Рішення від 09.03.2017 по справі 759/12863/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

ун. № 759/12863/16-ц

пр. № 2/759/1067/17

09 березня 2017 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Миколаєць І.Ю.

при секретарі Шелудько В.В.

за участю представників позивача Сімутіної Н.В., Телецького Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства СП «Партнер» до ОСОБА_3 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ :

У вересні 2016 р. ПрАТ СП «Партнер» звернувся до Святошинського районного суду м.Києва з позовними вимогами до ОСОБА_3 та із врахуванням збільшення розміру позовних вимог просить стягнути з останнього на свою користь борг у розмірі 14350,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 1475,60 грн., пеню у розмірі 16380,00 грн. з покладанням на відповідача відшкодуванння понесених судових витрат. У своїх вимогах посилається на наявність діючого договору № 746 на експлуатацію та обслуговування, що був укладений між СП «Партнер» та ОСОБА_3 20.12.2005 р.; на виконання його умов зі своєї сторони у наданні послуг зі зберігання , охороні автомобіля, експлуатаційних витрат, що стосуються гаража АДРЕСА_2; на не сплату відповідачем грошових коштів за вказаним договором з серпня 2015 р. по грудень 2016 р.

У судовому засіданні представники позивача підтримують свої позвоні вимоги та просять їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач у судові засідання не з»являвся, про місце та час розглдяу справи повідомлявся су3дом належним чином за адресою його реєстрації. Заяв щодо розглдяу справи у відсутність відповідача до суду не надходило.

За відсутності заперечень представників позивача суд ухвлаює заочне рішення у даній справі.

Суд, заслухавши обгрунтування позовних вимог представників позивача, з»ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає частково доведеними вимоги позивача виходячи із наступного.

Судом встановлено, що 20.12.2005 р. між СП «Партнер» та ОСОБА_3 був укладений договір № 746 за яким СП «Партнер» бере на себе обов»язки по зберіганню автомобіля власника в гаражі АДРЕСА_2 а автовласник зобов»язаний щомісячно вносити грошові внески за охорону автомобіля та на експлуатаційні витрати не пізніше 10 числа місяця (а.с.6).

Відповідно до п.3.1. договору 10.12.2008 р., власник (ОСОБА_3.) вносить грошові внески за охорону автомобіля та на експлуатаційні витрати не пізніше 10 числа кожного місяця на основі розрахунку, що додається до договору. Пунктом 3.2. договору сторони домовились, що розмір внесків за охорону автомобіля та експлуатаційні витрати може змінюватися на умовах п.2.3. цього договору. Пунктом 2.3. договору передбачено, що СП «Партнер» виконує свої обов»язкм по зберіганню і охороні майна, а власник вносить внески за охорону автомобіля та на експлуатаційні витрати на основі щомісячних визначених розрахунків СП «Партнер» з врахуванням змін в нормативній та законодавчій базі, яка регулює правовідносини в оплаті праці, електроенергії, ставок орендної плати за користування земельною ділянкою, росту цін на матеріали та ремонт, у тому числі при проведенні державою індексації доходів населення, інших заходів, що впливають на зміну вартості експлуатаційних витрат та на утримання охорони.

Із вищезазанченого випливає, що сторони досягли згоди щодо ціни договору, тобто щомісячних платежів, які є залежними від факторів визначених пунктом 2.3. договору.

Позивач стверджує, що відповідач має перед ним заборгованість за період з 01.08.2015 р. по 31.12.2016 р. у розмірі 11900,00 грн. виходячи із розміру щомісячних плтаежів у 700,00 грн. на місяць. Із вказаної суми заборгованості та вказаного періоду вираховує пеню та інфляційну складову.

Заборгованість відповідача визначається наступним чином.

До серпня 2015 р. плата за обслуговування була встановлена на рівні 350,00 грн. За наданими позивачем доказами, до серпня 2015 р. відповідач сплачував щомісячні платежі.

З серпня 2015 р. плата за обслуговування була встановлена на рівні 700,00 грн. З серпня 2015 р. по грудень 2016 р. оплата не надходила.

За час з серпня 2015 р. по грудень 2016 р. (включно) створилась заборгованість у розмірі 11900,00 грн., яка підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

При визначенні розміру інфляційної складової (за ст.625 ЦК України щодо відповідальності за порушення грошового зобов»язання) суд виходить, крім іншого, з обов»язку внесення щомісячного чергового платежу не пізніше 10 числа кожного місяця, що передбачено п.3.1. договору від 20.12.2005 р. та робить розрахунок за формулою [Збитки від інфляції] = [Сума боргу] ? [Індекс інфляції] / 100% - [Сума боргу].

За серпень 2015 р.:

платіж - 700 грн., оплачено 00,00 грн., борг - 700 грн.

інфляційна складова за неоплачену частину з 11.08.2015 р. по 31.12.2016 р. 508 днів - 115,71 грн.

За вересень 2015 р.: