02 березня 2017 року Справа № 904/3615/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого суддіКорсака В.А.
суддівСибіги О.М., Швеця В.О.
розглянувши касаційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_4
на ухвалуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.12.2016
у справі № 904/3615/14 Господарського суду Дніпропетровської області
за позовомКриворізького міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Криворізької міської ради
доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Криворізька північна об'єднана міжрайонна державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області
простягнення коштів
в судовому засіданні взяли участь представники :
- позивачаЩербаченко А.В.
- відповідача ОСОБА_6
- третьої особине з'явився
- ГПУне з'явився
В травні 2014 року Криворізький міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Криворізької міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі у сумі 334 141, 32 грн. та судові витрати.
Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди земельної ділянки № 140 від 29.12.2007 в частині сплати орендної плати.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2014 (суддя Ніколенко М.О.) позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з відповідача на користь держави в особі Криворізької міської ради заборгованість по орендній платі в сумі 299 263 29 грн. та в дохід Державного бюджету України в особі управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м.Дніпропетровська судовий збір у сумі 5985,27 грн. В решті позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.12.2014 змінено резолютивну частину рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2014 та викладено у наступній редакції:
"Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м.Кривий Ріг на користь держави в особі Криворізької міської ради, м.Кривий Ріг заборгованість по орендній платі в сумі 112399,58 грн.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м.Кривий Ріг в доход Державного бюджету України 2247,99 грн судового збору.
В решті позовних вимог відмовити".
В жовтні 2016 року відповідач звернувся до суду із заявою про перегляд вказаної постанови за нововиявленими обставинами.
В жовтні 2016 року відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови від 11.12.2014 у даній справі на підставі п. 1 ч. 2 ст. 112 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України). Заявник, серед іншого, просив поновити пропущений строк для подання заяви.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 у даній справі (головуючий Чимбар О.О., судді: Антонік С.Г., Джихур О.В.) в задоволенні заяви відповідача відмовлено по суті.
Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить її скасувати, а його заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови від 11.12.2014 у даній справі - задовольнити.
Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до приписів статті 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (п. 1 ч. 2 ст. 112 ГПК України).
Порядок і строк подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами встановлений статтею 113 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 ГПК України судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. При цьому заява про перегляд судового рішення господарського суду з підстави, передбаченої п. 1 ч.2 ст. 112 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням господарського суду законної сили.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 113 ГПК України строк для подання заяви про перегляд судових рішень господарського суду у зв'язку з нововиявленими обставинами обчислюється у випадку, встановленому п. 1 ч. 2 ст. 112 цього Кодексу, - з дня встановлення обставин, що мають істотне значення для справи.
Відповідно до п.1 ч. 6 ст. 113 ГПК України заява про перегляд судового рішення господарського суду за нововиявленими обставинами до розгляду не приймається і повертається заявникові у разі подання заяви після закінчення встановленого строку без клопотання про його відновлення або відхилення такого клопотання господарським судом.
Згідно з ч. 1 ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
У кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити та зробити вмотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постановах Верховного Суду України від 30.06.2009 у справі № 05-6-48/851 (05-5-45/1432) та від 16.01.2007 у справі № 2/103.
Як вбачається з матеріалів справи, в жовтні 2016 року відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови від 11.12.2014 у даній справі. У цій заяві заявник, серед іншого, просив суд визнати причину пропуску процесуального строку на подачу заяви поважною та поновити цей строк (т.2., а.с.179).
Зазначене клопотання суд апеляційної інстанції фактично не розглянув і у своїй ухвалі не навів мотивів вирішення доводів та аргументів відповідача щодо пропуску строку подання заяви та не надав їм правової оцінки.
За таких обставин, оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції не можна визнати такою, що відповідає вимогам процесуального законодавства, оскільки вона винесена при нез'ясованих обставинах щодо пропуску процесуального строку для подання заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.
Відповідно до приписів статті 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 у справі № 904/3615/14 скасувати.
Справу № 904/3615/14 направити на розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду зі стадії прийняття заяви про перегляд постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.12.2014 за нововиявленими обставинами.
Головуючий суддя В. А. Корсак
Судді О. М. Сибіга
В. О. Швець