03 березня 2017 року м.Житомир справа № 806/2012/16
категорія 8.3.2
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Шуляк Л.А.,
секретар судового засідання Алексюк Т.В.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Багатопрофільного малого приватного підприємства "Сприяння" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 19.09.2016 р. №0017191305, №0017201305, №0017211305, вимоги від 19.09.2016 р. №Ю-0017181305, рішення від 19.09.2016 р. №0017171305,
встановив:
Позивач звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.09.2016 р. №0017191305, №0017201305, №0017211305, вимогу від 19.09.2016 р. №Ю-0017181305, рішення від 19.09.2016 р. №0017171305, винесені Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Житомирській області.
В позовній заяві зазначає, що підставою для прийняття оскаржуваних рішень були результати позапланової невиїзної документальної перевірки БМПП "Сприяння" з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з ОСОБА_2 та сплати податків за період з 01.07.2014р. по 30.06.2015р., де зроблено висновок, що ОСОБА_2 у період з 01.07.2014р. по 30.06.2015р. перебувала у трудових відносинах з підприємством. Позивач не погоджується із висновками вказаної перевірки, посилаючись на те, що уникнувши підписання цивільно-правової угоди ОСОБА_2 не вступила в трудові відносини з підприємством у відповідності з пунктом 7 ст.24 Кодексу законів про працю України. Крім того, позивач звертає увагу, що підставою для нарахування зобов'язань за результатами перевірки був документ "Платіжна відомість по сплаті ОСОБА_2 коштів за договором від 11.03.2014р. купівлі-продажу майнових прав на об'єкт нерухомості", який посадові особи фіскального органу використали при обрахунку заробітної плати ОСОБА_2 та назвали у акті "Платіжна відомість по виплаті заробітної плати ОСОБА_4". При цьому, позивач вважає, що даний документ є підробленим, оригінал даного документа не був витребуваний перевіряючими під час перевірки.
Відповідач подав письмові заперечення проти позову, де зазначає, що при перевірці використано відомості з інформаційних ресурсів ДФС, зокрема ІС "Податковий блок", а також отримана у встановленому порядку інша податкова інформація, скарга ОСОБА_2, пояснення ОСОБА_2, платіжна відомість по виплаті заробітної плати ОСОБА_2, договір купівлі-продажу майнових прав на об'єкт нерухомості, який буде побудований від 11.03.2014. Зазначає, що під час перевірки було встановлено, що ОСОБА_2 працювала на підприємстві БМПП "Сприяння" на посаді бухгалтера без належного оформлення трудових відносин, заробітну плату їй на руки не виплачували, а враховували в рахунок погашення боргу згідно договору від 11.03.2014р. купівлі-продажу майнових прав на об'єкт нерухомості. З урахуванням наведеного, відповідач вважає, що позивачу правомірно донараховано податки та збори та застосовано штрафні санкції згідно оспорюваних податкових повідомлень-рішень.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено судом, Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Житомирській області проведено позапланову невиїзну документальну перевірку БМПП "Сприяння" з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з ОСОБА_2, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та військового збору за період з 01.07.2014 по 30.06.2015, за результатами якої складено акт від 02.09.2016 №4828/06-25-13-05/13579473 (т.1, а.с.21-24).
На підставі вказаного акту, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 19.09.2016 р. №0017191305, №0017201305, №0017211305, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 19.09.2016 р. №0017171305 (т.1, а.с.26-28, 30-31).
19.09.2016 відповідно до ст..25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на підставі картки особового рахунку платника, акту перевірки від 02.09.2016 №4828/06-25-13-05/13579473 позивачу виставлено податкову вимогу №Ю-0017181305 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені в сумі 18623,76 грн. (т.1, а.с.29).
Надаючи оцінку спірним рішенням, суд враховує наступне.
Відповідно до п.163.1.1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).
Відповідно до пункту 164.6 статті 164 ПК України під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.
При нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагороди, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно з пунктом 167.1 статті 167 ПК України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
Пунктом 168.1.1 ПК України передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Крім цього, відповідно до п.2 ст.1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 10 ч. 1 ст.1 вказаного Закону передбачено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до п.1, 2 ч.2 ст.6 цього Закону, платник єдиного внеску зобов'язаний серед іншого, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи акту перевірки від 02.09.2016 №4828/06-25-13-05/13579473, фіскальним органом встановлено використання позивачем у період з 01.07.2014 по 30.06.2015 праці найманого працівника гр. ОСОБА_2, з якою не оформлені належним чином трудові відносини і, як наслідок, з виплачених неоформленій найманій фізичній особі доходів не утримано та не сплачено (не перераховано) до бюджету податок на доходи фізичних осіб, військовий збір, єдиний соціальний внесок; дохід, виплачений ОСОБА_2 не відображено у звітності по єдиному соціальному внеску. При перевірці використано відомості з інформаційних ресурсів ДФС, зокрема ІС "Податковий блок", а також отримана у встановленому порядку інша податкова інформація; скарга ОСОБА_2, пояснення ОСОБА_2, платіжна відомість по виплаті заробітної плати ОСОБА_2, договір купівлі-продажу майнових прав на об'єкт нерухомості, який буде побудований від 11.03.2014.
Надаючи оцінку вказаним висновкам відповідача, суд враховує наступне.
21.10.2014 гр. ОСОБА_2 подала заяву директору БМП "Сприяння" ОСОБА_3, в якій просила прийняти її на посаду бухгалтером за цивільно-правовою угодою з 21.10.2014 (т.1, а.с.15).
21.10.2014 наказом директора БМП "Сприяння" ОСОБА_3 зараховано ОСОБА_2 бухгалтером, з укладенням цивільно-правової угоди з 21.10.2014. ОСОБА_2 з наказом ознайомлена (т.1, а.с.16).
Водночас, як наголошував позивач, цивільно-правову угоду не було підписано ОСОБА_2 (т.1, а.с.17), а тому позивач вважає, що трудові відносини не виникли.
Разом з тим, відповідно до ст.21 Кодексу законів про працю трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи відома власника або уповноваженого ним органу (п.7 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 06.11.1992 "Про практику розгляду судами трудових спорів").
Як вбачається з матеріалів справи, гр.ОСОБА_2 було допущено до роботи бухгалтера підприємства, зокрема їй було передано для упорядкування первинну бухгалтерську документацію підприємства з 2011 по 2014 включно по акту від 27.09.2014 та база "1-С Бухгалтерія", що підтверджується поясненнями ОСОБА_2 та листами позивача (т.1 а.с.99, а.с.187,189).
Представник позивача в судовому засіданні підтвердив, що ОСОБА_2 дійсно було надано доступ до бухгалтерських документів підприємства, проте позивач вважав, що послуги по упорядкуванню бухгалтерії ОСОБА_2 надаватиме безкоштовно, виходячи із добрих стосунків, що склались між ними.
У додаткових поясненнях від 12.12.2016 позивач повідомив, що між БМП "Сприяння" та гр.ОСОБА_2 була досягнута усна домовленість щодо упорядкування гр. ОСОБА_2 бухгалтерської документації, за що їй буде виплачуватись винагорода в розмірі 1000грн. по підписанню акту здачі-приймання виконаної роботи. Ці домовленості пізніше знайшли своє відображення в цивільно-правовій угоді №3 від 21.10.2014. Враховуючи, що ОСОБА_2 не підписала цивільно-правової угоди №3 від 21.10.2014, актів здачі-приймання виконаної роботи нею також не було складено, директором БМП "Сприяння" 19.01.2015 видано наказ про скасування наказу про зарахування ОСОБА_2 на посаду бухгалтера №20 від 21.10.2014 (т.1,а.с.222-231).
Отже, суд приходить до висновку, що робота щодо упорядкування бухгалтерської документації провадилась ОСОБА_2 з відома власника підприємства, що свідчить про її фактичний допуск до роботи та вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене.
Допитана у якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_2 пояснила суду, що 11.03.2014р. між нею та БМПП "Сприяння" укладено договір купівлі-продажу майнових прав на об'єкт нерухомості. Згодом засновник БМПП "Сприяння" ОСОБА_1 запропонував їй обійняти посаду бухгалтера підприємства. З липня 2014 вона вела бухгалтерію підприємства. Крім ведення бухгалтерського обліку підприємства здійснювала подачу податкової звітності. У жовтні 2014 було прийнято наказ про прийняття її на посаду бухгалтера підприємства, після чого вона подавала та підписувала податкову звітність підприємства як бухгалтер.
Слід зазначити, що вказані пояснення свідка лише частково підтверджено матеріалами справи. Зокрема, відсутні докази виконання ОСОБА_2 трудової функції бухгалтера підприємства у період з липня по жовтень 2014 та з березня по червень 2015.
Разом з тим, суд приймає у якості доказів копії податкових декларацій БМПП "Сприяння", оригінали яких оглянуто в судовому засіданні, зокрема податкову декларацію збору за спеціальне використання поверхневих та підземних вод за 3 квартали 2014 року (подана 07.11.2014 до Житомирської ОДПІ); податкову декларацію платника єдиного податку-юридичної особи за 3 квартали 2014 року (подана 07.11.2014 до Житомирської ОДПІ); податкову декларацію екологічного податку за 3 квартали 2014 року (подана 07.11.2014 до Житомирської ОДПІ); податкову декларацію збору за спеціальне використання поверхневих та підземних вод за 2014 рік (подана 09.02.2015 до Житомирської ОДПІ); податкову декларацію платника єдиного податку-юридичної особи за 2014 рік (подана 09.02.2015 до Житомирської ОДПІ); податкову декларацію екологічного податку за 2014 рік (подана 09.02.2015 до Житомирської ОДПІ) податкову декларацію з плати за землю (подана 20.02.2015 до Житомирської ОДПІ) (т.1, а.с.160-185,208-215). Зазначені податкові декларації підписано ОСОБА_2 як бухгалтером БМПП "Сприяння".
Суд не приймає до уваги посилання позивача щодо недійсності вказаних податкових декларацій з огляду на те, що вони містять невірні дані, оскільки в даному випадку суд встановлює чи подані вони ОСОБА_2 при виконанні функцій бухгалтера підприємства, а не правильність їх заповнення. Враховуючи, що свідок ОСОБА_2 підтвердила, що вона дійсно подавала ці документи до фіскального органу; підписувала їх як бухгалтер підприємства; представник позивача не заперечував щодо їх підписання ОСОБА_2; вони містять усі необхідні реквізити, в тому числі печатку підприємства; відсутні будь-які дані щодо визнання їх недійсними, а тому суд вважає їх належними доказами на підтвердження факту виконання ОСОБА_2 функцій бухгалтера підприємства.
Як зазначалось, у своїх листах позивач вказував, що з 21.10.2014 ОСОБА_2 зараховано на посаду бухгалтера підприємства (т.1 а.с.99, а.с.187,189,238,239).
Сторонами не заперечується, що цивільно-правова угода №3 від 21.10.2014 ОСОБА_2 не підписана, тобто відносини за даною угодою між сторонами не виникли.
З огляду на наявні в матеріалах справи докази, підтверджується, що гр.ОСОБА_2 перебувала у трудових відносинах з БМПП "Сприяння" лише з 21.10.2014 по 20.02.2015.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що при проведенні перевірки посадовими особами фіскального органу визначено період перебування ОСОБА_2 у трудових відносинах з БМПП "Сприяння" з 01.07.2014 по 30.06.2015 лише на підставі її пояснень, без підтвердження його належними доказами, а відповідно неправильно проведено донарахування та розрахунки податків та зборів, штрафних санкцій.
Щодо бази оподаткування, яка визначена перевіряючими у розмірі 4160,83 грн. (щомісячно) згідно платіжної відомості по сплаті ОСОБА_2 коштів за договором від 11.03.2014р. купівлі-продажу майнових прав на об'єкт нерухомості слід зазначити наступне.
Відповідно до пояснень свідка ОСОБА_2 заробітну плату їй на руки не виплачували, а враховували в рахунок погашення боргу згідно договору від 11.03.2014р. купівлі-продажу майнових прав на об'єкт нерухомості, про що свідчить вказана платіжна відомість, яка заповнювалась нею самостійно (т.1, а.с.39).
Як вбчається із акту перевірки, посадовими особами фіскального органу було досліджено лише надану ОСОБА_2 копію вказаної платіжної відомості, без огляду оригіналу чи належним чином засвідченої копії.
В судовому засіданні представниками сторін та свідком ОСОБА_2 не було надано оригіналу платіжної відомості чи її належним чином засвідченої копії.
При встановленні обставин у справі суд не може брати до уваги відомості, що не відповідають правилам належності та допустимості доказів, навіть якщо вони є правдивими (стаття 70 КАСУ).
Відповідно до ч.3 ст.143 КАС України якщо доданий до справи або наданий суду особою, яка бере участь у справі, для ознайомлення документ викликає сумнів у його достовірності або є фальшивим, особа, яка бере участь у справі, може просити суд виключити його з числа доказів і вирішувати справу на підставі інших доказів або вимагати проведення експертизи.
Слід зазначити, що копія даної платіжної відомості містить печатку БМП "Сприяння" та підпис засновника БМП "Сприяння" ОСОБА_1
Водночас, в судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 повідомив суду, що вказаний документ ним ніколи не складався, а тому виникають сумніви у його достовірності, просив суд виключити його з числа доказів і вирішувати справу на підставі інших доказів.
З огляду на те, що суд позбавлений можливості оглянути та дослідити оригінал вказаного документа та надати йому оцінку, наявність сумнівів у його достовірності у позивача, суд виключив дану платіжну відомість з числа доказів і вирішуватиме справу на підставі інших доказів.
Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні інші докази виплати ОСОБА_2 щомісячної заробітної плати у розмірі 4160,83 грн., крім копії вказаної платіжної відомості, суд приходить до висновку, що посадовими особами фіскального органу безпідставно було визначено у якості об'єкта оподаткування щомісячну заробітну плату ОСОБА_2 саме у вказаному розмірі.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 19.09.2016 р. №0017191305, №0017201305, №0017211305, вимога від 19.09.2016 р. №Ю-0017181305, рішення від 19.09.2016 р. №0017171305, винесені Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Житомирській області без урахування всіх обставин, необхідних для прийняття рішень, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.
Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 158-163,167,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України,
постановив:
Позов задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.09.2016 р. №0017191305, №0017201305, №0017211305, вимогу від 19.09.2016 р. №Ю-0017181305, рішення від 19.09.2016 р. №0017171305, винесені Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Житомирській області.
Стягнути з Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області за рахунок бюджетних призначень на користь Багатопрофільного малого приватного підприємства "Сприяння" 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Л.А.Шуляк
Повний текст постанови виготовлено: 13 березня 2017 р.