61022, м.Харків, пр. Науки, 5
27.02.2017р. № 905/442/17
Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,
розглянувши матеріали позовної заяви за вх.№ 5585/17 від 22.02.2017р.
за позовом: Заступника прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Селидівської міської ради
до відповідачів: 1. Відділу освіти Селидівської міської ради
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Валекта»
про визнання рішення тендерного комітету та договору недійсним,
Заступник прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Селидівської міської ради звернувся до господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить суд визнати рішення тендерного комітету відділу освіти Селидівської міської ради, оформлене протоколом № 105 від 19.12.2016р., про визнання переможцем закупівлі за процедурою відкриті торги ТОВ «Валекта» з цінової пропозицією 3 423 860 грн. недійсним; визнати укладений між Відділом освіти Селидівської міської та ТОВ «Валекта» договір № 19 від 06.01.2017р. про закупівлю товарів за державні кошти на суму 3 423 860 грн. недійсним на майбутнє.
Позовна заява підлягає поверненню без розгляду з огляду на наступне.
При поданні позову прокурором допущені порушення вимог, встановлених ст.ст.2, 29 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а також ст.23 Закону України «Про прокуратуру».
У ст.29 ГПК України передбачено, що прокурор бере участь у розгляді справ, зокрема, за його позовами. При цьому прокурор для представництва інтересів держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви у порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Відповідно до ст.23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч.1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч.3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень (ч.4).
З наведених норм господарського процесуального законодавства та Закону України «Про прокуратуру» випливає, що прокурор є процесуальним позивачем у справі - тобто особою, яка ініціює порушення провадження у справі на захист прав і інтересів інших осіб у випадках, коли це прямо дозволено законом.
У поданій суду позовній заяві йдеться про представництво інтересів держави в особі Селидівської міської ради, наявність підстав для представництва прокурор обґрунтовує порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі», яке було встановлено прокураторою Донецької області у ході вивчення на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель системи «Prozorro» документації публічної закупівлі за бюджетні кошти по процедурі відкритих торгів, та, яке може завдати істотної шкоди інтересам держави шляхом неефективного і нераціонального використання бюджетних коштів, внаслідок обрання економічно невигідної пропозиції на постачання послуг для місцевого бюджету. За умови економічного та ефективного використання бюджетних коштів, останні можливо було спрямувати на вдосконалення дитячої інфраструктури міста, виконання соціально-економічних програм. Також прокурор посилається на те, що Відділ освіти Селидівської міської ради фінансується за рахунок місцевого бюджету.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 27.02.2017р. Селидівська міська рада є органом місцевого самоврядування, основним видом діяльності якого є державне управління загального характеру.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 16 «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
За приписами до ч.1 ст.2 і ч.1 ст.8 Господарського кодексу України органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, не є суб'єктами господарювання, але є самостійними учасниками відносин у сфері господарювання.
Отже, Селидівська міська рада є зареєстрованою юридичною особою, яка здійснює діяльність самостійно і має необхідний обсяг право- і дієздатності, щоб відповідно до ст.ст.1, 21 ГПК України самостійно звертатись з позовами про захист порушених чи оспорюваних прав, охоронюваних законом інтересів (своїх, держави або територіальної громади).
Водночас згідно з правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною в абз.4 п.4 мотивувальної частини рішення №3-рп/99 від 08.04.1999р., інтереси держави є оціночною категорією, яка визначається і обґрунтовується прокурором у кожному конкретному випадку самостійно з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, необхідність їх захисту та зазначається орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. В п.2 резолютивної частини цього рішення вказано: «під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти як орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади».
Прокурором під час подання позову не обґрунтовано, яким саме чином прийняття комітетом з конкурсних торгів Відділу освіти Селидівської міської ради рішення від 19.12.2016р. та укладення зазначеним Відділом договору №19 від 06.01.2017р. про закупівлю за державні кошти вугілля кам'яного, призначеного для опалення закладів освіти, завдає шкоди інтересам держави, в той час як під час укладення вказаного договору замовник діяв в інтересах територіальної громади міста Селидове, реалізуючи власні (самоврядні) повноваження, а не делеговані державою повноваження органу виконавчої влади.
Таким чином, порушення законних інтересів держави, як і здійснення захисту інтересів держави органом місцевого самоврядування неналежним чином, а також факту віднесення до компетенції органу місцевого самоврядування повноважень органу виконавчої влади у спірних правовідносинах не вбачається.
Також, суд зазначає, що приписами ст.8 Закону України «Про судовий збір» передбачена можливість відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору за обґрунтованим клопотанням позивача. Підставою для звернення з відповідним клопотанням може бути відсутність бюджетних асигнувань. Крім того, чинним законодавством не заборонена сплата судового збору за подання позову будь-якою іншою, ніж позивач, особою.
Отже, наведені прокурором підстави для представництва інтересів територіальної громади в особі Селидівської міської ради не підтверджені як підстави для здійснення прокурором представництва інтересів держави в господарському суді.
За таких обставин, враховуючи приписи ч.1 ст. 29 ГПК України, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду на підставі п.п. 1,3 ч.1 ст. 63 ГПК України із врахуванням при цьому правової позиції, викладеної у п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 7 «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам» (зі змінами та доповненнями).
Крім того, суд також звертає увагу Заступника прокурора Донецької області на наступне:
1) до позовної заяви не надано доказів саме попереднього, до звернення до суду, повідомлення про це Селидівської міської ради (абз.3 ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру»);
2) щодо зазначення у позові Управління східного офісу Державної аудиторської служби у Донецькій області як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі (ч.ч.1, 2 ст.27 ГПК України).
Згідно з п.1.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування ГПК України» саме лише зазначення в позовній заяві певного підприємства чи організації як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, без вирішення судом питання щодо її допущення або залучення до участі у справі не надає їй відповідного процесуального статусу.
Таким чином, у разі залучення до участі у справі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору з ініціативи позивача у позовній заяві має бути викладене обґрунтоване клопотання про залучення такої третьої особи до участі у справі - зокрема, зазначено, з якою метою така особа має бути залучена судом, яким чином рішення суду може вплинути на права та обов'язки третіх осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Керуючись п.п.1, 3 ч.1 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
Позовну заяву Заступника прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Селидівської міської ради до Відділу освіти Селидівської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Валекта» про визнання рішення тендерного комітету та договору недійсним і додані до неї документи повернути без розгляду.
Додатки: позовна заява на 11 арк. та додані до неї документи на 73 арк., конверт.
Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено у встановленому законом порядку.
Суддя Л.В. Ніколаєва