14 березня 2017 року Справа № 922/1227/16
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Бондар С.В. і Палій В.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Вершина ЛТД", м. Харків (далі - Товариство),
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.12.2016
зі справи № 922/1227/16
за позовом Товариства
до фірми "Трикотажне об'єднання", м. Харків,
про визнання дійсним договору та визнання права власності,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Харківська міська рада, м. Харків,
за участю заступника прокурора Харківської області, м. Харків,
Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.01.2017 первісну касаційну скаргу Товариства було повернуто скаржникові на підставі пункту 2 частини першої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Товариство вдруге звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 03.01.2017 б/н, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.12.2016, а рішення господарського суду Харківської області від 16.05.2016 залишити без змін. До скарги додано клопотання про поновлення строку її подання від 31.01.2017 б/н.
Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги з огляду на таке.
Відповідно до частини четвертої статті 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
За приписами частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон) за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 120 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Як зазначено в підпункті 2.2.1 пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (зі змінами), судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
У даному разі позов містить вимоги як майнового, так і немайнового характеру, отже, у поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 3 307,20 грн. (1 653,60 грн. + 1 653,60 грн.), фактично ж за квитанцією від 03.01.2017 № 16976147 перераховано лише 1 653,60 грн. судового збору.
Таким чином, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі.
Пунктом 4 частини першої статті 1113 ГПК України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Керуючись пунктом 4 частини першої і частиною другою статті 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.12.2016 зі справи № 922/1227/16 повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Вершина ЛТД".
Суддя В. Селіваненко
Суддя С. Бондар
Суддя В. Палій