09 березня 2017 року Справа № 910/11656/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіГольцової Л.А.(доповідач),
суддів:Іванової Л.Б., Козир Т.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний центр "Берег"
на рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2016
та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016
у справі№ 910/11656/16
Господарського судуміста Києва
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний центр "Берег"
доПублічного акціонерного товариства "Сбербанк",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні
відповідачаПриватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Верповська Олена Володимирівна,
провизнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
за участю представників:
позивача - Штогрин С.В., довір. від 17.01.2017
відповідача - Кошлій Р.В., довір. від 09.12.2016
третьої особи - не з'явились
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.09.2016 у справі № 910/11656/16 (суддя Якименко М.М.) відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельний центр Берег" (позивач) в задоволенні позову.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 у даній справі (головуючий суддя Руденко М.А.,Пономаренко Є.Ю., Дідиченко М.А.) залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2016 у справі № 910/11656/16.
Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний центр "Берег" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2016, постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 у справі № 910/11656/16 та передати справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що 14.09.2011 між Публічним акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії", яке перейменовано в Публічне акціонерне товариство "СБЕРБАНК", (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет" (позичальник) укладено договір про відкриття кредитної лінії № 115-Н/11/29КЛ, відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію в національній валюті України (кредитна лінія), надає позичальнику кредитні кошти (кредит) за рахунок кредитної лінії на умовах цього договору, а позичальник зобов'язується використовувати кредит на цілі, зазначені в п. 1.5. цього договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, а також повернути наданий йому кредит у розмірах та у терміни, зазначені в ст. 9 цього договору, і виконувати інші умови цього договору.
Згідно з підпункт а) пункту 2.1 договору, належне виконання позичальником зобов'язань по цьому договору забезпечується, окрім іншого, іпотекою нежитлової нерухомості - комплекс будівель та споруд загальною площею 16 674,70 кв.м., що знаходиться за адресою: Запорізька обл., м. Бердянськ, пр. Пролетарський, буд. 13 / вул. Піонерська, буд. 73, заставною вартістю 63 479 000,00 грн. та належить ТОВ "Торгівельний центр "Берег" на праві власності.
У пункті 2.2. кредитного договору вказано, що забезпечення належного виконання позичальником своїх зобов'язань, передбачене п. 2.1. цього договору, оформлюється окремим/и договором/ами, що укладається/ються одночасно з цим договором або після його укладення та іменується/ються для розуміння цього договору надалі як "договір/ори забезпечення".
14.09.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний центр "Берег" (іпотекодавець) та Публічним акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії" (іпотекодержатель) укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П., зареєстрований в реєстрі за № 4874, відповідно до пункту 1.1 якого в забезпечення виконання зобов'язань боржника, які випливають із договору про відкриття кредитної лінії №115-Н/11/29/КЛ від 14.09.2011, укладеного між заставодержателем та боржником, з усіма змінами і доповненнями до нього, укладеними протягом строку його дії (надалі - основний договір), які (зобов'язання) зокрема, але не обмежуючись, перелічені у статті 2 цього договору та можуть виникнути в майбутньому за чинним основним договором, іпотекодавець передає іпотекодержателю в заставу майно, зазначене в пункті 3.1 цього договору.
Згідно з пунктом 3.1 договору іпотеки, предметом іпотеки є:
- комплекс будівель та споруд, а саме: основна будівля "А", прибудова "а", вартова "Б", навіси "В, Г" та споруди: дев'ять ганків до "А", три ганка до а, двоє сходів до "А", паркан № 1, підпірна стінка №2, бордюр №3, світові опори № 4, ворота № 5; ганок до "В", загальною площею 16 780,6 кв.м., який знаходиться за адресою: Запорізька область, місто Бердянськ, пр. Пролетарський, буд. №13/вул. Піонерська, буд. № 73, що належить іпотекодавцеві на праві власності.
Пунктом 3.2. договору передбачено, що за взаємною згодою сторін заставна вартість предмета іпотеки складає 63 479 000,00 грн.
У пунктах 6.1, 6.2 договору встановлено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги, що забезпечені іпотекою згідно з ст. 2 цього договору, у повному обсязі, що визначається на момент фактичного відшкодування (задоволення). Іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі, якщо в момент настання терміну виконання боржником будь-якого із зобов'язань, зазначених в ст. 2 договору іпотеки, воно/и не буде/уть виконане/і або буде/уть виконане/і неналежним чином.
Пунктом 6.3 договору передбачені випадки у разі настання, яких іпотекодержатель може звернути стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до пункту 6.4 договору у разі настання випадків, передбачених в пунктах 6.2 - 6.3 цього договору, іпотекодержатель реалізує предмет іпотеки, на який звернено стягнення на підставі рішення суду, вчиненого виконавчого напису нотаріуса.
07.03.2013 між сторонами укладено договір про внесення змін № 1 до іпотечного договору, яким змінено пункт 2.1 щодо зобов'язань за основним договором.
08.01.2015 ПАТ "Сбербанк Росії" звернулось до ТОВ "Торгівельний центр "Берег" та ТОВ "Фудмаркет" з повідомленням-вимогою іпотекодавцю про сплату простроченої заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 115-Н/11/29/КЛ від 14.09.2011. У повідомленні банк вказав на наявність простроченої заборгованості за кредитом в сумі 13 345 286,60 грн. та вимагав протягом 30 днів з дня отримання зазначеної вимоги сплатити прострочену заборгованість за кредитним договором.
Також, банк вказав на те, що у випадку невиконання або невчасного виконання цієї вимоги, АТ "Сбербанк Росії" буде вимушений звернути стягнення на передане в іпотеку/заставу майно, з метою стягнення вищезазначеної суми заборгованості за кредитним договором в примусовому порядку. Стягнення заборгованості та звернення стягнення на майно, передане банку в іпотеку/заставу, буде здійснено на власний розсуд банком, зокрема - шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса.
20.04.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською Оленою Володимирівною видано (винесено) виконавчий напис, що зареєстрований в реєстрі за № 2114, яким запропоновано звернути стягнення на комплекс будівель та споруд (загальною площею 16 780,6 кв.м.), а саме: - основна будівля "А"; - прибудова "а"; - вартова "Б"; - навіси "В, Г" та споруди: дев'ять ганків до "А", - три ганка до а; - двоє сходів до "А"; - паркан № 1; - підпірна стінка № 2, - бордюр № 3; - світові опори № 4; - ворота № 5; - ганок до "В".
Вказане майно знаходиться за адресою: Запорізька обл., м. Бердянськ, проспект Пролетарський, буд. № 13/вул. Піонерська, буд. № 73), що належить іпотекодавцю - Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельний центр "Берег" , 01103, м. Київ, Залізничне шосе, буд. 57, код ЄДРПОУ 33940502, п/р 260073757801 в АТ "БАНК ПЕТРОКОМЕРЦ-Україна", МФО 300120, на праві власності. Зазначене майно передано в іпотеку ПАТ "СБЕРБАНК" за іпотечним договором від 14.09.2011.
20.04.2016 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства Юстиції України Бурла В.Е. винесено постанову (ВП № 50907857) про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису № 2114, виданого 20.04.2015.
В червні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний центр "Берег" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, в якій просило визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.
Судами попередніх інстанцій, з позицією яких погоджується колегія суддів Вищого господарського суду України відмовлено позивачеві в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.
Відповідно до частин 1, 3 статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Статтею 35 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Згідно зі статтею 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтею 87 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У статті 88 вказаного Закону зазначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Пунктом 1-1 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" від 29.06.1999 № 1172 передбачено, що для одержання виконавчого напису за іпотечними договорами, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання, нотаріусу подаються:
а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору;
б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання;
в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості;
г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання;
ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.
Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.
Згідно з пунктом 3.5. глави 16 даного Порядку при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 N 1172.
Тобто, вказаними приписами законодавства встановлено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, нотаріус при вчиненні виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів (вказане також підтверджується правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 20.05.2015 у справі 6-158цс15).
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що в господарських судах при вирішенні спору між боржниками і стягувачами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, вирішується питання про захист права, заснованого на приписах цивільного чи господарського законодавства, тобто розглядається справа за наявності між боржниками і стягувачами спору про право.
Господарські суди при розгляді позову про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, перевіряють лише належність банку, як кредитору, права звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення його вимог за кредитним договором, правильність вимог, зазначених у виконавчому написі, а також встановлюють наявність (відсутність) об'єктивних обставин, при яких виконавчий напис втратив чинність та не підлягає виконанню.
Враховуючи приписи статті 33 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку доказування стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, на позивача був покладений обов'язок довести відсутність (або інший розмір) заборгованості за кредитним договором, якщо ним оспорюється визначена у виконавчому написі нотаріуса сума боргу, зокрема надати докази погашення заборгованості за кредитним договором, зробити власний контррозрахунок належних до сплати сум тощо.
Матеріали справи не містять доказів погашення заборгованості по кредитному договору.
Виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, з урахуванням того, що господарські суди у порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно і повно дослідили подані сторонами докази, усім доводам надали обґрунтовану та належну правову оцінку, проаналізували відносини сторін та правильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального і процесуального права, відсутні підстави для зміни або скасування рішень судів попередніх інстанцій.
Колегією суддів Вищого господарського суду України не приймаються до уваги посилання на справу № 910/29732/15, оскільки предметом спору у вказаній справі є вчинення виконавчого напису нотаріуса на заставлене рухоме майно.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильного висновку судів попередніх інстанцій, зводяться передусім до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтями 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний центр "Берег" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 у справі № 910/11656/16 залишити без змін.
Головуючий суддя Л.А. ГОЛЬЦОВА
Судді Л.Б. ІВАНОВА
Т.П. КОЗИР