06 березня 2017 року Справа № 803/130/17
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Димарчук Т.М.,
при секретарі судового засідання Гуцалюк І.О.,
за участю представника позивача Чорної Б.М.,
представника відповідача Федорчук І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Негабарит-Сервіс" до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання в частині протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Негабарит-Сервіс" (далі - ТзОВ "Негабарит-Сервіс", позивач) звернулося з адміністративним позовом до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Ковельська ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області, відіповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11 жовтня 2016 року №0002071400.
06 березня 2017 року позивач до суду подав клопотання про зменшення розміру позовних вимог, в якому просить визнати протиправним та частково скасувати податкове повідомлення-рішення Ковельської ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області від 11 жовтня 2016 року №0002071400 на суму 1 598,96 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення на підставі акту перевірки від 26 вересня 2016 року №1092/03-06-14-37707423 "Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ "Негабарит-Сервіс" з питань своєчасності розрахунків при здійсненні операцій зовнішньоекономічної діяльності по контрактах: від 26 січня 2016 року №48 за період з 26 січня 2016 року по 31 серпня 2016 року та від 04 лютого 2016 року №707 за період з 04 лютого 2016 року по 31 серпня 2016 року". Перевіркою встановлено порушення статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (із змінами та доповненнями) від 23.09.1997 року №185/94-ВР.
Позивач не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки та оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням. Вважає дії Ковельської ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області щодо нарахування пені за 61 календарний день прострочення поставки товару - з 31 травня 2016 року по 30 липня 2016 року включно та щодо нарахування пені за 2 календарних дні прострочення поставки товару - з 25 травня 2016 року по 26 травня 2016 року включно неправомірними, оскільки відповідач включив у період нарахування пені день поставки товару - 30 липня 2016 року та зайво нарахував пеню з 25 травня 2016 року по 26 травня 2016 року, так як поставка товару відбулася 23.05.2016 року і жодного прострочення граничних термінів надходження товару не відбулося.
Представник відповідача у письмовому запереченні від 22 лютого 2017 року пред'явленні позовні вимоги заперечила та пояснила, що відповідно до митної декларації від 30 липня 2016 року №205020003/2016/003091 імпортний товар надійшов від фірми "Fa. Alfred Schuster Mercedes PKW und Teile" (Австрія) на користь ТзОВ "Негабарит-Сервіс" 30 липня 2016 року, з порушенням встановлених граничних термінів на суму 9000 Євро, що є еквівалентом 247 510,87 грн. Граничний термін надходження товару закінчився 30 травня 2016 року. Кількість днів прострочення становить 61 день - з 31 травня 2016 року по 30 липня 2016 року включно.
За порушення термінів ввезення імпортного товару по контракту від 26 січня 2016 року №48, укладеного з фірмою "Fa. Alfred Schuster Mercedes PKW und Teile" (Австрія), контролюючим органом нараховано пеню в сумі 46 169,38 грн.
Відповідно до митної декларації від 26 травня 2016 року №205060001/2016/005311 імпортний товар надійшов від фірми "BERMA S.R.L." (Італія) на користь ТзОВ "Негабарит-Сервіс" 26 травня 2016 року, з порушенням встановлених граничних термінів на суму 5000 Євро, що є еквівалентом 149813,46 грн. Граничний термін надходження товару закінчився 24 травня 2016 року. Кількість днів прострочення становить 2 дні - з 25 травня 2016 року по 26 травня 2016 року включно.
За порушення термінів ввезення імпортного товару по контракту від 04 лютого 2016 року №707, укладеного з фірмою "BERMA S.R.L." (Італія), контролюючим органом нараховано пеню в сумі 842,08 грн. З наведених підстав, просила в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю (а.с. 57-58).
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просила визнати протиправним та частково скасувати податкове повідомлення-рішення Ковельської ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області від 11 жовтня 2016 року №0002071400 на суму 1 598,96 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні позову не визнала з мотивів, викладених у письмових запереченнях проти позову, просила в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ТзОВ "Негабарит-Сервіс" зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку як платник податків в Ковельській ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області. В період з 19 вересня 2016 року по 23 вересня 2016 року Ковельською ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ "Негабарит-Сервіс" з питань своєчасності розрахунків при здійсненні операцій зовнішньоекономічної діяльності по контрактах: від 26 січня 2016 року №48 за період з 26 січня 2016 року по 31 серпня 2016 року та від 04 лютого 2016 року №707 за період з 04 лютого 2016 року по 31 серпня 2016 року, за результатами якої складено акт від 26 вересня 2016 року №1092/03-06-14-37707423.
Перевіркою встановлено порушення статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (із змінами та доповненнями) від 23.09.1997 року №185/94-ВР.
За наслідками перевірки Ковельською ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області прийняте податкове повідомлення-рішення від 11 жовтня 2016 року №0002071400, яким ТзОВ "Негабарит-Сервіс" визначено суму грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 47 011,46 грн.
Не погодившись з винесеним Ковельською ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області податковим повідомленням-рішенням від 11 жовтня 2016 року №0002071400, позивач оскаржив його в адміністративному порядку. Проте, рішенням ГУ ДФС України у Волинській від 15 листопада 2016 року №5786/10/03-2010-03-06 про результати розгляду первинної скарги та рішенням ДФС України від 16 січня 2017 року №870/6/99-99-11-01-0225 про результати розгляду скарги податкове повідомлення-рішення від 11 жовтня 2016 року №0002071400 залишено без змін, а скарги - без задоволення.
Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (із змінами та доповненнями) імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.
Згідно із статтею 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" N 185/94-ВР від 23 вересня 1994 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
Статтею 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" встановлено, що порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Згідно із пунктом 1 постанови Правління Національного банку України №863 від 4 грудня 2015 року "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" (постанова набрала чинності з 5 грудня 2015 року і діяла до 4 березня 2016 року), пунктом 1 постанови Правління Національного банку України №140 від 3 березня 2016 року "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" (постанова набрала чинності з 5 березня 2016 року і діяла до 8 червня 2016 року включно) розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ "Негабарит-Сервіс" (покупцем) укладено імпортний зовнішньоекономічний контракт від 26 січня 2016 року №48 з фірмою "Fa.Alfred Schuster Mercedes PKW und Teile" (Австрія), в подальшому «продавець», предметом якого є придбання на умовах поставки EXW-Ottnang (Австрія) самохідного колісного навантажувача марки "Hyster Typ H7.00 Erdgas". Загальна сума контракту становить 9000,00 Євро. Оплата за поставлений товар буде проводитись покупцем в Євро. Передоплата в розмірі 100%, що становить 9000,00 Євро повинні бути виплачені покупцем до 29.02.2016 року.
На виконання умов п.п. 4.1 п. 4 контракту від 26 січня 2016 року №48, ТзОВ "Негабарит-Сервіс" згідно платіжного доручення №78052849 01 березня 2016 року здійснило оплату на користь нерезидента фірми "Fa.Alfred Schuster Mercedes PKW und Teile" (Австрія) в розмірі 100% від загальної суми контракту, що складає 9 000,00 Євро (граничний термін надходження товару 30 травня 2016 року) (а.с.73).
Імпортований товар - самохідний колісний навантажувач марки "Hyster Typ H7.00 Erdgas" від фірми "Fa.Alfred Schuster Mercedes PKW und Teile" (Австрія) на користь ТзОВ "Негабарит-Сервіс" згідно митної декларації №205020003/2016/003091 був поставлений в Україну 30 липня 2016 року на загальну суму 9 000,00 Євро (а.с. 40).
Як вбачається із розрахунку пені за порушення термінів розрахунків від здійснення зовнішньоекономічної діяльності ТзОВ "Негабарит-Сервіс", сума пені, нарахованої податковим органом за контрактом від 26 січня 2016 року №48, за порушення встановлених граничних термінів надходження товару на суму 9 000,00 Євро становить 46 169,38 грн. за період з 31 травня 2016 року по 30 липня 2016 року включно (61 день).
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ "Негабарит-Сервіс" (покупець) укладено імпортний зовнішньоекономічний контракт від 04 лютого 2016 року №707 з фірмою "BERMA S.R.L." (Італія), в подальшому «продавець», предметом якого є придбання на умовах поставки EXW-Gazzuolo (Італія) запасних частин до розкидачів органічних добрив. Загальна сума контракту становить 15 101,20 Євро. Оплата за поставлений товар буде проводитись покупцем в Євро.
На виконання умов п.п. 4.1 п. 4 контракту від 04 лютого 2016 року №707, ТзОВ "Негабарит-Сервіс" згідно платіжного доручення №77687710 24 лютого 2016 року здійснило попередню оплату на користь нерезидента фірми "BERMA S.R.L." (Італія) в розмірі 5,000,00 Євро (граничний термін надходження товару 24 травня 2016 року) та згідно платіжного доручення №78940387 22 березня 2016 року в розмірі 10 101,20 Євро (граничний термін надходження товару 20 червня 2016 року). Загальна сума перерахованих нерезиденту фірмі "BERMA S.R.L." (Італія) коштів складає 15 102,20 Євро (а.с.72,74).
Імпортований товар - запасні частини до розкидачів органічних добрив від фірми "BERMA S.R.L." (Італія) на користь ТзОВ "Негабарит-Сервіс" згідно митної декларації №205060001/2016/005311 був поставлений в Україну 26 травня 2016 року на загальну суму 15 102,20 Євро (а.с. 47), а згідно відміток Закарпатської митниці на міжнародній товарно-транспортній накладній «під митним контролем» вказаний товар був поставлений в Україну 23 травня 2016 року (а.с. 48).
Як вбачається із розрахунку пені за порушення термінів розрахунків від здійснення зовнішньоекономічної діяльності ТзОВ "Негабарит-Сервіс", сума пені, нарахованої податковим органом за контрактом від 04 лютого 2016 року №707, за порушення встановлених граничних термінів надходження товару на суму 5000,00 Євро становить 842,08 грн. за період з 25 травня 2016 року по 26 травня 2016 року (2 дні).
Разом з тим, відповідно до частини третьої статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини другої статті 251 Цивільного кодексу України терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина друга статті 252 Цивільного кодексу України ).
Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно із частиною першою статті 255 Цивільного кодексу України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.
Відтак, пеня може бути нарахована лише за кожен повний день прострочення виконання зобов'язання.
Із аналізу наведених приписів чинного законодавства вбачається, що день фактичної поставки товару не включається до періоду часу, за який може здійснюватися стягнення пені.
У той же час, як вбачається із розрахунку пені за порушення термінів розрахунків від здійснення зовнішньоекономічної діяльності ТзОВ "Негабарит-Сервіс" за контрактом від 26 січня 2016 року №48, контролюючим органом нараховано пеню за порушення встановлених граничних термінів надходження товару на суму 9 000,00 Євро за період з 31 травня 2016 року по 30 липня 2016 року (61 день). Тобто, відповідачем включено день фактичної поставки товару - 30 липня 2016 року до періоду часу, за який може здійснюватися стягнення пені, в той час як, день фактичної поставки товару не включається до періоду часу, за який може здійснюватися стягнення пені.
Таким чином, нарахування відповідачем пені за день, в який відбулась поставка продукції, є безпідставним, оскільки суб'єкт господарських відносин шляхом вчинення активних дій, проведених належним чином, припиняє таке зобов'язання, тому день належного виконання зобов'язання не є днем його прострочення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15 січня 2015 року у справі № 910/23600/13, яка в силу частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права та має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Крім того, суд вважає протиправними дії податкового органу щодо нарахування пені за порушення термінів розрахунків від здійснення зовнішньоекономічної діяльності ТзОВ "Негабарит-Сервіс" за контрактом від 04 лютого 2016 року №707, за порушення встановлених граничних термінів надходження товару на суму 5000,00 Євро за період з 25 травня 2016 року по 26 травня 2016 року (2 дні) з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов контракту від 04 лютого 2016 року №707, ТзОВ "Негабарит-Сервіс" 24 лютого 2016 року здійснило попередню оплату на користь нерезидента фірми "BERMA S.R.L." (Італія) в розмірі 5,000,00 Євро з граничним терміном надходження товару 24 травня 2016 року. Митне оформлення товару, імпортованого позивачем за вказаним контрактом згідно митної декларації №205060001/2016/005311 здійснено лише 26 травня 2016 року, а отже, на думку податкового органу, товариство прострочило вищезгаданий термін його поставки на 2 дні відповідно.
Позивач відповідно до Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі - Закон № 959-XII) є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, одним з видів якої згідно зі статтею 4 цього Закону є імпорт.
За змістом абзацу чотирнадцятого статті 1 Закону № 959-XII та абзацу другого підпункту 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136, імпорт - це купівля українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.
Імпортна операція у розумінні статті 2 Закону № 185/94-ВР передбачає здійснення суб'єктом господарювання імпорту.
При цьому моментом здійснення імпорту відповідно до абзацу тридцять восьмого статті 1 Закону № 959-XII є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.
Отже, моментом вчинення імпортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 2, 4 Закону № 185/94-ВР є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.
Дата оформлення вантажної митної декларації не завжди збігається з датою фактичного перетину митного кордону України, оскільки сама вантажна митна декларація є документом, що підтверджує права особи на розміщення товарів у заявленому митному режимі і права та обов'язки зазначених у ній осіб щодо здійснення ними відповідних фінансових, господарських та інших операцій.
Таким чином, суд дійшов висновку, що датою імпорту товару є дата перетину таким товаром митного кордону України та прийняття його під митний контроль, а не дата оформлення вантажної митної декларації на нього.
Як вбачається з проставлених штампів на міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR), днем перетину митного кордону вищевказаного товару від фірми "BERMA S.R.L." (Італія) та прийняття його під «митний контроль» є 23 травня 2016 року (Закарпатська митниця ДФС).
Таким чином, згідно з відміткою Закарпатської митниці від 23.05.2016 року «Під митним контролем» імпортований позивачем за контрактом від 04 лютого 2016 року №707 товар перетнув митний кордон України в межах строку, встановленого згаданою нормою Закону № 185/94-ВР.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16 січня 2012 року у справі №21-412а11, яка в силу частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права та має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Ковельської ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області від 11 жовтня 2016 року №0002071400 в частині нарахування ТзОВ "Негабарит-Сервіс" пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності за день, в який відбулася поставка товару - 30 липня 2016 року в розмірі 756,87 грн. та з 25 травня 2016 року по 26 травня 2016 року в розмірі 842,08 грн. є протиправним та підлягає скасуванню, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.
Відповідно до частини першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вищевикладене та згідно наданих суду статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України повноважень, адміністративний позов підлягає до задоволення шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 11 жовтня 2016 року №0002071400 у розмірі 1 598,96 грн.
Згідно із частиною першою статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на користь ТзОВ "Негабарит-Сервіс" слід присудити судовий збір в сумі 1600,00 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення №195 від 03.02.2017 року (а.с.2).
Керуючись частиною третьою статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 11 жовтня 2016 року №0002071400 у розмірі 1 598,96 грн. (одна тисяча п'ятсот дев'яносто вісім гривень 96 копійок).
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Негабарит-Сервіс" (45034, Волинська область, Ковельський район, смт. Люблинець, вулиця Заводська, будинок 7А, код ЄДРПОУ 37707423) за рахунок бюджетних асигнувань Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області судовий збір у розмірі 1 600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Т.М. Димарчук
Постанова в повному обсязі складена 11 березня 2017 року.