36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
06.03.2017 р. Справа №917/1941/16
За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", 03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5 в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" , 49600, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворицького, буд. 108
до Публічного акціонерного товариства "Козельщинський "Райагропостач", 39132, Полтавська область, Козельщинський район, село Лутовинівка, вул. Котляревського, буд.17
про стягнення 32 854,00 грн. штрафу
Суддя Гетя Н.Г.
Представники:
від позивача: не з'явився.
від відповідача: не з"явився
В судовому засіданні суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 ГПК України та повідомив дату виготовлення повного тексту рішення.
Суть спору: розглядається позовна заява про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Козельщинський "Райагропостач" штрафу у розмірі 32 854,00 грн. за неправильне заповнення накладних.
13.02.2017р. за вх. канцелярії суду №2016 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Відзив мотивований тим, що ПАТ "Українська залізниця" не надано доказів наявності порушеного права, не вказано якими саме діями відповідач наніс збитки позивачу, не наведені положення законодавства, що встановлюють відповідальність за фактично вчинені відповідачем дії. Суд поданий відзив прийняв та долучив до матеріалів справи.
Представники сторін в судове засідання 06.03.2017 року не з"явилися, хоч і були належним чином повідомлені про час та місце судового засіданні (поштові повідомлення в матеріалах справи).
06.03.2017р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв"язку з зайнятістю його представника в іншому судовому засіданні.
Згідно з пунктом 3.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України N 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони та інших учасників процесу добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Відповідно до вимог ст. 28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами. Справу від імені підприємства можуть вести керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства. Відповідачем не подано доказів, що представник відповідача, який не мав можливості з'явитись на вказане судове засідання, є єдиним можливим представником підприємства, за відсутності якого справа не може бути розглянута.
Застосовуючи згідно з ч. 1 ст. 4 ГПК України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи частину 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» («Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain») від 07.07.1989 р.).
Зважаючи на викладені вище обставини, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.
Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення встановленого ст. 69 ГПК України строку вирішення спору, суд не оцінює неявку представників сторін у судове засідання як підставу для подальшого відкладення розгляду справи. Спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив:
У червні 2016 року зі станції Ганнівка Південної залізниці на станцію Баглій Придніпровської залізниці ПАТ "Козельщинський "Райагропостач" було відправлено вагони №58868936, №59589440, №59230433, №59268359, одержувач вантажу - Публічне акціонерне товариство "Дніпроазот".
ПАТ "Козельщинський "Райагропостач" надав станції навантаження Ганнівка Південної залізниці накладні №43175314, №43175389, №43193317, №43193291.
По прибутті вагонів №58868936, №59589440, №59230433, №59268359 на станцію призначення Баглій Придніпровської залізниці було виявлено, що реквізити одержувача не відповідають вказаному чотирьохзначному коду одержувача 5291, а саме: найменування одержувача "ОАО НАК Азот", адреса одержувача ОКПО 05761643.
Зважаючи на допущені недоліки у накладних станцією Баглій Придніпровської залізниці складені Акти загальної форми №761 від 07.06.2016р. та №764 від 11.06.2016р.
Крім того, 07.06.2016р. та 11.06.2016р. станцією призначення Баглій Придніпровської залізниці на адресу ПАТ "Козельщинський "Райагропостач" були направлені телеграми №58 та №59 про невірно зазначені реквізити в накладних.
На підставі телеграми ПАТ "Козельщинський "Райагропостач" від 16.06.2016р. №НР 25 станцією Баглій Придніпровської залізниці були виправлені реквізити одержувача: ПАТ "Дніпроазот" 51909, м.Дніпродзержинськ, вул.Горобця,1
За вказаних обставин позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача штрафу за неправильне зазначення у накладних реквізитів одержувача .
При винесенні рішення суд виходить з наступного:
Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно з ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Частиною 3 ст. 909 Цивільного кодексу України визначено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Згідно з ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.
У разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (Статутами) (ст. 920 Цивільного кодексу України).
Загальні умови перевезення вантажів залізничним транспортом регулюються Законом України "Про транспорт", Законом України "Про залізничний транспорт", Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, далі Статут, Правилами оформлення перевізних документів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, далі Правила, Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 за № 334, Правилами приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 № 861/5082, Правилами видачі вантажів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 № 862/5083.
Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту).
Відповідно до ст. 5 Статуту нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Статтею 6 Статуту визначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем.
Пунктом 2.3. Правил визначено, що представник відправника у графі 55 накладної "Правильність внесених відомостей підтверджую" вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреністю на оформлення перевезення.
Згідно з ч. 1 ст. 24 Статуту вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.
На підставі ст.43 Статуту залізниць Вантажовідправник має право змінити зазначеного у накладній вантажоодержувача без зміни станції призначення. Заява про зміну вантажоодержувача подається начальнику станції відправлення з доданням вантажної квитанції. У разі неможливості подання вантажної квитанції відправник подає копію письмового або телеграфного повідомлення на адресу першого вантажоодержувача про таку зміну. Залізниця виконує розпорядження відправника лише у тому випадку, якщо вантаж не видано одержувачу.
Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Правил якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми та комерційним актом.
Статтею 129 Статуту передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
З матеріалів справи вбачається, що Акти загальної форми №761 від 07.06.2016р. та №764 від 11.06.2016р., які засвідчили невірні реквізити отримувача, зазначені у залізничній накладній, складені у відповідності до вимог пред'явлених до його складання Правилами складання актів та є чинним.
Згідно зі статтею 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту; при цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Відповідно до частини 1 статті 118 Статуту залізниць України, за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
При застосуванні положень статей 118 та 122 Статуту залізниць України слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
Аналогічна правова позиція викладена в Постановах Вищого господарського суду України від 08.11.2012 року у справі № 5006/23/117/2012; від 06.08.2014 року у справі №911/866/14.
Крім того, ст. 24 Статуту залізниць України встановлено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
Згідно накладних провізна плата становить 1 642,70 грн. (по кожній накладній).
Таким чином, штраф у розмірі п"ятикратної провізної плати становить 32 854,00 грн.
Заперечення відповідача судом відхиляються з огляду на те, що згідно з ч. 1 ст. 24 Статуту вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній. Частиною 1 статті 118 Статуту залізниць України, передбачено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. Як було зазначено вище вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).
Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об"єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Отже, як встановлено судом, на підставі ст.ст. 118, 122 Статуту позивачем правомірно нараховано до сплати відповідачу штраф у розмірі 32 854,00 грн., внаслідок невірного зазначення відповідачем в залізничних накладних реквізитів одержувача, у зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до Публічного акціонерного товариства "Козельщинський "Райагропостач" про стягнення штрафу в сумі 32854,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, у зв'язку із задоволенням позову, покладаються на відповідача.
На підставі матеріалів справи та керуючись статтями 32, 33,43,49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Козельщинський "Райагропостач" (39132, Полтавська область, Козельщинський район, село Лутовинівка, вул. Котляревського, буд.17, код ЄДРПОУ 00906516) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, Дніпропетровська область, м.Дніпро, пр. Дмитра Яворицького, буд. 108, код ЄДРПОУ 40081237) штраф у розмірі 32 854,00 грн. та витрати на сплату судового збору в розмірі 1 378,00грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 13.03.2017 року
Суддя Гетя Н.Г.