ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
06 березня 2017 року справа № 813/2931/16
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Братичак У.В.,
секретаря судового засідання Бугари М.Р.,
за участю:
представників позивача Дедекаєва С.В., Наконечної С.І.,
представника відповідача Чабана О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМ ЕНЕРГОГРУП" до Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
Позивач звернувся з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №46 від 03.12.2015 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМ ЕНЕРГОГРУП";
- зобов'язати відповідача поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМ ЕНЕРГОГРУП" платником податку на додану вартість шляхом внесення запису про скасування (відміни) анулювання реєстрації до Реєстру платників податку на додану вартість з дня скасування реєстрації.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує протиправністю оскаржуваного рішення, яким анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ТзОВ "ТМ ЕНЕРГОГРУП". Товариство посилається на те, що податковий орган не вжив усіх належних заходів із встановлення місцезнаходження платника податків, які передбачені Положенням про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 17.05.2010 року № 336.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив, зазначив, що прийняте рішення є правомірним, прийнятим на підставі підпункту «ж» пункту 184.1, ст. 184 Податкового кодексу України. Стверджує що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців був наявний запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу - позивача. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників позивачів, представника відповідача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд робить висновок, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 03.12.2015 року відповідачем прийнято спірне рішення №46 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "ТМ ЕНЕРГОГРУП". Як вбачається з даного рішення останнє винесене на підставі того, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зроблено запис - про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, що підтверджено відомостями з Єдиного державного реєстру від 01.12.2015 р. за №14151430001037013 відповідно до п.184.1 абз. «ж» ст. 184 Податкового кодексу України, розділу V абз. «ж» п. 5.1. «Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 р. №1130, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 р. за №1456/26233 (чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
Вирішуючи спір по суті суд встановив наступне.
Порядок та умови реєстрації осіб як платників ПДВ, підстави анулювання реєстрації платників податку на додану вартість врегульовано Податковим кодексом України.
Як вбачається з матеріалів справи, в рішенні від 03.12.2015 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "ТМ ЕНЕРГОГРУП» прийнятим Залізничною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідач визначив підпункт «ж» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України.
Відповідно до підпункту "ж" пункту 184.1 статті 184 розділу V Податкового кодексу України анулювання реєстрації особи як платника ПДВ відбувається у разі, якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про: відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання); відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.
Порядок внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу визначено в статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».
Згідно з нормами цієї статті зазначені записи вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за ініціативою державного реєстратора або за ініціативою органу державної податкової служби.
Частиною 12 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» встановлено, що у разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки.
У разі надходження (поштовим відправленням або в електронному вигляді в порядку взаємообміну) державному реєстратору від органу доходів і зборів повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.
Відповідно до ч. 14 цієї ж статті у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.
Якщо державному реєстратору повернуто поштове відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.
З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається (що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин) , що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців міститься інформація щодо місцезнаходження юридичної особи. Підставами для внесення відомостей про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням є: ненадання реєстраційної картки державному реєстратору про підтвердження відомостей про юридичну особу (ініціатива державного реєстратора) або ініціатива податкового органу.
Разом з тим, п.п. 12.2 - 12.5 Наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів" від 09.12.2011 року № 1588 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 року за № 1562/20300) визначено, що підрозділами органу державної податкової служби при призначенні чи проведенні будь-якого виду перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками органів державної податкової служби здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб.
У разі неможливості вручення платнику податків довідки, свідоцтва, листа чи будь-якого іншого документа, направленого органом державної податкової служби, у зв'язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) замість акта перевірки місцезнаходження (місця проживання) платника податків оформляється довідка про неможливість вручення документа платнику податків із зазначенням причин та додаванням відповідних документів (за наявності). Заміна акта довідкою не проводиться, якщо іншими нормативно-правовими актами передбачено складання акта.
Акт перевірки місцезнаходження платника податків або довідка про неможливість вручення документа платнику податків не складається працівниками органів державної податкової служби, якщо до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність платника податків за місцезнаходженням.
Щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та нез'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ органу державної податкової служби, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою.
Якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. № 18 - ОПП.
Отже, обов'язковою передумовою направлення податковим органом до державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням за формою 18- ОПП є попереднє проведення підрозділами податкової міліції заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи.
Аналогічні правила встановлення місцезнаходження платника податків закріплені і Положенням про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків, затвердженого Наказом ДПА України 17.05.2010 року № 336 (надалі - Положення № 336), зокрема підпунктами 3.1.1, 3.1.2 пункту 3.1 розділу ІІ, - щодо кожного платника податків, який відсутній за місцезнаходженням (місцем проживання) та місцезнаходження (місце проживання) якого не з'ясовано, структурний підрозділ органу ДПС проводить такі заходи: шляхом спілкування (телефон, пошта, факс, виїзд за місцезнаходженням тощо) із платником податків з'ясовує його фактичне місцезнаходження (місце проживання); за допомогою Єдиного банку даних платників податків встановлює місце проживання засновників і керівників платника податків та отримує інформацію стосовно інших платників податків, де зазначені особи є засновниками чи керівниками.
Відповідно до пункту 3.2 розділу ІІ Положення № 336 у разі підтвердження відсутності платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) структурний підрозділ органу ДПС, який є ініціатором запиту, готує за відповідною формою запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків та направляє до підрозділу податкової міліції.
Враховуючи вищенаведене, на підставі аналізу зазначених норм права суд дійшов висновку, що підрозділ органу ДФС надсилає повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням (форма № 18-ОПП) державному реєстратору для вжиття заходів, передбачених абзацом другим частини чотирнадцятої статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» лише після здійснення, передбачених Порядком № 1588 та Положенням № 336 заходів для встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи.
Вказана позиція також узгоджується із позицією, викладеною в постанові Верховного Суду України від 15 квітня 2014 року справа № 21-4а14.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, заперечуючи проти позову, не надав жодного доказу, що відповідачем вчинено всіх належних заходів, передбачених Порядком № 1588 та Положенням № 336, для встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи, а саме: проведено спілкування (телефон, пошта, факс тощо) із платником податків, надано докази встановлення за допомогою Єдиного банку даних платників податків місця проживання засновників і керівників платника податків.
Отже, фактичні обставини справи свідчать про неналежне виконання своїх обов'язків посадовими особами відповідача, зокрема, вчинення всіх необхідних, передбачених чинних законодавством дій щодо належного та достовірного встановлення місцезнаходження юридичної особи - ТОВ "ТМ ЕНЕРГОГРУП».
Крім того, згідно з наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» № 1588 від 09.12.2011 року, відповідно до п. 12.2. вказаного Порядку, підрозділи контролюючого органу мають право здійснювати перевірку місцезнаходження (місця проживання) платника податків, якщо таким платником податку: не подано у встановлені законом терміни податкових декларацій (звітів, розрахунків), у порядку передбаченому законодавством, самостійно визначають суму грошового зобов'язання, проводять роботу з узгодження грошового зобов'язання та інші заходи; стосовно платників податків, які мають податковий борг, у порядку, передбаченому законодавством, здійснюють заходи з погашення податкового боргу.
У той же час, відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження існування однієї з вищевказаних підстав для проведення перевірки місцезнаходження ТОВ "ТМ ЕНЕРГОГРУП»
Судом також встановлено, що засновником та директором ТОВ "ТМ ЕНЕРГОГРУП»є
ОСОБА_1, який одночасно зареєстрований як фізична особа-підприємець, дата та номер запису проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця 25.10.2006 р. №24150000000019873, що здійснює свою підприємницьку діяльність за адресою :АДРЕСА_1
Будівля за вказаною адресою, на праві власності належить ОСОБА_1, а земельна ділянка на якій розташована будівля перебуває в оренді згідно договору оренди землі, укладеного між Львівською міською радою (орендодавець) та фізичною особою ОСОБА_1 (орендар) від 09.09.2009 р.
Також встановлено, що ТОВ "ТМ ЕНЕРГОГРУП» орендує частину нежитлового приміщення у вказаній будівлі на підставі договору оренди нежитлового приміщення №01/15 від 01.10.2015 р.
Відповідно, ОСОБА_1 сплачує орендні платежі за земельну ділянку, що підтверджується копіями податковим декларацій, долучених до матеріалів справи.
Враховуючи наведене, судом встановлено, що був порушений порядок здійснення заходів, передбачених Порядком № 1588 та Положенням № 336 для встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи, що передували прийняттю оскаржуваного рішення, відтак, суд приходить до переконання, що оскаржуване рішення слід визнати протиправним та скасувати.
Щодо вимоги про зобов'язання відповідача поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМ ЕНЕРГОГРУП" платником податку на додану вартість шляхом внесення запису про скасування (відміни) анулювання реєстрації до Реєстру платників податку на додану вартість з дня скасування реєстрації, слід зазначити таке.
Відповідно до п.5.10 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності такого рішення актам законодавства, а також у разі скасування судових рішень чи записів у Єдиному державному реєстрі, на підставі яких було прийняте рішення про анулювання реєстрації.
Підставою для внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за ініціативою контролюючого органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляються до Міністерства доходів і зборів України для внесення відповідних змін до Реєстру.
У разі скасування рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, контролюючий орган вносить до Реєстру запис про реєстрацію платника ПДВ із урахуванням таких особливостей:
1) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи відсутня наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється;
2) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована платником ПДВ повторно, дата реєстрації платником ПДВ відповідає даті попередньої реєстрації платником ПДВ;
3) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, дата анулювання реєстрації відповідає даті, що передує дню переходу особи до застосування відповідної ставки єдиного податку, а причина анулювання - підпункту "в" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу. Анулювання реєстрації проводиться за заявою про анулювання реєстрації платника ПДВ або за рішенням контролюючого органу;
4) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи є анульованою наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ відповідає даті попередньої реєстрації платником ПДВ, а дата та причина анулювання реєстрації - даті та причині анулювання повторної реєстрації.
Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З вищезазначеної норми Конституції України слідує, що кожен орган державної влади зобов'язаний діяти виключно в межах передбачених чинним законодавством. Відповідно, суд при вирішенні питання щодо поновлення реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМ ЕНЕРГОГРУП" платником податку на додану вартість шляхом внесення запису про скасування (відміни) анулювання реєстрації до Реєстру платників податку на додану вартість з дня скасування реєстрації може вирішувати питання щодо відповідності таких дій нормам чинного законодавства, однак не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені по компетенції цього органу державної влади.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Щодо судового збору, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, слід стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 1378,00 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 7-11, 14, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області № 46 від 03.12.2015 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМ ЕНЕРГОГРУП".
3. В задоволені інших позовних вимог відмовити.
4. Стягнути з Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМ ЕНЕРГОГРУП" судові витрати у розмірі 1378,00 грн.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складений та підписаний 13.03.2017 року.
Суддя Братичак У.В.