Провадження № 1-кп/760/569/17
Справа №760/22040/16-к
21 лютого 2017 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, який працює у ТОВ «Геката Груп» технічним директором, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України,-
як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_6 23.09.2016 о 09.00 год., керуючи автомобілем «Mitsubishi Pagero» д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись всупереч правилам дорожнього руху смугою громадського транспорту по пр. Лобановського у м. Києві, на вимогу екіпажу патрульної поліції №0114 у складі інспектора УПП у м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_4 та поліцейського УПП у м. Києві капрала поліції ОСОБА_7 , які помітили його дії та зупинили автомобіль обвинуваченого
На вимогу лейтенанта поліції ОСОБА_4 , який підійшов до вікна водійських дверцят автомобіля обвинуваченого з проханням пред'явити документи на автомобіль та посвідчення водія, ОСОБА_6 надати документи відмовився, вийти з салону автомобіля теж відмовився, чим проігнорував законну вимогу працівника правоохоронного органу при виконанні ним службових обов'язків і не очікувано завдав потерпілому удар кулаком в обличчя, від чого останній впав на асфальтне покриття, чим спричинив, згідно з висновком судово-медичної експертизи №1711/Е від 23.09.2016, легке тілесне ушкодження.
Допитаний в ході судового розгляду ОСОБА_6 свою вину у вчиненні даного правопорушення визнав повністю, розкаявся, попросив вибачення у потерпілого та показав суду, що він 23.09.2016, керуючи автомобілем Mitsubishi Pagero» д.н.з. НОМЕР_1 , рухався по смузі громадського транспорту по пр. Лобановського у м. Києві та був зупинений працівниками поліції навпроти будинку №37 по вул. Народній в м. Києві. На вимогу показати документи та вийти з автомобіля він відмовився та наніс удар кулаком в обличчя потерпілого, який впав. Вибачився перед потерпілим.
Потерпілий в судовому засіданні пробачив обвинуваченого та зазначив, що претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_6 він не має, та просив призначити йому покарання не пов'язане з позбавленням волі.
За згодою учасників судового провадження, після допиту обвинуваченого, вислухавши думку потерпілого, згідно з ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження фактичних обставин справи зібраних в ході досудового розслідування, які ніким не оспорюються, роз'яснивши, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку крім призначеної обвинуваченому міри покарання.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення доведена повністю і його умисні дії, які виразились в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, суд кваліфікує за ч.2 ст.345 КК України.
Обираючи обвинуваченому ОСОБА_6 вид та міру покарання, суд враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення та дані про його особу.
Так, обвинувачений ОСОБА_6 на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має постійне місце реєстрації та проживання, де характеризується позитивно, працює технічним директором у ТОВ «Геката Груп», де теж характеризується виключно позитивно, має двох дітей.
Згідно зі ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , є щире каяття.
Згідно зі ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Отже, з урахуванням наведеного, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_6 покарання у виді обмеження волі.
Але, враховуючи критичне ставлення ОСОБА_6 до вчиненого, його щире каяття, позитивну характеристику, позицію потерпілого, який вибачив обвинуваченого та просив не позбавляти його волі, відсутність матеріальних та моральних претензій до нього, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_6 без відбування покарання, а тому на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки відповідно до ст. 76 КК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся, судові витрати та речові докази відсутні.
Керуючись ст.ст.368,374 КПК України, суд,-
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік та відповідно до п.п.2,3,4 ст.76 КК України покласти на нього такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації.
Запобіжний захід ОСОБА_6 не обирався.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду міста Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя