13 березня 2017 р. Справа № 903/86/17
за позовом Публічного акціонерного товариства “Волиньобленерго” в особі Луцької міської філії, м.Луцьк
до Волинського обласного ліцею з посиленою військово - фізичною підготовкою, м.Луцьк
про стягнення 5 845, 29 грн.
Суддя Пахолюк В.А.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, дов. від 30.12.2016р. №13/18-278;
від відповідача: не прибув.
Суть спору:
Позивач - Публічне акціонерне товариство “Волиньобленерго”, звернувшись до суду в особі Луцької міської філії з позовом, просить стягнути з відповідача - Волинського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою штрафні санкції в сумі 5 845,29 грн. за прострочення виконання грошових зобов'язань по оплаті використаної електроенергії за період вересень 2014 р. - листопад 2016 р., в т.ч. 420, 74 грн. - 3% річних та 5 424, 55 грн. пені.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на укладений між сторонами договір про постачання електричної енергії № 529-2002000 від 04.09.2009 р. з додатковою угодою від 31.03.2015 р., рахунки на оплату активної енергії № 529-2002000/10-АЕ від 16.10.2014 р., № 529-2002000/11/1 від 17.11.2016 р., № 529-2002000/12/1 від 16.12.2016 р., № 529-2002000/9/1 від 16.09.2016 р., № 529-2002000/10/1 від 17.10.2016 р., № 529-2002000/7/1 від 15.07.2016 р., № 529-2002000/8/1 від 19.08.2016 р., № 529-2002000/5/1 від 17.05.2016 р., № 529-2002000/6/1 від 15.06.2016 р., № 529-2002000/3/1 від 16.03.2016 р., № 529-2002000/4/1 від 15.04.2016 р., № 529-2002000/1/1 від 15.01.2016 р., № 529-2002000/2/1 від 17.02.2016 р., № 529-2002000/11/1 від 16.11.2015 р., № 529-2002000/12/1 від 16.12.2015 р., № 529-2002000/9/1 від 15.09.2015 р., № 529-2002000/10/1 від 16.10.2015 р., № 529-2002000/7/1 від 16.07.2015 р., № 529-2002000/8/1 від 17.08.2015 р., № 529-2002000/5/1 від 18.05.2015 р., № 529-2002000/6/1 від 15.06.2015 р., № 529-2002000/3/1 від 16.03.2015 р., № 529-2002000/4/1 від 15.04.2015 р., № 529-2002000/1/1 від 16.01.2015 р., № 529-2002000/2/1 від 17.02.2015 р., № 529-2002000/11/1 від 21.11.2014 р., № 529-2002000/12/1 від 16.12.2014 р., банківські виписки за період з 01.09.2014 р. по 01.01.2017 р.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених в заяві.
Відповідач у відзиві від 10.03.2017 р. № 144/2-04 позовні вимоги заперечив, мотивуючи тим, що відповідно до відміток Управління державної казначейської служби в м.Луцьку Волинської області, поставлених ПАТ «Волиньобленерго» в особі Луцької міської філії на рахунках для оплати спожитої електричної енергії, ним не було пропущено визначений в Договорі про постачання електричної енергії № 529-200200 від 04.09.2009 р. трьохденний строк на оплату рахунків. В силу передбаченого законодавством Порядку розрахунків, який діє для комунальних підприємств, зокрема і Відповідача, розрахунок з Позивачем проводиться з мінімальною затримкою.
Долучив до матеріалів справи копії рахунків за період листопад 2014 р. по грудень 2016 р. з відміткою Управління державної казначейської служби в м.Луцьку Волинської області.
Господарський суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, встановив наступне:
04.09.2009 р. між Луцькою міською філією Відкритого акціонерного товариства "Волиньобленерго" (правонаступником всіх прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство "Волиньобленерго") (постачальник) та Волинським обласним ліцеєм з посиленою військово - фізичною підготовкою (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 529-2002000, відповідно до розділу 1 якого постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок, споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.
У відповідності до п.8.1 договору оплата електричної енергії та інші платежі здійснюються споживачем самостійно, шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові рахунки постачальника електричної енергії в терміни, визначені додатком №2 “Порядок розрахунків”.
Відповідно до ч. 2 п. 3 додатку №2 “Порядок розрахунків” період між датами на початку та в кінці розрахункового періоду прирівнюється до періоду дії тарифу (календарного місяця) і величина коштів, які має сплатити споживач, визначається як добуток обсягу електричної енергії, спожитої (переданої) між датами зняття показів засобів обліку, на тариф, який діяв на кінець розрахункового періоду.
У п. 7.6 договору сторони обумовили, що розрахунковий період - період часу між датами зняття показів засобів обліку, за який визначається обсяг спожитої електричної енергії та величина потужності.
Згідно додатку №3 “Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії” покази розрахункових засобів обліку знімаються представником постачальника електричної енергії та підтверджуються споживачем відповідно до договору - 16 числа (при 31 календарному дні в місяці), 15 числа (при 30 календарних дні в місяці), 13 числа (при 28 календарних дні в місяці).
У разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (незалежно від причин), визначення обсягу спожитої електричної енергії здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період або за показами засобів обліку споживача зафіксованими постачальником електричної енергії.
Згідно п.2.2.3 договору споживач зобов'язався оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №2 “Порядок розрахунків” та №3 “Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії”.
Відповідно до п. 2 додатку № 2 “Порядок розрахунків” до договору за фактично спожиту електричну енергію постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок на оплату електричної енергії, який має бути оплачений протягом 3 операційних днів від дня отримання споживачем рахунку.
Позивачем відповідачу до оплати за використану електричну енергію були виставлені рахунки за період з 01 вересня 2014 р. по 31грудня 2016 р. із зазначенням терміну оплати рахунку.
Отримання рахунків за активну електричну енергію стверджується відмітками про отримання на останніх.
Посилаючись на несвоєчасну оплату відповідачем виставлених рахунків, що стверджується банківськими виписками за період з 01.09.2014 р. по 01.01.2017 р., позивач звернувся з позовом про стягнення пені та 3% річних.
Стаття 275 ГК України передбачає, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до ст.26 ЗУ “Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.
Відповідно до ст.ст.216 - 218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій.
Згідно із ст.ст. 230-232 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За умовами договору № 529-2002000 від 04.09.2009р. (п.4.2.1) за внесення платежів з порушенням термінів, визначених додатком №2, споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Порушення строків оплати, визначених договором, підтверджується наявними матеріалами справи.
Суд зауважує, що пеня є договірним зобов'язанням сторін, узгодженим у договорі про постачання електричної енергії №529-2002000 від 04.09.2009р., який підписаний сторонами та скріплений печатками.
Згідно з частиною першої статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 названого Кодексу і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 №11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005р.
Позовну вимогу про стягнення з відповідача 5 424, 55 грн. пені за період з 22.10.2014 р. по 27.12.2016р. суд вважає правомірно заявленою.
Водночас, згідно ст.233 ГК України, суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно п.3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", передбачено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Враховуючи, що зобов'язання, яке передбачене договором про постачання електричної енергії №529-2002000 від 04.09.2009р., виконане відповідачем несвоєчасно, проте у повному обсязі; у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про заподіяння тяжких наслідків позивачу неналежним виконанням відповідачем зобов'язання з оплати використаної електричної енергії; манімальні строки затримки платежів, суд вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин приписи п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, зменшивши розмір пені на 90%, стягнувши з відповідача на користь позивача 542, 46 грн. (10% суми від заявленої до стягнення пені). Стягнення з відповідача грошових коштів у вищевказаній сумі, на думку суду, є адекватною санкцією за порушення ним договірного зобов'язання та відповідає інтересам обох сторін.
В силу ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вищий господарський суд України п. 1.3 постанови пленуму від 17.12.2013р. №14 “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” зауважив, що статтю 625 ЦК України вміщено в розділі 1 книги 5 цього Кодексу - "Загальні положення про зобов'язання", і ця стаття застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язань.
Згідно з представленими господарському суду розрахунками позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано відповідачу 420, 74 грн. річних за період з 22.10.2014 р. по 27.12.2016 р.
Розглянувши позовну вимогу щодо стягнення трьох процентів річних, суд вважає, що остання підставна та підлягає до задоволення згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Згідно п.4.3. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України №7 від 21.02.2013р. “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
Враховуючи викладене, господарський суд, керуючись ст.ст. 193, 216-218, 230-233, 275 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 551, 625 Цивільного кодексу України, ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,-
вирішив:
1.Позов задовольнити частково в сумі 963, 20 грн.
2.Стягнути з Волинського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою (43000, м. Луцьк, вул. Стрілецька, 6, код ЄДРПОУ 25908539)
на користь Публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго" в особі Луцької міської філії (43021, м. Луцьк, вул. Залізнична, 1-б, п/р 260033011457, банк: філія - Волинське обласне управління ПАТ «Ощадбанк», МФО 303398, код ЄДРПОУ 00131512) 963, 20 грн., в т.ч. 542, 46 грн. пені та 420, 74 грн. процентів річних, а також 1 600, 00грн. витрат по сплаті судового збору.
3.У стягненні 4 882, 09 грн. пені відмовити.
Повне рішення складено - 14.03.2017 р.
Суддя В.А. Пахолюк