Україна
02 квітня 2009 р. справа № 2а-3918/09/0570
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді
при секретарі Хріпуновій С.Ю.
за участю прокурора Цупка О.В.,
за участю позивача ОСОБА_1,
за участю представника відповідача Волкова І.М.,
розглянувши у відкритому судового засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку, вул. 50 Гвардійської Дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Військового прокурора Донецького гарнізону в інтересах : ОСОБА_1 до Військової частини 3057 про стягнення заборгованості з вихідної допомоги та компенсації за не отримане речове майно, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини 3057 про стягнення заборгованості з вихідної допомоги та компенсації за не отримане речове майно, свої вимоги мотивував тим, що він проходив військову службу за контрактом у лавах Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України , у військовій частині 3057, на посаді помічника начальника військового наряду. 20 листопада 2008 року його було звільнено в запас у зв'язку із скороченням штатів.
Позивач просить суд зобов'язати військову частину 3057 виплатити йому заборгованість з вихідної допомоги при звільнені у запас у розмірі 9501,25грн., та заборгованість з компенсації за не отримане речове майно у розмірі 3300,24грн.
В судовому засіданні позивач відмовився від частини позовних вимог, щодо стягнення заборгованості з вихідної допомоги при звільнені у запас у розмірі 9501,25грн., оскільки вона була сплачена відповідачем. Позивач пояснив, що на його утриманні знаходиться дружина та неповнолітні діти , після звільнення він позбавився джерела доходу, зараз стоїть на обліку в центрі зайнятості. Знаходиться в тяжкому матеріальному становищі. Просив суд стягнути з відповідача компенсацію за не отримане речове майно у розмірі 3300,24грн.
Прокурор підтримав змінені позовні вимоги позивача, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. Просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача, позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення в яких посилався на ЗУ «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» №1459-ІІІ, яким було зупинено дію статті 9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Вважає що у військової частини №3057 на сьогоднішній день не має правових підстав для проведення виплати грошової компенсації замість не отриманого речового майна. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
Заслухав пояснення сторін, дослідив матеріали справи, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , 1974 року народження , проходив військову службу за контрактом у лавах Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України , у військовій частині №3057 на посаді начальника військового наряду.
Відповідно до наказу начальника управління Східного територіального командування Внутрішніх військ МВС України від 20.11.2008 року №33 о/с ОСОБА_1 було звільнено з військової служби в запас Збройних Сил України, по пункту 63 «в», за станом здоров'я «Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України».
На утриманні позивача знаходиться дружина, та неповнолітні діти /а.с.15-17/.
Відповідно до витягу з наказу військової частини 3057 від 24 листопада 2008 року за №266 прапорщика Щвеця Владислава Володимировича виключено із списків особового складу частини та усіх видів забезпечення /а.с.12/.
Під час служби у Збройних Силах України позивач знаходився на всіх видах забезпечення в військовій частині 3057, у тому числі на речовому забезпечені.
Відповідно до ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складаються з цього Закону та інших нормативно-правових актів.
Згідно з ч. 1 ст. 9 зазначеного Закону держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 9-1 вказаного Закону продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок речового забезпечення військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів Збройних Сил та інших військових формувань, а також військових ліцеїстів у мирний час визначає Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1444.
Так, згідно п. 2 зазначеного вище Положення метою речового забезпечення є задоволення потреб військовослужбовців в обмундируванні, взутті, натільній білизні, теплих і постільних речах, спорядженні, спеціальному одязі, предметах індивідуального захисту, тканинах, нагрудних та нарукавних знаках і знаках розрізнення, санітарно-господарському майні, спортивному інвентарі та лазнево-пральному обслуговуванні особового складу.
Відповідно до п. 10 вказаного Положення військовослужбовці забезпечуються речовим майном та отримують лазнево-пральні послуги за рахунок військового формування, в якому проходять військову службу.
Таким чином, відповідач повинен був забезпечити речовим майном позивача за рахунок Міноборони та у встановлених нормах, які передбачені Положенням про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 1998 року № 1135, яке втратило чинність у 2004 році, але діяло на момент перебування позивача на військовій службі.
Згідно довідки - розрахунку № 27 від 24.11.2008 року на отримання грошової компенсації взамін призначеного речового майна, яка видана прапорщику ОСОБА_1, сума, яка призначена до виплати позивачу за невидане речове забезпечення на момент звільнення позивача у запас, складає 3300грн. 24 коп.
Відповідно до п. 27 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1444, військовослужбовці, звільнені у запас або у відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення.
Позивач під час звільнення виявив бажання отримати грошову компенсацію за речове забезпечення, яке він не отримав, та звернувся із вказаним проханням до відповідача.
Згідно відповіді військової частини 3057 від 12.01.2009 року за № 10 ОСОБА_1 було відмовлено у виплаті компенсації замість речового майна.
Суд вважає відмову відповідача стосовно виплати грошової компенсації за не отримане речове забезпечення протиправною, оскільки порушує права позивача як військовослужбовця, встановлені Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1444.
Таким чином, враховуюче вищевикладене, відповідач повинен сплатити позивачу грошову компенсацію за не отримане речове забезпечення під час перебування останнім на військовій службі у Збройних силах України, за цінами на день підписання наказу про звільнення, тобто в розмірі 3254грн. 87 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Військового прокурора Донецького гарнізону в інтересах : ОСОБА_1 до Військової частини 3057 про стягнення компенсації за не отримане речове майно задовольнити.
Зобов'язати військову частину 3057 виплатити грошову компенсацію ОСОБА_1 за не отримане речове майно у розмірі 3300 (три тисячі триста) грн. 24 коп.
Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 2 квітня 2009 року в присутності сторін.
Повний текст постанови виготовлено 7 квітня 2009 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсяі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Ісаенко Ю.А.