Ухвала від 02.03.2017 по справі 5002-11/2717-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"02" березня 2017 р. Справа № 5002-11/2717-2011

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши заяву № 05-17вих-17 від 12.01.2017 р. Першого заступника прокурора Автономної Республіки Крим про відновлення втраченої справи № 5002-11/2717-2011

за позовом Заступника прокурора міста Ялти, Автономна Республіка Крим, м. Ялта в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, м. Київ

до Публічного акціонерного товариства “Дніпровський машинобудівний завод”, Дніпропетровська обл., м. Дніпро

Дочірнього підприємства “Ялтакурорт” закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”, Автономна Республіка Крим, м. Ялта

треті особи: 1) Федерація незалежних профспілок України, м. Київ

2) приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”, м. Київ

3) ОСОБА_1, Автономна Республіка Крим, м. Ялта

4) ОСОБА_2, м. Кривий Ріг

про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна та спонукання до повернення майна

за участю представників сторін:

від прокуратури: ОСОБА_3 (посв. № 029902 від 21.10.2014 р.);

від позивача: ОСОБА_4 (дов. № 16 від 12.01.2017 р.);

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився;

від третьої особи 1: не з'явився;

від третьої особи 2: не з'явився;

від третьої особи 3: не з'явився;

від третьої особи 4: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Київської області від Першого заступника прокурора Автономної Республіки Крим надійшла заява № 05-17вих-17 від 12.01.2017 р. про відновлення втраченої справи № 5002-11/2717-2011 за позовом Заступника прокурора міста Ялти в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до публічного акціонерного товариства “Дніпровський машинобудівний завод” та дочірнього підприємства “Ялтакурорт” закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”, треті особи: 1) Федерація незалежних профспілок України, 2) приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”, 3) ОСОБА_1, 4) ОСОБА_2, про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна та спонукання до повернення майна.

В обґрунтування своєї заяви прокурор зазначає, що всі матеріали паперових наглядових проваджень за позовами органів прокуратури Автономної Республіки Крим залишились на території півострову, анексованого Російською Федерацією, проте прокуратурою АР Крим з Генеральної прокуратури України отримано деякі документи, які були предметом розгляду у справі № 5002-11/2717-2011. Крім того, позивачем у справі є Фонд державного майна України, а отже, на думку прокурора, є підстави вважати, що у вказаного органу наявні копії матеріалів господарської справи, у т.ч. позовної заяви, апеляційної скарги та долучених до них документів. Також, прокурор зазначає, що відновлення втраченої справи дозволить завершити її розгляд та вжити заходів до захисту інтересів держави у вказаному спорі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.02.2017 р. прийнято заяву № 05-17вих-17 від 12.01.2017 р. Першого заступника прокурора Автономної Республіки Крим про відновлення втраченої справи № 5002-11/2717-2011 до розгляду та зобов'язано всіх учасників провадження надати суду всі наявні у них матеріали господарської справи № 5002-11/2717-2011 господарського суду Автономної республіки Крим, в тому числі позовну заяву з доданими документами, апеляційні скарги з доданими документами, процесуальні документи та всі інші документи, що подавались учасниками провадження до матеріалів справи.

16.02.2017 р. до господарського суду Київської області від Фонду державного майна України надійшло клопотання № 10-25-2911 від 15.02.2017 р. про долучення до матеріалів справи.

Представник прокуратури у судовому засіданні 02.03.2017 р. підтримав заяву про відновлення втраченої справи.

Представник позивача у судовому засіданні 02.03.2017 р. проти задоволення заяви про відновлення втраченої справи не заперечував.

Представник відповідача 1 у судове засідання 02.03.2017 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103258891191.

Представник відповідача 2 у судове засідання 02.03.2017 р. не з'явився.

Представник третьої особи 1 у судове засідання 02.03.2017 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, оскільки кореспонденція суду направлялась на адресу третьої особи, за якою вона зареєстрована у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Представник третьої особи 2 у судове засідання 02.03.2017 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103258891183.

Представник третьої особи 3 у судове засідання 02.03.2017 р. не з'явився.

Представник третьої особи 4 у судове засідання 02.03.2017 р. не з'явився.

Розглянувши заяву № 05-17вих-17 від 12.01.2017 р. Першого заступника прокурора Автономної Республіки Крим про відновлення втраченої справи № 5002-11/2717-2011, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.08.2011 р. у справі № 5002-11/2717-2011 за позовом Заступника прокурора міста Ялти в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до відкритого акціонерного товариства “Дніпровський машинобудівний завод” та дочірнього підприємства “Ялтакурорт” закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”, треті особи: 1) Федерація незалежних профспілок України, 2) закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”, 3) ОСОБА_2, 4) ОСОБА_1, про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна та спонукання до повернення майна, позов задоволено частково; визнано недійсним укладений між Дочірнім підприємством «Ялтакурорт» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» і відкритим акціонерним товариством «Дніпропетровський машинобудівний завод» договір № 0104047/2001-13 від 04.05.2001р. купівлі-продажу будівлі спального корпусу № 6 (літер. Л), загальною площею 32,6 кв.м санаторію «Місхор», розташованої за адресою: АРК, м. Ялта, смт. Кореїз, вул. Алупкінське шосе, 9; припинено провадження по справі в частині зобов'язання ВАТ «Дніпропетровський машинобудівний завод» повернути державі в особі Фонду державного майна України майно, отримане за спірним договором, а саме: будівлю спального корпусу № 6 (літер Л) загальною площею 32,6 м2 санаторію «Місхор», розташованого за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Кореїз, вул. Алупкінське шосе, 9 (літ.Л), вартістю 13074 грн.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.08.2011 р. у справі № 5002-11/2717-2011, приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» через місцевий господарський суд подало на нього апеляційну скаргу № 04-09/1579 від 09.09.2011 р. в Севастопольський апеляційний господарський суд.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.08.2011 р. у справі № 5002-11/2717-2011, публічне акціонерне товариство «Дніпропетровський машинобудівний завод» через місцевий господарський суд подало на нього апеляційну скаргу № 92/103 від 09.09.2011 р. в Севастопольський апеляційний господарський суд.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.08.2011 р. у справі № 5002-11/2717-2011, ОСОБА_1 через місцевий господарський суд подав на нього апеляційну скаргу б/н від 12.09.2011 р.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.09.2011 р. у справі № 5002-11/2717-2011 прийнято до провадження апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» та призначено справу до розгляду.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.09.2011 р. у справі № 5002-11/2717-2011 прийнято до провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 та публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський машинобудівний завод» та призначено їх до спільного розгляду з апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця».

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.10.2011 р. провадження у справі № 5002-11/2717-2011 зупинено до вступу в законну силу рішення господарського суду АР Крим від 03.10.2011 р. у справі № 5002-18/3314-2011.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.02.2014 р. у справі № 5002-11/2717-2011 провадження у справі поновлено та призначено розгляд справи на 31.03.2014 р.

Станом на час розгляду даної заяви апеляційне провадження у справі № 5002-11/2717-2011 не закінчено, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.08.2011 р. у справі № 5002-11/2717-2011 відповідним апеляційним господарським судом у апеляційному порядку не переглянуто і постанова по ньому не прийнята.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України „Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” датою початку тимчасової окупації є 20 лютого 2014 року.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України „Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та забезпечено розгляд, зокрема, господарських справ Господарського суду Автономної Республіки Крим - Господарським судом Київської області, а господарських справ Господарського суду міста Севастополя - Господарським судом міста Києва, господарських справ Севастопольського апеляційного господарського суду - Київським апеляційним господарським судом.

Справи, що перебувають у провадженні судів, розташованих на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, та розгляд яких не закінчено, передаються судам відповідно до встановленої цим Законом підсудності, протягом десяти робочих днів з дня набрання ним чинності або з дня встановлення такої підсудності.

У разі нанесення шкоди суб'єктами іноземної держави нерезидентами підсудність встановлюється за місцем нанесення шкоди з урахуванням правил підсудності, встановленої цим Законом.

Як вбачається з наданих сторонами матеріалів справи, у встановлений Законом України „Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” строк та порядок та станом на час розгляду даної заяви Севастопольським апеляційним господарським судом не було виконано свого обов'язку щодо передачі матеріалів справи № 5002-11/2717-2011, розгляд якої не було завершено, до Київського апеляційного господарського суду для подальшого здійснення апеляційного провадження по перегляду рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.08.2011 р. у справі № 5002-11/2717-2011.

Отже, матеріали справи № 5002-11/2717-2011 перебувають у Севастопольському апеляційному господарському суді, що знаходиться на тимчасово окупованій території України, а тому такі матеріали справи є втраченими.

Фондом державного майна України було надано постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.08.2014 р. у справі 5002-11/2717-2011, винесену іменем Російської Федерації, проте вказана постанова не приймається судом до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій; внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України; повітряний простір над територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 цієї частини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Враховуючи вищевикладене, постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.08.2014 р. у справі 5002-11/2717-2011, винесена іменем Російської Федерації, не створює будь-яких правових наслідків для сторін у даній справі, а отже апеляційні скарги приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», ОСОБА_5 та публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський машинобудівний завод» не можуть вважатись розглянутими.

Пунктами 7.1., 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” передбачено, що у разі втрати з будь-яких причин матеріалів справи (наприклад, при пересиланні їх поштою) господарському суду слід виходити з такого.

ГПК не містить положень щодо відновлення втраченої справи. Однак це не може бути підставою для відмови в прийнятті чи залишенні без розгляду заяви, клопотання чи іншого передбаченого ГПК звернення учасника судового процесу до господарського суду.

Втрачена (у тому числі частково, - наприклад, окремі томи) справа може бути відновлена за заявою особи (осіб), що була учасником відповідного судового процесу і звернулася до того місцевого господарського суду, який розглянув справу по суті або припинив провадження в ній чи залишив позов без розгляду, а також зазначеним господарським судом з своєї ініціативи.

Відновлення втраченої справи здійснюється місцевим господарським судом, незалежно від того, на якій стадії розгляду (в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанцій) вона перебувала. Якщо необхідно здійснити апеляційний або касаційний розгляд справи, її матеріали після такого відновлення передаються місцевим господарським судом відповідно до суду апеляційної або касаційної інстанцій.

Якщо місцевий господарський суд, про який ідеться в абзацах першому і другому цього підпункту, знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, то відновлення втраченої справи здійснюється господарським судом за територіальною підсудністю судових справ, визначеною згідно із статтею 12 Закону України „Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” або статтями 1, 3 Закону України „Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції”.

Згідно з п. 7.6. цієї ж постанови не підлягає відновленню справа, втрачена до закінчення судового розгляду. В такому разі заявник не позбавлений права на подання нової позовної заяви (іншого звернення, передбаченого ГПК) у загальному порядку. При цьому про втрату справи зазначається в ухвалі про порушення провадження у новій справі.

Відповідно до п. 7.7. цієї ж постанови у розгляді заяви про відновлення справи господарський суд бере до уваги:

а) частину справи, яка збереглася у даному суді (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду і т. ін.);

б) документи, надіслані (видані) господарським судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів;

в) матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи;

г) будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи;

ґ) відомості Єдиного державного реєстру судових рішень;

д) дані, вміщені в автоматизованій системі документообігу суду.

При цьому господарський суд може на підставі статті 30 ГПК викликати для дачі пояснень посадових осіб та інших працівників підприємств, установ, організацій державних та інших органів і/або зобов'язати зазначених осіб подати відповідні пояснення в письмовій формі. За необхідності господарський суд вчиняє також дії, зазначені в пунктах 3 - 7 статті 65 ГПК, або витребовує необхідні документи і матеріали в порядку, передбаченому статтею 38 названого Кодексу.

У разі якщо за змістом поданої до суду заяви або скарги для її розгляду достатньо лише деяких матеріалів справи, то втрачена справа може відновлюватися тільки в частині, необхідній для такого розгляду, а не повністю.

Це, зокрема, стосується випадків, зазначених у частині третій статті 106 ГПК:

для розгляду апеляційної або касаційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, достатнім є відновлення матеріалів, необхідних для розгляду даної скарги. Так само, наприклад, для розгляду скарги на дії органу Державної виконавчої служби (стаття 1212 ГПК) достатніми, з урахуванням конкретних обставин, можуть бути копії судового рішення і виконавчого документа, виданого судом, а в решті справа може й не відновлюватися, якщо це не викликається необхідністю.

З матеріалів наданих прокурором та Фондом державного майна України вбачається, що ними додано окремі копії матеріалів справи № 5002-11/2717-2011, які були отримані учасниками процесу до початку тимчасової окупації, та процесуальні документи (копії), які відповідають відомостям з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Також, судом здійснено вхід до системи перегляду справ та процесуальних документів по справам загальної юрисдикції Автономної Республіки Крим та частково відновлено зміст справи № 5002-11/2717-2011.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та те, що, як було встановлено судом у процесі розгляду справи, матеріали справи господарського суду Автономної Республіки Крим № 5002-11/2717-2011 є втраченими, і для забезпечення реалізації прав сторін та інших учасників процесу у даній справі на апеляційне оскарження та перегляд у апеляційному порядку рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.08.2011 р. у справі № 5002-11/2717-2011 необхідним є відновлення матеріалів втраченої справи № 5002-11/2717-2011 з метою передачі відновлених матеріалів вказаної справи до Київського апеляційного господарського суду для подальшого її апеляційного розгляду, а надані прокурором та позивачем документи та матеріали суд визнає достатніми для часткового відновлення матеріалів втраченої справи № 5002-11/2717-2011, а тому суд дійшов висновку, що заява прокурора про відновлення матеріалів втраченої справи № 5002-11/2717-2011 є обґрунтованою та такою, що підлягає частковому задоволенню, а матеріали втраченої справи № 5002-11/2717-2011 підлягають частковому відновленню та передачі до Київського апеляційного господарського суду для вирішення питання щодо подальшого перегляду у апеляційному порядку рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.08.2011 р. у даній справі за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», апеляційною скаргою ОСОБА_1 та апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський машинобудівний завод».

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву № 05-17вих-17 від 12.01.2017 р. Першого заступника прокурора Автономної Республіки Крим про відновлення матеріалів втраченої справи № 5002-11/2717-2011 задовольнити частково.

2. Частково відновити матеріали втраченої справи господарського суду Автономної Республіки Крим № 5002-11/2717-2011 за позовом Заступника прокурора міста Ялти в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до публічного акціонерного товариства “Дніпровський машинобудівний завод” та дочірнього підприємства “Ялтакурорт” закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”, треті особи: 1) Федерація незалежних профспілок України, 2) приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”, 3) ОСОБА_1, 4) ОСОБА_2, про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна та спонукання до повернення майна в обсязі наданих прокурором, позивачем та сформованих судом копій документів.

3. Відновлені частково матеріали втраченої справи господарського суду Автономної Республіки Крим № 5002-11/2717-2011 направити до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя О.О. Рябцева

Попередній документ
65283919
Наступний документ
65283921
Інформація про рішення:
№ рішення: 65283920
№ справи: 5002-11/2717-2011
Дата рішення: 02.03.2017
Дата публікації: 17.03.2017
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Київської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Визнання договорів (правочинів) недійсними; купівлі - продажу; нерухомого майна