ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
01 березня 2017 року № 826/7948/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Літвінової А.В., суддів Балась Т.П., Мазур А.С., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомДержавної архітектурно-будівельної інспекції України
до третя особаМіністерства юстиції України в особі відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби ОСОБА_1
проскасування постанови про накладення штрафу від 17.05.2016 №50532702,
Державна архітектурно-будівельна інспекція України звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України в особі відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення штрафу від 17.05.2016 №50532702.
Позовні вимоги мотивовано тим, що незважаючи на те, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України повідомила відділ про заходи, які вживаються боржником з метою виконання судового рішення, винесено оскаржувану постанову про накладення штрафу.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши на правомірність оскаржуваної постанови, винесеної у межах та на підставі наявних у державного виконавця повноважень, з огляду на невиконання Державною архітектурно-будівельною інспекцією України судового рішення без поважних причин.
Третя особа також заперечувала проти задоволення позовних вимог у зв'язку з необґрунтованістю останніх.
Розгляд справи №826/7948/16 здійснено у порядку письмового провадження на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши подані особами, які беруть участь у справі, документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №2а-7012/12/2670 від 30.11.2015 замінено сторону у виконавчому провадженні №36302403 з примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.12.2012 року в адміністративній справі №2а-7012/12/2670, а саме: боржника - Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37772089) - на Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912).
З огляду на викладене, постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві від 24.02.2016 виконавче провадження №36302403 закінчено. У вказаній постанові зазначено, що виконавчий документ підлягає направленню на виконання до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Надалі, старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виніс постанову від 17.03.2016 про відкриття виконавчого за виконавчим провадженням ВП №50532702 з примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва №2а-7012/12/2670 від 19.12.2012 про зобов'язання Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю провести перевірку фактично виконаних будівельних робіт з реконструкції нежитлових приміщень №№25, 26 (літ.А) за адресою місто Київ, вулиця Горького, 45, щодо відповідності виконаних робіт проектній документації вимогам законодавства, державних будівельних норм, стандартів і правил. При цьому, вказаною постановою зобов'язано Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, як боржника, добровільно (самостійно) виконати у строк до 24.03.2016 року включно вищезазначену постанову.
Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на адресу Державної архітектурно-будівельної інспекції України направлено вимогу від 01.04.2016, якою боржника зобов'язано виконати вимоги виконавчого документа в триденний термін з моменту отримання вимоги.
14.04.2016 виходом державного виконавця за адресою місто Київ, вулиця Горького, 45, в присутності боржника ОСОБА_2 та стягувача ОСОБА_1 з метою перевірки виконання рішення суду складено акт про те, що рішення боржником не виконано та зобов'язано боржника вдруге виконати рішення суду до 20.04.2016 року включно, про що повідомити відділ.
У зв'язку з невиконанням рішення суду у встановлений державним виконавцем строк на Державну архітектурно-будівельну інспекцію України постановою від 22.04.2016 ВП №50532702 накладено штраф у розмірі 680,00 грн.
Крім того, відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на адресу Державної архітектурно-будівельної інспекції України направлено вимогу від 22.04.2016, якою боржника зобов'язано виконати вимоги виконавчого документа в семиденний термін з моменту отримання вимоги.
З огляду на те, що станом на 17.05.2016 документів, підтверджуючих виконання рішення суду, до відділу не надходило та, як наслідок, повторне невиконання рішення боржником без поважних причин, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурлом В.Е. винесено постанову про накладення штрафу від 17.05.2016, якою на боржника - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України - накладено штраф у розмірі 1360,00 грн.
Вважаючи постанову про накладення штрафу від 17.05.2016 необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.
Досліджуючи наявні у матеріалах справи докази, оцінюючи їх у сукупності, суд бере до уваги наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-XIV (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Приписами частини першої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
При цьому, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 11 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно з частиною першою статті 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
У разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення (частина перша статті 27 Закону України «Про виконавче провадження»).
У силу частин першої та другої статті 75 Закону України «Про виконавче провадження», після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
У відповідності до статті 89 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови від 17.05.2016, підставою для винесення останньої слугували висновки державного виконавця про не надання боржником інформації про виконання рішення суду, а також про неможливість його виконання.
У той же час, за твердженням позивача, боржником у виконавчому провадженні вчинялись дії з метою виконання судового рішення, з огляду на таке.
Так, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві листом від 18.04.2016 №10/26-12/1804/02/3-Гл запросив товариство з обмеженою відповідальністю «Нью Кепітал Лайн», листом від 18.04.2016 №10/26-11/1804/02/3/Гл запросив товариство з обмеженою відповідальністю «Сафабі» та листом від 18.04.2016 №10/26-10/1804/02/3/Гл запросив товариство з обмеженою відповідальністю «Творча архітектурна майстерня «А. Володарська» до Департаменту для надання відповідної документації необхідної для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю. У зазначений час суб'єкти містобудування до Департаменту не з'явились, необхідних документів для проведення перевірки не надали, що унеможливило проведення перевірки.
Також, листом від 20.04.2016 №10/26-2/2004/05 Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві повідомив відповідача, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України 11.04.2016 отримала вимогу №50532702/2 від 01.04.2016 та, що на даний час Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві вживаються всі передбачені чинним законодавством заходи щодо належного виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва, який відповідач отримав 20.04.2016 року за вх.№10177-0-32-16, що підтверджується відповідною відміткою.
Разом з тим, листи Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції від 11.05.2016 №10126-36/1105/05 та від 13.05.2016 №10126-119/1305/0213, якими відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повідомлено про вжиття Департаментом всіх необхідних заходів щодо належного виконання судового рішення, зокрема, шляхом повторного запрошення товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Кепітал Лайн», товариства з обмеженою відповідальністю «Сафабі» та товариства з обмеженою відповідальністю «Творча архітектурна майстерня «А. Володарська» до Департаменту для надання відповідної документації необхідної для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, а також надання в якості додатку до листа копії акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 13.05.2016, надійшли до відділу лише 30.05.2016 за вх.№47356-0-61-16 та 31.05.2016 за вх.№48049-0-6196 відповідно, тобто вже після винесення оскаржуваної постанови.
Таким чином, позивачем у строк до 17.05.2016 не було надано відповідачу документів на підтвердження виконання рішення суду. При цьому, вищезазначені заходи, вчинені Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві, про які позивач повідомляв відділ у період до 17.05.2016, визнаються судом такими, що є недостатніми для підтвердження наявності поважних причин не виконання рішення у встановлений державним виконавцем строк.
Також, суд звертає увагу на те, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України не зверталась до суду з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню або з заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у зв'язку з неможливістю виконання вимог, зазначених у виконавчому листі №2а-7012/12/2670 від 19.12.2012 року.
Крім того, суд звертає увагу, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.08.2016 у справі №826/7150/16, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2016, підтверджена правомірність постанови про накладення штрафу від 22.04.2016 ВП №50532702, яка передувала оскаржуваній у даній справі постанові.
З огляду на те, що станом на 17.05.2016 позивачем не надано відповідачу доказів виконання судового рішення або наявності поважних причин його невиконання, у відповідача був наявний законодавчо мотивований обов'язок з накладення на боржника штрафу, згідно з постановою від 17.05.2016.
Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їхнього задоволення.
Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Літвінова А.В.
Суддя Балась Т.П.
Мазур А.С.