02 березня 2017 року м.Житомир справа № 806/2279/16
категорія 8.3.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Токаревої М.С.,
секретар судового засідання Мельниченко О.В.,
за участю: представників позивача та відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Равід" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Равід" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення. В обґрунтування позову позивач зазначає, що Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Житомирській області було проведено камеральну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Равід" за результатом якої було складено акт від 19.05.2016 №2592/06-25-12-02/38797229. На підставі вказаного акту було винесено податкове повідомлення-рішення від 31.05.2016 №0000201202, про відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за березень 2016 року та відсутність права на врахування такої суми від'ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 2242 грн. Позивач вказує, що спірне рішення відповідача не ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому просить визнати його протиправним та скасувати.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та заперечував щодо його задоволення з підстав викладених у письмових запереченнях.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, дійшов висновку, що позов слід задовольнити з огляду на наступне. Позивач в за результатом якої було складено акт від 19.05.2016 №2592/06-25-12-02/38797229
З матеріалів справи вбачається, що Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Житомирській області було проведено камеральну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Равід".
За результатом проведеної перевірки було складено акт від 19.05.2016 №2592/06-25-12-02/38797229, у якому зроблено висновок про порушення позивачем п.200.1, п.200.4 "б" ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. в результаті чого, ТОВ "Равід" не має права на отримання бюджетного відшкодування за березень 2016 р. в розмірі 2242 грн.
На підставі вказаного акту було винесено податкове повідомлення-рішення від 31.05.2016 №0000201202, про відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за березень 2016 року та відсутність права на врахування такої суми від'ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 2242 грн.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
За приписами п.200.4 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
ТОВ "Равід" 20.04.2016 у електронному вигляді було подано податкову декларацію з ПДВ за березень 2016 року. В рядку 19 декларації різницю між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду вказано суму 41822 грн. В рядку 20.21 суму заявлено до бюджетного відшкодування вказано, як 30000 грн., менше значення рядка 19. Вказана податкова декларація була перевірена та прийнята, що підтверджується квитанцією №2 до податкової декларації.
Як у акті перевірки, так і у своїх запереченнях, обґрунтовуючи свою позицію відповідач вказує, що залишок від'ємного значення за червень 2015 року становив 55975 грн. Однак, в бюджетному відшкодуванні серпня 2015 року мав право приймати участь залишок від'ємного значення червня 2015 року в розмірі 53733 грн. так як у формуванні від'ємного значення червня 2015 року приймало участь мінусове значення податкових зобов'язань в розмірі 2242 грн., що є наслідком коригування податкових зобов'язань.
Таким чином, в бюджетному відшкодуванні серпня 2015 року приймав участь залишок від'ємного значення за серпень 2015 року в розмірі 2242 грн. а тому контролюючий орган дійшов висновку про порушення ТОВ "Равід" п.200.1, п.200.4 "б" Податкового кодексу України в результаті чого ТОВ "Равід" не має права на отримання бюджетного відшкодування за березень 2016 року в розмірі 2242 грн.
Водночас, у ході судового розгляду справи з'ясовано, що ТОВ "Равід" у електронному вигляді, було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2015 року, по формі затвердженій наказом від 23.09.2014 № 966. В цій декларації, як податкові зобов'язання, відповідно до чинного законодавства України, були зазначені помилково отримані кошти у сумі 16450 грн., в тому числі ПДВ 2742 грн. Разом з тим, ТОВ "РАВІД" у цьому ж місяці повернуло 3000 грн., у тому числі ПДВ 500 грн., що було відображено в декларації зі знаком мінус.
В декларації за червень 2015 року ТОВ "Равід" згідно чинного законодавства, відобразило повернення 13450 грн. помилково отриманих коштів ( у т. ч. ПДВ 2242 грн.), мінус 2242 грн. ПДВ у зобов'язаннях.
У декларації за липень 2015 року ТОВ "Равід" заявило до відшкодування суму ПДВ накопичену до 01.02.2015 - 115512 грн., після камеральних перевірок ця сума була підтверджена ДПІ у м. Житомирі та перерахована на рахунок підприємства у повному обсязі 11.11.2015 платіжним дорученням №1496.
В декларації за серпень 2015 року ТОВ "Равід" заявило до відшкодування суму ПДВ накопичену до 01.08.2015 - 76406 грн., у тому числі ПДВ за травень, червень та липень 2015 року після численних камеральних перевірок ця сума була підтверджена ДПІ у м. Житомирі та перерахована на рахунок підприємства у повному обсязі 22.10.2015 р. платіжним дорученням №1415.
У декларації за вересень 2015 року ТОВ "Равід" заявило до відшкодування суму ПДВ накопичену за серпень-вересень 2015 року - 21000 грн., після численних камеральних перевірок ця сума була підтверджена ДПІ у м. Житомирі та перерахована на рахунок підприємства у повному обсязі 23.11.2015 платіжним дорученням №1549.
У деклараціях за жовтень - грудень 2015 року ТОВ "Равід" не подавало додаток №2, так як не мало податкового кредиту сформованого до 01.02.2015.
Відповідно до наказу від 28.01.2016 № 21 Мінфіну України, була затверджена нова форма податкової декларації з ПДВ, яка діє на даний час. Згідно затвердженого цим наказом форми податкової декларації з податку на додану вартість - додаток №2 до податкової декларації називається Довідка про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду(Д2).
Разом з деклараціями за січень - березень 2016 року ТОВ "Равід" подавало додаток №2, згідно вимог наказу №21, в якому був зазначений податковий кредит за вересень 2015 року в сумі 7862 грн.
Наведені обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями вказаних декларацій.
Що стосується посилання відповідача, що позивачем при поданні декларацій за червень-серпень 2015 року не подавався додаток №2, то суд з цього приводу зазначає наступне.
Слід наголосити, що наказом від 28.01.2016 № 21 було затверджено форму податкової декларації з податку на додану вартість - додаток №2 до податкової декларації називається Довідка про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду(Д2), а тому лише після цього часу у позивача виник обов'язок подавати разом з деклараціями додаток №2, до цього такого обов'язку з позивача не було.
Відповідно до ст.58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Зворотна дія нормативно-правового акта у часі - це дія нового нормативно-правового акта на факти та відносини, що мали місце до набуття ним чинності.
У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
З огляду на викладене, суд вважає безпідставним посилання відповідача на те, що при поданні декларацій за червень-серпень 2015 року не подавався додаток №2.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В порушення зазначеної норми відповідачем у ході судового розгляду справи не було доведено правомірність оскаржуваного рішення, а висновки викладені у акті, на підставі якого прийнято спірне рішення не підтверджені будь якими доказами та ґрунтуються лише на припущеннях.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та його слід задовольнити.
відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Равід" задовольнити.
Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області від 31 травня 2016 року №000020/202 та скасувати його.
Стягнути з Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Равід" понесені судові витрати у розмірі 1378 грн.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя М.С. Токарева
Повний текст постанови виготовлено: 10 березня 2017 р.