14 березня 2017 року Справа № 910/25618/15
Вищий господарський суд України у складі: суддя Львов Б.Ю. - головуючий, судді Корсак В.А. і Селіваненко В.П.,
розглянувши касаційну скаргу приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав", м. Київ,
на рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2016
та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2016
зі справи № 910/25618/15
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Комп Мюзік" (далі - Товариство), м. Київ,
до приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" (далі - Організація)
про стягнення 541 470,80 грн. та зобов'язання вчинити дії,
за участю представників сторін:
Товариства - Кутаха Д.О.,
Організації - Хлєбнікова С.Г.,
Товариство звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Організації 541 470,80 грн. винагороди (роялті), зібраної за використання об'єктів суміжних прав у 2012 році, та зобов'язання здійснити розподіл і виплату зібраної в 2011, 2013 та 2014 роках винагороди за використання об'єктів суміжних прав, виключні майнові права на які належать позивачеві за переліком, наведеним у додатку до ліцензійного договору та договору розповсюдження від 27.03.2014 (далі - Договір).
Позовні вимоги з посиланням на приписи статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статей 36, 37, 40, 49 Закону України від 23.12.1993 № 3792-XII "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон № 3792) мотивовано невиконанням Організацією свого обов'язку щодо виплати Товариству зібраної винагороди за використання фонограм.
Рішенням господарського суду міста Києва від 30.06.2016 (суддя Зеленіна Н.І.) позов задоволено частково: зобов'язано Організацію здійснити розподіл та виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав, виключні майнові права на які належать Товариству і перелік яких наведено в додатку до Договору, зібраної в 2011, 2013 та 2014 роках; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Прийняте місцевим судом рішення з посиланням на приписи статей 16, 1108, 1109 ЦК України, статті 20 ГК України та статей 40, 49 Закону № 3792 мотивовано невиконанням Організацією обов'язку з розподілу і виплати зібраної винагороди за використання об'єктів суміжних прав Товариству як суб'єкту відповідних прав, а в частині відмови - недоведенням позивачем суми винагороди, зібраної відповідачем у 2012 році.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2016 (колегія суддів у складі: Сотніков С.В. - головуючий суддя, судді Пантелієнко В.О., Остапенко О.М.), зазначене рішення місцевого суду зі справи скасовано в частині відмови в позові та в цій частині прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог. У решті рішення місцевого суду залишено без змін. Постанову апеляційного суду зі справи з посиланням на приписи статей 418, 420, 449, 450, 1108, 1109 ЦК України, статті 155 ГК України, статей 1, 35, 36, 39, 43, 47, 49 Закону № 3792, пунктів 2, 5 розділу ІІ Розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 71 (далі - Порядок), та статей 32, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивовано доведенням Товариством обґрунтованості своїх позовних вимог, у тому числі й щодо розміру належної йому частини винагороди, зібраної Організацією в 2012 році.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України та письмових поясненнях до неї Організація просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарського суду зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права, а в задоволенні позову відмовити.
Товариство подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило судові рішення зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників Організації і Товариства, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
Місцевим господарським судом у справі встановлено, що:
- компанією UMG RECORDINGS SERVICES INC (далі - Universal) і Товариством (ліцензіат) укладено Договір;
- згідно з розділом 2 Договору він починає свою дію з 01.01.2014 та продовжує її на період 3 (трьох) років;
- відповідно до пункту 1.1 розділу 1 Договору територією, на яку надаються права, є територія України;
- підпунктом (е) пункту 3.1 Договору встановлено, що згідно з умовами цього договору, правами, та/або обов'язками, які Universal та/або його афіліати мають на момент дії даного договору, Universal за даним договором передає ліцензіату тільки на строк та на територію на умовах, затверджених Universal, виключне право: (А) надавати ліцензії для публічного виконання та/або сповіщення або дозволяти публічне виконання та/або сповіщення засобами радіо та/або телевізійної трансляції або іншими засобами публічної комунікації фонограм та музичних відео; (В) збирати від організації колективного управління, назва якої повідомлятиметься Universal ліцензіату час від часу, на території та за обов'язкової умови, що реєстрація збирати будь-який такий дохід зроблена від імені Universal та/або будь-якої іншої третьої особи, назва якої повідомлятиметься Universal ліцензіату час від часу, дохід, що виникає в результаті такого використання фонограм на території. Якщо це не заборонено законами або підзаконними нормативними актами, ліцензіат має право збирати будь-який дохід, що виник у відношенні до публічного виконання до дати початку, але досі не був виплачений Universal або афіліатам. Якщо Ліцензіат бажає збирати будь-який дохід від публічного виконання від будь-якої особи, що не є місцевою організацією колективного управління, включаючи мовників або кабельних операторів, ліцензіат повинен отримати письмовий дозвіл Universal;
- Організація є організацією управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і(або) суміжних прав, що підтверджено копією свідоцтва Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України від 24.01.2011 № 18/2011;
- позивач неодноразово звертався до Організації з вимогами виплатити винагороду, зібрану відповідачем за використання об'єктів суміжних прав з каталогу Товариства, що підтверджується листами від 16.12.2014 № 3129, від 27.03.2015 № 3211;
- відповідач розподіл та виплату винагороди на користь позивача за 2011, 2013, 2014 роки не здійснював;
- позивачем не підтверджено відсоткове співвідношення авторських та суміжних прав стосовно зібраної відповідачем у 2012 році винагороди в розмірі 10 412 900 грн.;
- довідка організації колективного управління "Український музичний альянс" від 25.06.2015 № 02-25/06/15 (далі - Довідка) не підтверджує розміру відсотку фонограм з каталогу Universal, правами на які володіє Товариство, серед усіх інших фонограм, управління якими здійснює Організація.
Апеляційним господарським судом додатково встановлено, що:
- між Організацією і Товариством відсутні договірні відносини щодо управління майновими правами на об'єкти суміжних прав;
- відповідач не подав відомості, одержані від суб'єктів комерційного використання об'єктів суміжних прав, та не спростовував отримання ним винагороди за користування об'єктами суміжних прав, які належать позивачеві;
- відповідно до фінансового звіту за 2012 рік відповідач зібрав роялті на суму 10 412 900 грн. за використання об'єктів авторського та суміжних прав;
- відповідно до довідки організації колективного управління "Український музичний альянс" (далі - Довідка) середній відсоток фонограм з каталогу Universal, правами на які володіє Товариство, становить 10,4 % серед усіх фонограм;
- позивач вважає обґрунтованим стягнення винагороди за використання об'єктів суміжних прав, що належить до сплати Товариству за 2012 рік у розмірі 541 470,80 грн. (10 412 900/2 грн. х 10,4 % ).
Причиною виникнення даного судового спору стало питання щодо наявності або відсутності підстав для стягнення з Організації на користь Товариства винагороди (роялті), зібраної за використання об'єктів суміжних прав у 2012 році, та зобов'язання її здійснити розподіл і виплату зібраної у 2011, 2013 та 2014 роках винагороди за використання об'єктів суміжних прав, виключні майнові права на які належать позивачеві.
Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема: є договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності.
Згідно з статтею 45 Закону № 3792 суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.
Статтею 46 Закону № 3792 передбачено, що суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав може доручити управління своїми майновими правами повіреному на підставі укладеного з ним договору-доручення. Здійснюючи управління майновими правами, ця особа діє у межах повноважень, переданих їй суб'єктом авторського права і (або) суміжних прав.
Відповідно до частини другої статті 49 Закону № 372 суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав, які не передали організаціям колективного управління повноважень на управління своїми правами, в тому числі щодо збирання винагороди, мають право вимагати від організацій колективного управління, які таку винагороду за використання їхніх творів і об'єктів суміжних прав зібрали, виплати цієї винагороди, а також вимагати вилучення своїх творів і об'єктів суміжних прав із дозволів на використання, які надаються організаціями колективного управління шляхом укладання договорів з особами, які використовують ці об'єкти.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку він визначає процедуру нарахування і виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань без згоди осіб, які відповідно до законодавства про авторське право і суміжні права можуть управляти майновими правами на зазначені об'єкти суміжних прав, а також процедуру розподілу (виплати) зібраної винагороди (роялті) між зазначеними особами.
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Порядку сума зібраної винагороди (роялті) розподіляється уповноваженими організаціями колективного управління між особами, які згідно із законодавством у сфері авторського права і суміжних прав можуть управляти майновими правами на фонограми, відеограми та зафіксовані у них виконання, у такому співвідношенні: за комерційне використання виконань - 50 відсотків, за комерційне використання фонограм і (або) відеограм - 50 відсотків загальної суми винагороди та виплачуються зазначеним особам на підставі укладених з ними договорів пропорційно обсягу використання відповідної фонограми, відеограми та зафіксованого у них виконання.
Отже, сума зібраної винагороди (роялті) розподіляється уповноваженими організаціями колективного управління між особами, які згідно із законодавством у сфері авторського права і суміжних прав можуть управляти майновими правами на фонограми, відеограми та зафіксовані у них виконання на підставі укладених з ними договорів.
У прийнятті судових рішень зі справи попередні судові інстанції виходили з того, що в матеріалах справи відсутні докази розподілу відповідачем зібраної винагороди за використання об'єктів суміжних прав позивачу як суб'єкту таких прав, а також наявності у Організації встановленого законодавством обов'язку щодо здійснення виплати винагороди на користь правовласника, який не вимагає обов'язкового окремого узгодження сторонами порядку та способу виконання такого зобов'язання зі сторони організації колективного управління.
Разом з тим для прийняття правильного рішення по суті наявного спору як місцевому, так і апеляційному господарським судам належало:
- дослідити свідоцтво Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України від 24.01.2011 № 18/2011 щодо статусу Організації саме як організації управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і(або) суміжних прав (копія якого в матеріалах справи відсутня);
- перевірити, чи наділено Товариство на підставі Договору повноваженнями на управління майновими правами суб'єктів суміжних прав щодо збирання винагороди;
- дослідити пункт 4.5 Договору та з'ясувати, чи є Товариство власником об'єктів суміжних прав, переданих позивачеві за наведеним у додатку до Договору переліком;
- встановити чи розподіляла Організація зібрану винагороду за використання об'єктів суміжних прав у спірний період, якщо так, то кому саме.
Проте цього ними здійснено не було.
Таким чином, попередні судові інстанції припустилися неправильного застосування приписів частини першої статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до частини першої статті 11110 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.
З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.
На підставі викладеного та керуючись статтями 1117, 1119-11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
1. Касаційну скаргу приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2016 зі справи № 910/25618/15 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Суддя Б.Львов
Суддя В.Корсак
Суддя В.Селіваненко