжний документ про вказаний в довідці платіж. Належний доказ здійснення передбаченого Договором платежу на вимогу ухвали суду не надано, ані ТОВ "Кліносол Трейдінг Компані", ані ТОВ "Юбіпартнер Факторинг", ані заявником у справі - ТОВ "ПГ Побережнюк і партнерт", що виключає можливість висновку про набуття ТОВ "Юбіпартнер Факторинг" права грошової вимоги стягувача до боржника у даній справі, з огляду на положення п. 4.4. Договору.
Апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого господарського суду про відсутність юридичної процедури заміни судом сторони у виконавчому провадженні в порядку, передбаченому ст. ст. 25, 121-4 ГПК України.
Так, відповідно до ст. 25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації ( злиття, приєднання, поділу, перетворення ), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.
Таким чином, правонаступництво є можливим на будь-якій стадії процесу. Це означає, що заміна сторони її правонаступником допускається як у суді першої інстанції, так і під час перегляду справи в апеляційному чи касаційному порядку, а також на стадії виконання судового рішення.
У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за заявою державного виконавця, приватного виконавця або за заявою сторони господарський суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником ( ч. 1 ст. 121-4 ГПК України ).
Ч. 5 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" ( в редакції, чинній на момент звернення заявника до суду ) визначено, що у разі вибуття однієї зі сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставу заміни сторони у виконавчому провадженні Заявник вказує на те, що 31.10.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кліносол Трейдінг Компані" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юбіпартнер Факторинг" укладений договір б/н відступлення права вимоги за договорами поставки, в тому числі за договором поставки № 04/10-10/11 від 04.10.2010 р., відповідно до якого до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юбіпартнер Факторинг" перейшло замість Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліносол Трейдінг Компані" право вимоги виконання Дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" своїх грошових зобов'язань.
У той же день, 31.10.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юбіпартнер Факторинг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Правова група "Побережнюк і партнери" укладений договір № 31/10-04 відступлення права вимоги, відповідно до якого до Товариства з обмеженою відповідальністю "Правова група "Побережнюк і партнери" перейшло право вимоги виконання Дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" грошових зобов'язань, в тому числі за договором поставки № 04/10-10/11 від 04.10.2010 р.
Доказів отримання згоди боржника на кожний з правочинів, обов'язковість якої передбачена п. 10.4 договору поставки № 04/10-10/11 від 04.10.2010 р., матеріали справи не містять.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Правова група "Побережнюк і партнери" подано до господарського суду копію додаткової угоди №1 про внесення змін і доповнень до договору про відступлення права вимоги від 31.10.2016 р., відповідно до пункту 2 якої сторони домовились, пункт 4.3 викласти в наступній редакції: "передбачене цим договором право вимоги по зобов'язаннях, що випливають з договорів поставки, переходять до нового кредитора з моменту підписання цього договору. Також сторони домовились пункт 4.4 договору виключити (пункт 3 додаткової угоди).
Як встановлено місцевим господарським судом між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кліносол Трейдінг Компані" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юбіпартнер Факторинг" 31.10.2016 р. укладений договір б/н відступлення права вимог, який за своєю правовою природою є договором факторингу.
Оскільки згідно із ч. 1 ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. Відповідно до ч. 2 ст. 1085 ЦК України боржник не може пред'явити факторові вимоги до клієнта, у зв'язку з порушенням ним умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.
Ч. 2 ст. 1083 ЦК України встановлено, що якщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, воно здійснюється відповідно до положень цієї глави.
Отже, за наведеною нормою, якщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, то воно має бути здійснене шляхом укладення саме договору факторингу.
П. 2.3. Договору відступлення права вимоги від 31.10.2016 р. № 31/10-04, укладеного між ТОВ "Юбіпартнер Факторинг" та заявником, передбачено право ТОВ "Юбіпартнер Факторинг" відступити право грошової вимоги за Договорами поставки без будь-яких обмежень.
Разом з цим, договір відступлення права вимоги № 31/10-04 від 31.10.2016 р., за умовами якого ТОВ "Юбіпартнер Факторинг" передавало право грошової вимоги, у тому числі за договором поставки № 04/10-10/11 від 04.10.2010 р. до ТОВ "Правова група "Побережнюк і партнери", не відповідає положенню ч. 3 ст. 1079 ЦК України щодо вимог до суб'єктного складу сторін, а саме - вимогам щодо фактора.
Так, умови Договору № 31/10-04 від 31.10.2016 р. є аналогічними умовам Договору, укладеного між ТОВ "Кліносол Трейдінг Комані" і ТОВ "Юбіпартнер Факторинг" та передбачають відшкодування ТОВ "Правова група "Побережнюк і партнери" за відступлення права вимоги грошових коштів, а отже останній є саме фактором за Договором № 31/10-04 від 31.10.2016 р. Зазначене спростовує доводи Заявника в тій частині, що за вказаним договором клієнтом є ТОВ "Правова група "Побережнюк і партнери", а фактором - ТОВ "Юбіпартнер Факторинг". Проте, в матеріалах справи відсутні докази того, що ТОВ "Правова група "Побережнюк і партнери" має право здійснювати факторингові операції. Суду таких доказів не надано заявником.
Апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта щодо презумції правомірності правочину ( договору відступлення права вимоги № 31/10-04 ), оскільки вказаний договір є підставою звернення до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, тому дослідження та надання оцінки вказаному договору є необхідним для всебічного, повного та об'єктивного розгляду поданої заяви.
Крім того, самостійною правовою підставою для відмови в задоволенні заяви про заміну сторони є невідповідність вимоги Заявника положенням закону.
Невідповідність вимоги ТОВ "Правова група "Побережнюк і партнери" про заміну сторони у виконавчому провадженні з посиланням як підстави набуття Товариством статусу Кредитора за договорами поставки, на Договір відступлення права вимоги № б/н від 31.10.2016 р. та Договір відступлення права вимоги № 31/10-04 від 31.10.2016 р. були встановлені також при вирішенні судами аналогічних заяв ТОВ "Правова група "Побережнюк і партнери" за участю тих самих сторін по справах: № 513/1518/12, 513/1525/12, 513/1523/12, 513/1513/12, 513/1507/12.
Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи та не спростовують належно встановлених судом обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Керуючись ст. ст. 101 - 103, 105 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Правова група "Побережнюк і партнери" залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 25.01.2017 р. у справі № 5013/1506/12 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Постанова складена у повному обсязі 14.03.2017 року
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя В.О. Кузнецов
Суддя О.В. Чус