08 лютого 2017 року Справа № 913/770/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіСибіги О.М.,
суддівКорсака В.А., Швеця В.О.
розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Лисичанський гумово-технічний завод", м. Київ
на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 14.11.2016 року
у справі господарського суду Луганської області
за позовомКерівника Лисичанської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Лисичанської міської ради Луганської області, м. Лисичанськ, Луганська обл.
доТовариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Лисичанський гумово-технічний завод", м. Київ
провнесення змін до договору оренди землі
за участю представників
прокуратури: Суходольський С.М.,
позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився
Керівник Лисичанської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Лисичанської міської ради Луганської області звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Лисичанський гумово-технічний завод" (далі за текстом - ТОВ НВП "Лисичанський ГТЗ") про внесення змін до Договору оренди землі від 15.03.2007 року, державна реєстрація від 03.04.2007 року за № 040740600134, укладеного Лисичанською міською радою та ТОВ НВП "Лисичанський ГТЗ" щодо земельної ділянки, що розташована за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Незалежності, 128, терміном на 10 років для розміщення та експлуатації вбудованих приміщень центральної заводської лабораторії, виклавши п. п. 5, 9, 11 в наступній редакції: п. 5 "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає: - на період експлуатації з 01.01.2016 року складає - 1 431 061, 56 грн"; п. 9 "Орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі у розмірі: - на період експлуатації з 01.01.2016 року - 42 931, 85 грн. за рік на р/р 33214812700051 в УК у м. Лисичанськ, ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, код ЄДРПОУ 37800278, код платежу 18010600"; п. 11 "Орендна плата вноситься орендарем щомісячно в розмірі: - на період експлуатації з 01.01.2016 року - 3 577, 65 грн. не пізніше 30 числа наступного за звітним місяцем".
Рішенням господарського суду Луганської області від 05.09.2016 року залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.11.2016 року позов задоволено повністю: внесено зміни до Договору оренди землі б/н від 15.03.2007 року, державна реєстрація від 03.04.2007 року за № 040740600134, який укладено Лисичанською міською радою та ТОВ НВП "Лисичанський ГТЗ". Об'єктом оренди за даним Договором є земельна ділянка площею 0, 4730 га, надана в оренду терміном на 10 років для розміщення та експлуатації вбудованих приміщень центральної заводської лабораторії, що знаходяться за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Незалежності, 128, виклавши пункти 5, 9, 11 в наступній редакції: п. 5 "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: на період експлуатації - 1 431 061, 56 грн."; п. 9 "Орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі у трикратному розмірі земельного податку (3 % від нормативної грошової оцінки), що становить на період експлуатації - 42 931, 85 грн. за рік на р/р 33214812700051 в УК у м. Лисичанськ, ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, код ЄДРПОУ 37800278, код платежу 18010600"; п. 11 "Орендна плата вноситься орендарем щомісячно в розмірі на період експлуатації - 3 577, 65 грн. не пізніше 30 числа наступного за звітним місяцем".
Вищезазначені судові акти мотивовано тим, що з урахуванням приписів ст. ст. 1, 21, 30 Закону України "Про оренду землі", ст. 124 Земельного кодексу України, ст. ст. 632, 651, 652 Цивільного кодексу України, ст. ст. 288, 289 Податкового кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України законодавча зміна граничного розміру орендної плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленого договором, і у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.
Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, ТОВ НВП "Лисичанський ГТЗ" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.11.2016 року та рішення господарського суду Луганської області від 05.09.2016 року і прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.
Прокурором та Лисичанською міською радою відзивів на касаційну скаргу подано не було.
В судовому засіданні прокурор проти доводів касаційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.
Сторін згідно з приписами ст. 1114 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак вони не скористались передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.
Заслухавши пояснення прокурора, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.03.2007 року Лисичанською міською радою (орендодавець) та ТОВ НВП "Лисичанський ГТЗ" (орендар) укладено Договір оренди землі (далі за текстом - Договір), за умовами п. п. 1, 2, 8 якого орендодавець на підставі рішення № 217 від 21.02.2007 року надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 0, 4730 га, у тому числі: під капітальну триповерхову забудову - 0, 3238 га; під проїзди, проходи, площадки - 0, 1228 га; під зелені насадження - 0, 0264 га, для розміщення та експлуатації вбудованих приміщень центральної заводської лабораторії (цільове призначення земельної ділянки - землі підприємств іншої промисловості), строком на 10 (десять) років, починаючи з дати державної реєстрації Договору, що знаходиться за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Орджонікідзе, 128 (перейменовано у вул. Незалежності).
Згідно з п. 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: на період експлуатації складає - 912 133, 20 грн.
Відповідно до п. 9 Договору орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі у розмірі: на період експлуатації - 13 682 грн. за рік.
За змістом п. 11 Договору орендна плата вноситься орендарем щомісячно в розмірі: на період експлуатації - 1 140, 17 грн. не пізніше 30 числа місяця наступного за звітним місяцем.
В п. п. 12, 33 Договору сторони погодили, що розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених Договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, коефіцієнтів орендної плати, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом. Зміна умов Договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов Договору спір розв'язується у судовому порядку.
На підставі Акту приймання-передачі земельної ділянки від 03.04.2007 року здійснено передачу орендарю земельної ділянки, загальною площею 0, 4730 га, що знаходиться за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Орджонікідзе, 128.
Рішенням господарського суду Луганської області від 11.12.2013 року у справі № 913/2682/13 внесено зміни в п. п. 5, 9, 11 Договору, укладеного Лисичанською міською радою та ТОВ НВП "Лисичанський ГТЗ" за № 040740600134 від 03.04.2007 року та викладено в наступній редакції: пункт 5: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 1 143 919, 65 грн."; пункт 9: "Орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі у трикратному розмірі земельного податку (3 % від нормативної грошової оцінки), що становить 34 317, 59 грн. за рік."; пункт 11: "Орендна плата вноситься орендарем щомісячно у розмірі 2 859, 80 грн. не пізніше 30 числа наступного за звітним місяця".
Рішенням Лисичанської міської ради № 77/1236 від 25.12.2014 року внесено зміни в "Порядок розрахунку орендної плати за землю на території м. Лисичанська" та встановлено, що річний розмір орендної плати за землю на території м. Лисичанськ, відведеної для розміщення промислових територій підприємств, організацій громадян, у т.ч. підприємств з виробництва харчової продукції, встановлюється у розмірі 3 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки. В п. 2 цього рішення визначено, що новий Порядок розрахунку орендної плати за землю на території м. Лисичанськ вступає в дію з 01.01.2015 року.
Згідно Довідки управління Держгеокадастру у м. Лисичанську Луганської області № 8-28-0.3-528/2-16 від 11.03.2016 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки ТОВ НВП "Лисичанський ГТЗ", загальною площею 0, 4730, що знаходиться за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Орджонікідзе, 128, становить 1 431 061, 56 грн.
03.07.2015 року рішенням Лисичанської міської ради № 83/1343 "Про затвердження нормативної грошової оцінки землі міста Лисичанськ" з 01.01.2016 року введена в дію нова нормативна грошова оцінка земельних ділянок. В п. 2 вказаного рішення встановлено, що базова вартість одного квадратного метра землі м. Лисичанська становить на 01.01.2015 року 173, 50 грн./кв. м, яка складається із базової (середньої) вартості одного квадратного метра 138, 91 грн./кв. м станом на 01.01.2014 року та коефіцієнту індексації нормативно-грошової оцінки земель за 2014 рік - 1, 249.
Виходячи з того, що зміна нормативно-грошової оцінки землі є підставою для зміни умов Договору оренди землі, Лисичанська міська рада неодноразово зверталась до ТОВ НВП "Лисичанський ГТЗ" щодо необхідності укладення Додаткової угоди до Договору оренди землі, що підтверджується листами за № 737/01-02 від 03.08.2015 року та за № 53/01-02 від 19.01.2016 року.
При цьому, листом за № 342/01-02 від 17.03.2016 року радою надіслано відповідачу проект Додаткової угоди до Договору оренди землі, якою запропоновано внести зміни в п. п. 5, 9, 11 Договору оренди землі щодо розміру нормативно-грошової оцінки землі та розміру орендної плати.
Проте, Додаткову угоду до Договору оренди землі відповідачем підписано не було, у зв'язку з чим прокурор звернувся до суду в інтересах Лисичанської міської ради з позовом про внесення змін до Договору оренди у зв'язку з необхідністю приведення умов Договору у відповідність до вимог чинного законодавства.
З урахуванням встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи здійснюючи касаційний перегляд, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з наступного.
За приписами ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. ст. 651, 652 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.
В силу положень ст. 188 Господарського кодексу України зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Згідно зі ст. 654 Цивільного кодексу України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, який змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
За приписами ст. ст. 126, 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним, оренда землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України "Про оренду землі" ).
Положеннями ст. 15 Закону України "Про оренду землі" визначено, що однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата.
Згідно зі ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.
Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Згідно зі ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
В ст. 1 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок визначена як капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель (ч. 5 ст. 5 Закону України "Про оцінку земель").
В силу приписів ст. ст. 13, 15 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Підставою проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років.
Згідно з приписами ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" рада в своїх положеннях приймає нормативні та інші акти у формі рішень, які згідно до Конституції України є обов'язковими до виконання на відповідній території та встановлюються у встановленому законом порядку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 року № 213 затверджено Методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 492 від 23.05.2012 року), відповідно до п. 1 якої нормативна грошова оцінка земельних ділянок здійснюється з метою визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також під час розроблення показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель. Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є їх генеральні плани та проекти планування і забудови населених пунктів, матеріали економічної оцінки території (п. 2 Методики).
Дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держземагентства за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує семи робочих днів з дати надходження відповідної заяви (п. 2-1 Методики).
Як вірно встановлено господарським судами попередніх інстанцій, з урахуванням вищенаведених законодавчих положень, рішенням Лисичанської міської ради від 03.07.2015 року № 83/1343 "Про затвердження нормативної грошової оцінки землі міста Лисичанськ" правомірно доручено уповноваженим органам укласти додаткові угоди на збільшення орендної плати у зв'язку із введенням в дію нової нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
Витяг (довідка) з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки № 8-28-0.3-528/2-16 від 11.03.2016 року, наданий Управлінням Держгеокадастру у м. Лисичанську Луганської області на час прийняття оскаржуваних рішень був чинним.
В силу приписів ст. 144 Конституції України та ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення органів місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що задовольняючи позовні вимоги прокурора у повному обсязі господарські суди попередніх інстанцій правомірно виходили з того, що нормами чинного законодавства та умовами укладеного сторонами Договору оренди землі від 15.07.2007 року передбачено можливість внесення до нього змін за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених Договором або законом, при цьому, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, розмір якої був законодавчо змінений, про що відповідача як орендаря земельної ділянки повідомлено, а тому, дослідивши умови змін, запропонованих позивачем та розмір орендної плати, обґрунтовано визнали їх такими, що відповідають вимогам законодавства.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Також, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити, що доводи ТОВ НВП "Лисичанський ГТЗ", викладені у касаційній скарзі, зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, вільного тлумачення правових норм та не спростовують законних і обґрунтованих висновків судів попередніх інстанцій. Крім того, такі доводи скаржника вже були предметом дослідження в суді апеляційної інстанції, їм надана належна правова оцінка і вони правомірно були відхилені як необґрунтовані.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.
Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
1. Касаційну скаргу залишити без задоволення.
2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.11.2016 року у справі № 913/770/16 - залишити без змін.
Головуючий суддяО.М. Сибіга
СуддіВ.А. Корсак
В.О. Швець