Справа № 761/5085/17
Провадження № 2-з/761/167/2017
13 березня 2017 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Рибака М.А.,
при секретарі Савенко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача ОСОБА_1 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності та витребування майна,-
В провадженні Шевченківського районного суду м.Києва перебуває дана цивільна справа.
13 березня 2017 року позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, згідно якої просив накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Так, дослідивши матеріали цивільної справи, вивчивши заяву про забезпечення позову суд прийшов до висновку, що заява позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Види забезпечення позову визначені положеннями ч. 1 ст. 152 ЦПК України.
При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Разом з тим, звертаючись до суду з вказаною заявою, позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували те, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року N 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Окрім того, позивачем належним чином не доведено та не додано до заяви будь-яких доказів на підтвердження того, що відповідачем вживаються заходи, спрямовані на відчуження вказаної квартири.
Відтак, суд прийшов до висновку, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 151-153, 209, 210 ЦПК України, -
У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності та витребування майна, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через Шевченківський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
СУДДЯ М.А. РИБАК