13 березня 2017 року Справа № 904/6061/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Губенко Н.М.,
перевіривши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Багатопрофільна корпорація "Січеслав"
на рішенняГосподарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2016
та постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.12.2016
у справі№ 904/6061/16 Господарського суду Дніпропетровської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Дорбуд"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Багатопрофільна корпорація "Січеслав"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Дочірнє іноземне підприємство "Дніпродор"
простягнення 483031,17 грн.
Вдруге подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Багатопрофільна корпорація "Січеслав" до Вищого господарського суду України касаційна скарга на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 у справі № 904/6061/16 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази надіслання її копії іншій стороні у справі.
У наданих скаржником до Вищого господарського суду України матеріалах касаційної скарги в якості доказів надіслання копії касаційної скарги іншій стороні у справі додано ксерокопії фіскальних чеків від 10.01.2017 № 1427 (ТОВ "Дорбуд") та № 1428 (ДІП "Дніпродор").
Відповідно до пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України", розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (оригінал касового чека, розрахункової квитанції, тощо), може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів.
З огляду на те, що до касаційної скарги в якості доказів направлення копії касаційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "Дорбуд" та Дочірньому іноземному підприємству "Дніпродор" додані копії фіскальних чеків, то вони не можуть вважатися належними доказами надіслання копії скарги іншій стороні у справі, що є підставою для повернення касаційної скарги відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Також, відповідно до частини 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються зокрема докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції на дату подання касаційної скарги (17.01.2017), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції яка діяла на момент подання позовної заяви) ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.
Як встановлено колегією суддів, Товариством з обмеженою відповідальністю "Багатопрофільна корпорація "Січеслав" до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір".
Пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду та повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню заявнику.
Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, положень розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п. 3, 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатопрофільна корпорація "Січеслав" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 у справі № 904/6061/16 повернути скаржнику.
Головуючий суддя: Л. Іванова
судді: Л. Гольцова
Н. Губенко