Справа № 761/5119/17
Провадження № 2-з/761/116/2017
Іменем України
13 березня 2017 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Савицького О.А.,
при секретарі Ющенко Я.М.,
вивчивши матеріали заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи: Державне підприємство «СЕТАМ», Головне територіальне управління юстиції у м.Києві, про визнання недійсним договору дарування квартири,
13.02.2017 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з вказаним позовом, на підставі якого ухвалою від 13.03.2017 року відкрито провадження у цивільній справі.
Одночасно з позовною заявою представником позивача подано заяву, згідно якої він просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1.
Заяву обґрунтовано тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Так, дослідивши матеріали цивільної справи, вивчивши заяву про забезпечення позову суддя прийшов до висновку, що заява представника позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Види забезпечення позову визначені положеннями ч. 1 ст. 152 ЦПК України.
Також, слід зазначити, що згідно роз'яснень, які містяться в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства про розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Разом з тим, у поданій до суду заяві про забезпечення позову, позивачем не наведено жодної обставини, яка б свідчила про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
При цьому, враховуючи предмет позову та зміст заявлених позовних вимог, з яких вбачається, що ймовірне рішення суду, ухвалене по даній справі, у разі задоволення позову не підлягатиме примусовому виконанню, суд вважає, що у даному випадку відсутні обставини, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відтак, суд прийшов до висновку, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 151-153, 209, 210 ЦПК України,
В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи: Державне підприємство «СЕТАМ», Головне територіальне управління юстиції у м.Києві, про визнання недійсним договору дарування квартири - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: