13 березня 2017 року Справа № 905/2400/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів: Ковтонюк Л.В., Нєсвєтової Ж.О., Корнілової Ж.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця"
на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 07.12.2016
у справі № 905/2400/16господарського суду Донецької області
за позовом приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"
до публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"
простягнення 27 580,93 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 27.09.2016 (суддя Кротінова О.В.) у задоволенні позовних вимог приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" до державного підприємства "Донецька залізниця" про стягнення суми збитків, які виникли у зв'язку із незбереженням вантажу при перевезенні, в розмірі 27 580,93 грн. відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.12.2016 (колегія у складі суддів: Татенко В.М., Колядко Т.М., Ломовцева Н.В.) рішення господарського суду Донецької області від 27.09.2016 скасовано. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" на користь приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" суму вартості збитків від нестачі вантажу в розмірі 27 580,93 грн., суму витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 1 378,00 грн. та суму витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1 515,80 грн.
Не погоджуючись із постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.12.2016, публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.12.2016, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а рішення господарського суду Донецької області від 27.09.2016 залишити в силі.
Дослідивши матеріали справи, Вищий господарський суд України
В серпні 2016 року приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до державного підприємства "Донецька залізниця" про стягнення суми збитків, які виникли у зв'язку із незбереженням вантажу при перевезенні, в розмірі 27 580,93 грн.
Позов мотивовано тим, що на виконання умов договору № 245/108/16Сб, укладеного 01.02.2016 між публічним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" як покупцем та публічним акціонерним товариством "Авдіївський коксохімічний завод" як постачальником, згідно договору перевезення, оформленого залізничною накладною № 52142148 від 19.02.2016 за груповою відправкою на адресу позивача у вагоні № 62111968 надійшов вантаж - кокс домінний, вантажовідправник - публічне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод". 21.02.2016 на станції Маріуполь-Сорт. Донецької залізниці був складений комерційний акт БН № 724729/101 про недостачу вантажу в вагоні № 62111968 в кількості 7500 кг., про що в накладній № 52142148 зроблено відповідну відмітку. У комерційному акті зазначено, що "Навантаження в вагоні вище рівня бортів на 200-300мм "шапкообразне". Маркування вапном однією поздовжньою смугою вздовж вагону. Над 6-им і 7-имлюком є поглиблення 3000 мм на ширину вагона до дна вагона. Маркування порушено." Посилаючись на те, що обставини недостачі, які зафіксовані комерційним актом, свідчать про незабезпечення залізницею збереження вантажу в процесі перевезення, за розрахунками позивача недостача з урахуванням природних втрат становить 27 580,93 грн., суму якої позивач просив стягнути з державного підприємства "Донецька залізниця" в примусовому порядку.
Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд в рішенні від 27.09.2016 вказав про те, що перевезення за залізничною накладною № 52142148 від 19.02.2016 здійснене на підставі договору №1970/ДФ/10017 від 25.12.2015. про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничним транспортом послуги, який укладено між публічним акціонерним товариством "Українська залізниця", в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" як виконавцем та приватним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" як вантажовласником, зі строком дії, у відповідності до п.7.4, до 31.12.2016. Пунктом 1.1 договору №1970/ДФ/10017 від 25.12.2015. встановлено його предмет, яким є надання виконавцем вантажовласнику послуг пов'язаних з перевезенням вантажів та проведення розрахунків за ці послуги. За визначенням п.7.1 договору, виконавець надає вантажовласнику послуги на станціях регіональної філії "Донецька залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", до яких, віднесено станцію "Маріуполь-Сотрувальний", спірне перевезення вантажу відбулось на станціях регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", а тому позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" до державного підприємства "Донецька залізниця" про стягнення 27 580,93 грн. збитків задоволенню не підлягають.
Згідно ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 16.11.2016 було замінено відповідача у справі державне підприємство "Донецька залізниця" його правонаступником - публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" з посиланням на положення ч. 6 ст. 2 Закону України "Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" та факт реєстрації Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", як зазначено в ухвалі від 16.11.2016, під час реорганізації Державного підприємства "Донецька залізниця" шляхом злиття, в результаті якого утворено Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", всі права та обов'язки перейшли до його правонаступника - Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".
В касаційній скарзі публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" вказало про те, що не погоджується з висновками апеляційного господарського суду щодо зміни відповідача з державного підприємства "Донецька залізниця" правонаступником публічним акціонерним товариством "Українська залізниця". Між державним підприємством "Донецька залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" та публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" відсутній передавальний акт, який би підтверджував перехід від державного підприємства "Донецька залізниця" всіх прав, активів, зобов'язань і боргів в статутний капітал публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", останнє не набуло прав та зобов'язань державного підприємства "Донецька залізниця". Державне підприємство "Донецька залізниця" самостійно продовжує здійснювати свою господарську діяльність та нести відповідальність за договірними та позадоговірними зобов'язаннями, що виникли за його участі.
Вищий господарський суд України вважає за необхідне зазначити, що висновок Донецького апеляційного господарського суду стосовно того, що ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" є правонаступником ДП "Донецька залізниця", є помилковим з огляду на положення статей 104, 107 ЦК України та з урахуванням того, що ДП "Донецька залізниця" знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 № 604 на часткову зміну пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 р. N 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" установити, що майно (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, не включається до переліків і зведених актів інвентаризації майна, що затверджуються Міністерством інфраструктури відповідно до пункту 5 зазначеної постанови, а відображається в балансі (крім зобов'язань підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території) і закріплюється в частині активів за публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки відповідно до пункту 2 цієї постанови. Тому ПАТ "Українська залізниця" не стало правонаступником у частині зобов'язань ДП "Донецька залізниця". Вказана правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 08.02.2017 у справі № 910/5096/16, у справі № 910/10474/16.
З урахуванням викладеного, оскільки Донецький апеляційний господарський суд припустився порушень норм процесуального права, тому прийнята ним постанова від 07.12.2016 підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.
Керуючись ст.ст. 1115, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" задовольнити частково.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.12.2016 скасувати, справу № 905/2400/16 передати на новий розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.
Головуючий Л.Ковтонюк
судді: Н.Нєсвєтова
Ж.Корнілова