Справа № 761/43613/16-а
Провадження № 2-а/761/139/2017
21 лютого 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Піхур О.В.
при секретарі: Кияшко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -, -
У грудні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасникам бойових дій. В 2016 році Київським міським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (Департамент соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради(КМДА)) йому було нараховано та виплачено разову грошову допомогу у розмірі 920,00 грн. На момент виплати щорічної разової грошової допомоги діяла редакція частини п'ятої ст. 12 Закону України № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Постановою Кабінету Міністрів України у № 141 від 02.03.2016 р., якою у своїй діяльності керується відповідач, встановлено, що виплата разової грошової допомоги до 05 травня, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і «Про жертви нацистських переслідувань» учасникам бойових дій здійснюється у розмірі 920,00 грн. Тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Керуючись принципом законності та виходячи із визначених у частині четвертій статті 9 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2016 році підлягає застосовуванню не Постанова КМУ № 141, а Закон України № 3551-XII, який має вищу юридичну силу, частина п'ята статті 12 якого передбачає виплату цієї допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Щорічну разову грошову допомогу, як учаснику бойових дій, позивачу сплачено у розмірі меншому, ніж це передбачено нормами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а тому існує необхідність поновлення порушеного права позивача на отримання цієї допомоги у встановленому ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» розмірі.
Тому, позивач просив суд визнати бездіяльність Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (Департамент соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (КМДА)) щодо перерахунку ОСОБА_1 щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня у розмірі встановленого статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту населення за 2016 рік протиправною; зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (Департамент соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (КМДА)) здійснити перерахунок, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2016 рік відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» на момент проведених виплат, з урахуванням раніше виплачених сум, у розмірі 4.730,00 грн.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та просив суд відмовити у їх задоволенні. До матеріалів справи додано заперечення.
Заслухавши надані пояснення, повно, об'єктивно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд приходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серія НОМЕР_1, виданого 04 грудня 2015 року (а.с.6).
Відповідно до відповідей відповідача від 20.10.2016 року № 051/ш-5025-011 та від 15.11.2016 року № 02/07-Ш-1772-011 на звернення позивача з питання виплати щорічної разової грошової допомоги в 2016 році згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», де зазначено наступне: «Роз'яснюємо, що згідно статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (із змінами) разова грошова допомога до 5 травня ветеранам війни виплачується у розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України виходячи із обсягу бюджетних призначень, встановлених Законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Згідно ст. 171 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» виплату разової грошової допомоги здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами - за місцем проживання чи одержання грошового утримання. В м. Києві виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня ветеранам війни здійснюється централізовано Київським міським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, який є державною установою і безпосередньо підпорядковується Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і «Про жертви нацистських переслідувань» та згідно списків наданих Шевченківським районним у місті Києві військовим комісаріатом Вам, як учаснику бойових дій, була нарахована разова грошова допомога в розмірі 920,00 грн., виплата якої здійснена 19.08.2016 шляхом перерахування коштів на Ваш поточний рахунок в РЦ ПАТ КБ «Приватбанк» після надходження фінансування зазначеної допомоги. Таким чином, разова грошова допомога до 5 травня за 2016 рік надана Вам відповідно до виділених бюджетом коштів на відповідний рік і прийнятої постанови Кабінету Міністрів України, тому підстав для здійснення перерахунку та проведення доплати до виплаченого Вам розміру разової грошової допомоги немає.» (а.с.8, 23).
Учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час (ст. 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»).
Згідно ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій до 5 травня визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання (ч. 1 ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»).
Згідно з п. 26 розділу VI «Прикінцеві і перехідні положення» Бюджетного кодексу України (в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII) встановлено, що норми і положення, зокрема, статей 12-16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
З метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», Кабінет Міністрів України постановляє: установити, що у 2016 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі - грошова допомога), здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - органи соціального захисту населення), які через відділення зв'язку або через установи банків перераховують їх на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання), у таких розмірах: 1) інвалідам війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, ґетто та інших місць примусового тримання, визнаним інвалідами загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 2975 гривень; II групи - 2600 гривень; III групи - 2310 гривень; 2) учасникам бойових дій та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, ґетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 920 гривень; 3) особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 2975 гривень. Забезпечити подання до 1 квітня 2016 р. органам соціального захисту населення таких переліків осіб, які мають право на одержання грошової допомоги: Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Національною гвардією, Національною поліцією, Державною фіскальною службою, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державною спеціальною службою транспорту, Генеральною прокуратурою України, іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями, підприємствами, установами, організаціями - переліку осіб, які не перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України Пенсійним фондом України - переліку осіб, які перебувають на обліку в його органах. Міністерству фінансів і Державній казначейській службі забезпечити до 8 квітня 2016 р. перерахування коштів Міністерству соціальної політики для їх спрямування органам соціального захисту населення з метою здійснення виплати грошової допомоги (постанова Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань»»).
Судом встановлено, що позивачу 19.08.2016 року була виплачена разова грошова допомога в розмірі 920,00 грн. шляхом перерахування коштів на його поточний рахунок в РЦ ПАТ «КБ «Приватбанк».
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Частиною 2 статті 95 Конституції України передбачено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
В рішенні Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 зазначено, що одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень. Передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою ст. 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Водночас зміст основного права не може бути порушений, що є загальновизнаним правилом. Неприпустимим також є встановлення такого правового регулювання, відповідно до якого розмір пенсій, інших соціальних виплат та допомоги буде нижчим від рівня, визначеного в частині третій ст. 46 Конституції України, і не дозволить забезпечувати належні умови життя особи в суспільстві та зберігати її людську гідність, що суперечитиме статті 21 Конституції України.
Також, в рішенні Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 зазначено, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України. Однією з ознак України як соціальної держави є забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України виходячи з фінансових можливостей держави, яка зобов'язана справедливо і неупереджено розподіляти суспільне багатство між громадянами і територіальними громадами та прагнути до збалансованості бюджету України. При цьому рівень державних гарантій права на соціальний захист має відповідати Конституції України, а мета і засоби зміни механізму нарахування соціальних виплат та допомоги - принципам пропорційності і справедливості.
Повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
Суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
Право встановлювати законодавчі обмеження щодо виплати пенсії узгоджуються з правовою позицією Європейського суду з прав людини, викладеною у справі «Валентина Ніканорівна Великода проти України», яка полягає в тому, що зменшення розміру пенсійного забезпечення не є порушенням права власності у розумінні Протоколу №1, оскільки таке зменшення відбувається шляхом внесення законодавчих змін до акту, яким встановлено таке право власності. Крім того, суд стверджує, що перша і найважливіша вимога ст.1 Протоколу №1 є те, що будь-яке втручання з боку державних органів в мирне володіння майном, повинно бути законним і що воно повинне переслідувати законну мету в інтересах суспільства. Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним переслідуваній меті. Іншими словами, необхідно знайти справедливий баланс до вимог загальних інтересів спільноти та вимог захисту основних прав особистості. Необхідний баланс не буде знайдений, якщо особі або особам доводиться нести індивідуальний і надмірний тягар. При цьому Суд зазначає, що зменшення розміру пенсії очевидно було обумовлено міркуваннями економічної політики та фінансових труднощів, з якими зіткнулася держав.
Відповідно до частини 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України, наданих пояснень та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позивачу щорічна разова грошова допомога до 5 травня за 2016 рік була нарахована та виплачена у розмірі 920,00 грн. відповідно до положень Бюджетного кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року №141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» правомірно, а тому у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 19, 46, 95 Конституції України, ст.ст. 2, 8, 10, 11, 13, 17-19, 69-71, 86, 99, 100,104, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 5, 12, 17-7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року №141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», суд -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України.
У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою суду за наслідками апеляційного провадження.
Суддя