Україна
02 липня 2009 р. справа № 2а-8674/09/0570
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді
при секретарі Хріпуновій С.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Макіївського МВ ГУМВС України
в Донецькій області
до Громадянки Російської Федерації
ОСОБА_1, неповнолітнього
ОСОБА_2
про видворення за межі України у примусовому порядку
Позивач, Макіївський МВ ГУМВС України в Донецькій області, звернувся до суду з адміністративним позовом до Громадянки Російської Федерації ОСОБА_1, неповнолітнього ОСОБА_2 про видворення за межі України у примусовому прядку.
В обґрунтування своїх вимог вказав, що відповідачі, які є громадянами Росії , до 06.01.2006 року громадянка ОСОБА_1. була тимчасово зареєстрована за адресою проживання свого чоловіка ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Таким чином, після смерті чоловіка близьких родичів на території України у громадянки ОСОБА_1 та її неповнолітньої дитини ОСОБА_2 не залишилось. Проживає ОСОБА_1. за паспортом громадянина Російської Федерації НОМЕР_1, виданим 12.11.2002 року Нернюгрінським МУВС Республіки САХА (Якутія). 15.11.2008 року за проживання без реєстрації у відношенні ОСОБА_1 був складений адміністративний протокол за ч. 1 ст. 203 КУпАП №340923, та 19.01.2009 року Червоногвардійським РВ Макіївського МУ ГУМВС України в Донецькій області було прийнято рішення про видворення її за межі України разом з неповнолітнім сином та заборону вїзду на територію України терміном на 1 рік.
Своїми діями ОСОБА_1. грубо порушує порядок перебування іноземців в Україні, а саме, тривалий час мешкає на території України без документів на право проживання, з грубими порушеннями порядку реєстрації, переміщення та вибору місця мешкання на території України.
Просив суд видворити громадян Росії ОСОБА_1 та її неповнолітнього сина ОСОБА_2 в примусовому порядку за межі України, з забороною в'їзду на територію України на 1 рік.
У судовому засіданні представники позивача позов підтримали у повному обсязі, надали пояснення аналогічні викладеним у позові, просили суд задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 позов визнала у повному обсязі, не заперечувала проти його задоволення.
Суд, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи вважає встановленим наступне.
Згідно ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» суд, за зверненням органу внутрішніх справ, приймає рішення про примусове видворення іноземця або особи без громадянства, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення, або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
В судовому засіданні встановлено, що громадянка Росії ОСОБА_1 разом зі своїм неповнолітнім сином ОСОБА_2 прибула в Україну в 2006 році по паспорту громадянина Росії до свого чоловіка ОСОБА_3, який мав дозвіл на проживання в Україні.
До 06.01.2006 року громадянка ОСОБА_1. була тимчасово зареєстрована за адресою проживання свого чоловіка ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Після смерті чоловіка близьких родичів на території України у громадянки ОСОБА_1 та її неповнолітньої дитини ОСОБА_2 не залишилось. Проживає ОСОБА_1. за паспортом громадянина Російської Федерації НОМЕР_1, виданим 12.11.2002 року Нернюгрінським МУВС Республіки САХА (Якутія). 15.11.2008 року за проживання без реєстрації у відношенні ОСОБА_1 був складений адміністративний протокол за ч. 1 ст. 203 КУпАП №340923
19.01.09року Червоногвардійським РВ Макіївського МВ ГУМВС України в Донецькій області було прийнято рішення про видворення громадянина Росії ОСОБА_2 за межі України, та залишити територію України у термін до 02.04.2009 року, про що її було повідомлено під розпис, а також було роз'яснено наслідки невиконання даного рішення.
Однак , відповідач, не маючи підстав для подальшого перебування на території України, не покинув територію України у встановлений строк в добровільному порядку, тобто проживає на території України з грубим порушенням встановленого порядку реєстрації, переміщення та вибору місця проживання, чим порушує вимоги п.п.18-33 «Правил в'їзду іноземців в Україну, виїзду з України і транзитного проїзду через її територію», а також Порядок перебування, реєстрації, вибору місця проживання в Україні.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 разом зі своїм неповнолітнім сином ОСОБА_2 ухиляється від виїзду, і у суду є обґрунтовані підстави вважати, що вона в подальшому також буде ухилятися від виїзду за межі України.
Відповідно до ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, затримані за незаконне перебування на території України, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з регламентованим внутрішнім розпорядком на період, необхідний для підготовки їх видворення за межі України у примусовому порядку, але не більш ніж шість місяців. Якщо зазначені іноземці та особи без громадянства не мають коштів для відшкодування витрат, пов'язаних з видворенням їх за межі України, видворення здійснюється за рахунок держави.
Таким чином, ОСОБА_1 разом зі своїм неповнолітнім сином ОСОБА_2 підлягає розміщенню в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні на період, необхідний для підготовки його видворення за межі України у примусовому порядку, але не більш ніж шість місяців з дня початку розміщення.
Обставин, які б були правовою підставою для відмови в задоволенні позовних вимог позивача в судовому засіданні встановлено не було, тому вимоги позивача про видворення ОСОБА_1 разом з її неповнолітнім сином ОСОБА_2 за межі України у примусовому порядку підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання про відшкодування витрат, пов'язаних з примусовим видворенням ОСОБА_1 разом з її неповнолітнім сином ОСОБА_2 за межі України, суд враховує відсутність грошових коштів у відповідача для відшкодування витрат, а також відсутність інших фізичних чи юридичних осіб, на яких таке відшкодування можливо б було покласти у відповідності з діючим законодавством України, тому вважає за необхідне здійснити їх видворення за рахунок держави.
На підставі вищевикладеного, ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», п.п. 18-33 «Правил в» їзду іноземців в Україну, виїзду з України і транзитного проїзду через її територію», керуючись ст.ст. 8 - 11, 158 - 163 КАС України, суд, -
Позов Макіївського МВ ГУМВС України в Донецькій області до Громадянки Росіївської Федерації ОСОБА_1, неповнолітнього ОСОБА_2 про видворення за межі України у примусовому прядку - задовольнити.
Громадян Росії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження разом з її неповнолітнім сином ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, видворити в примусовому порядку за межі території України з подальшою забороною в'їзду на територію України терміном на 1 (один) рік.
Видворення громадян Росії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження разом з її неповнолітнім сином ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, здійснити за рахунок держави.
Вступну та резолютивну частину постанови проголошено 2 липня 2009 року у присутності представників сторін.
Повний текст постанови виготовлений 7 липня 2009 року.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсяі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Ісаенко Ю.А.