73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"02" липня 2010 р. 11 год.25 хв.Справа № 2-а-1381/10/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Кисильової О.Й.,
при секретарі: Козловій Н.О.,< Довідник >
за участю: представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2, < Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Херсонської обласної кредитної спілки "Єдність" до управління у справах захисту прав споживачів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
14.09.2009 року головним спеціалістом Херсонського обласного управління у справах захисту прав споживачів (далі - Управління) встановлено порушення частини 1 статті 24 Закону України "Про рекламу", а саме: Херсонською обласною кредитною спілкою «Єдність» рекламними буклетами надається реклама послуг, пов'язаних із залученням коштів населення або осіб, які їх надають без посилання на спеціальний дозвіл, ліцензію, що підтверджує право на здійснення такого виду діяльності.
На підставі протоколу про порушення законодавства про рекламу від 14.09.2009 року Управлінням прийнято рішення № 52 від 14.10.2009 року про початок розгляду справи щодо порушення Херсонською обласною кредитною спілкою «Єдність» (далі - Спілка) законодавства про рекламу.
26.11.2009 року за участю представника Спілки відбулося засідання по розгляду справи щодо порушення законодаства про рекламу, за результатами розгляду якої прийнято рішення № 64 про накладення штрафу на Херсонську обласну кредитну спілку «Єдність», яка знаходиться за юридичною адресою м. Херсон, вул. І. Кулика, 141-А за порушення законодавства про рекламу в розмірі 250 грн. Під час розгляду справи Спілкою надано пояснення та заперечення.
Не погоджуючись з рішенням від 26.11.2009 року № 64 Херсонська обласна кредитна спілка «Єдність» (далі - позивач) звернулась з адміністративним позовом до управління у справах захисту прав споживачів у Херсонській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати зазначене рішення.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, суду пояснив, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки прийнято за результатами перевірки, проведеної Управлінням без законних на те підстав та у спосіб, не передбачений законодавством України.
Посилаючись на Закони України «Про кредитні спілки» та «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» позивач вважає, що внески членів кредитної спілки, що спрямовуються на формування капіталу кредитної спілки та кредити, отримані кредитною спілкою від об'єднаної кредитної спілки для надання кредитів своїм членам не відносяться до залучених кредитною спілкою коштів, а тому надання позивачем фінансових послуг за рахунок капіталу кредитної спілки та коштів спільних фінансових фондів, асоціацій, кредитних спілок, утворених їх членами не потребує отримання ліцензії.
Крім того, у ході збирання матеріалів щодо порушення законодавства про рекламу позивач надавав відповідачу інформацію про те, що розмір капіталу Спілки станом на 01.10.2009 року становить 560,3 тис.грн., а також позивачем використано кошти, отримані від Об'єднаної кредитної спілки в сумі 287,5 тис.грн. для надання кредитів своїм членам, що підтверджує можливості позивача надавати фінансові кредити без залучення коштів населення.
Представник позивача зауважив, що оскільки жодною нормою чинного законодавства не встановлено обов'язок позивача зазначати в рекламі номер дозволу, ліцензії, дату їх видачі та найменування органу, який видав ці документи, а тому рішення відповідача про накладення на позивача штрафу за порушення законодавства про рекламу є необгрунтованим та безпідставним.
Представник відповідача, заперечуючи проти позову, пояснив, що управління у справах захисту прав споживачів у Херсонській області є територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - Держспоживстандарту України, до повноважень якого належить здійснення контролю за дотриманням рекламодавцями та розповсюджувачами реклами вимог законодавства про рекламу. Підставою для вжиття заходів контролю є наявність конкретних даних, які свідчать про факти порушення зазначеного законодавства.
Посилаючись на частину 2 статті 26 Закону України "Про рекламу" відповідач зазначив, що контроль за дотриманням законодавства про рекламу здійснюється шляхом витребування документів, усних чи письмових пояснень, відео- та звукозаписів, а також іншої інформації, необхідної для здійснення повноважень. При цьому виявлення ознак порушення законодавства про рекламу не пов'язано з обов'язковим проведенням перевірок чи інших спеціальних заходів контролю, в тому числі що регулюються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а тому дії відповідача щодо здійснення контролю за дотриманням рекламодавцями вимог законодавства про рекламу є законними.
Представник відповідача зауважив, що позивач зобов'язаний був отримати ліцензію на такий вид фінансових послуг, як надання кредитів за рахунок залучених коштів.
Крім того, при розгляді справи про порушення законодавства про рекламу Управлінням були взяті до уваги рекламні оголошення в газеті «Гривня», де позивачем було розміщено рекламу щодо надання послуг, пов'язаних із кредитуванням із зазначенням номеру, дати ліцензії та назви органу, що її видав.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами першою та другою статті 26 Закону України "Про рекламу" від 03.07.1996 року № 270/96 - ВР (далі - Закон № 270/96 - ВР) встановлено, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів здійснює контроль за дотриманням законодавства України про рекламу в межах своїх повноважень - щодо захисту прав споживачів реклами. На вимогу цих органів рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.
Відповідно до п.п. 2.2, 2.6 пункту 2 Положення про управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 23.06.2009 року № 229, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.07.2009 року за № 636/16652 завданням Управління є здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів та про рекламу, а також захист прав споживачів реклами від порушень рекламодавцями, виробниками та розповсюджувачами реклами законодавства про рекламу. Для реалізації цього завдання Управлінню надано право контролювати дотримання рекламодавцями, виробниками та розповсюджувачами реклами законодавства про рекламу шляхом витребування документів, усних чи письмових пояснень, відео- та звукозаписів, а також іншої інформації, необхідної для здійснення ними повноважень щодо цього контролю.
Пунктами 9-18 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 693 (далі - Порядок) встановлено, що підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку або Держспоживстандарту і його територіальних органів.
Протокол про порушення законодавства про рекламу подається Держспоживстандарту або його територіальним органам за місцем вчинення порушення. За наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.
Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду. Протокол розглядається у місячний строк. Посадові особи Держспоживстандарту і його територіальних органів, які розглядають справу: перевіряють відповідність реклами вимогам законодавства до змісту та достовірності реклами, порядку її виготовлення і розповсюдження; отримують документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, що стосується порушень законодавства про рекламу. Держспоживстандарт і його територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.
Справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи. За результатами розгляду справи приймається рішення.
Відповідно до підпункту 2 пункту 6 Порядку за порушення законодавства про рекламу послуг, пов'язаних із залученням коштів населення (стаття 24 Закону), штрафи накладаються на рекламодавців, винних у рекламі послуг, де відсутня інформація про номер дозволу, ліцензії, дату видачі та найменування органу, який їх видав.
Аналізуючи зазначені норми законодавства, суд вважає, що відповідач мав право здійснювати контроль за дотриманням законодавства про рекламу у таких спосіб, як складання протоколу та прийняття посадовою особою уповноваженого органу рішення про початок розгляду справи без проведення перевірки, тобто відповідач діяв у межах повноважень, передбачених законами України.
Щодо порушення законодавства про рекламу слід зазначити наступне.
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України «Про рекламу» від 03.07.1996 року № 270/96-ВР (далі - Закон № 270/96-ВР) реклама послуг (банківських, страхових, інвестиційних тощо), пов'язаних із залученням коштів населення, або осіб, які їх надають, дозволяється лише за наявності спеціального дозволу, ліцензії, що підтверджує право на здійснення такого виду діяльності. Така реклама повинна містити номер дозволу, ліцензії, дату їх видачі та найменування органу, який видав цей дозвіл, ліцензію.
14.08.2007 року Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України видано ліцензію Херсонській обласній кредитній спілці «Єдність» з видом діяльності надання фінансових послуг (діяльність кредитної спілки по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки).
Як вбачається з оглянутого в судовому засіданні рекламного буклету, позивачем надається послуга, пов'язана з кредитуванням без зазначення номера ліцензії, дати її видачі та найменування органу, який видав ліцензію. Ідентична реклама розміщена в газеті «Гривня», проте у цій рекламі позивачем зазначено номер ліцензії, дату її видачі та найменування органу, який видав ліцензію.
Відповідно до пункту 1.1 Положення про фінансові послуги Херсонської обласної кредитної спілки «Єдність» у новій редакції, затвердженого рішенням спостережної ради ХОКС «Єдність» 21.11.2008 року кредитна спілка надає фінансові послуги, в тому числі щодо надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів.
Згідно із частиною 1 статті 1 Закону "Про кредитні спілки" від 20.12.2001 року № 2908-ІІІ (далі - Закон № 2908-ІІІ) кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах із метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Абзацом 3 ч. 1 ст. 21 цього Закону передбачено, що кредитна спілка відповідно до свого статуту надає кредити своїм членам на умовах їх платності, строковості та забезпеченості в готівковій та безготівковій формі.
Частиною 4 ст. 8 Закону № 2908-ІІІ передбачено, що ліцензуванню в кредитній спілці підлягає діяльність стосовно залучення внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також інші види діяльності відповідно до Закону.
Згідно із ч. 3 ст. 5, п. 3 ч. 1 ст. 34 Закону "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12.07.2001 року № 2664-ІІІ таким видом діяльності є надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів, до яких не відносяться внески членів кредитної спілки, що спрямовуються на формування капіталу кредитної спілки.
Отже, за змістом зазначених вище норм Закону, діяльність кредитної установи з надання фінансових кредитів за рахунок капіталу самої кредитної установи не потребує отримання ліцензії.
Позивач стверджує, що кредити, реклама яких була розміщена у буклетах, надаються із власних коштів спілки, відповідно даний вид діяльності не потребує ліцензування.
Суд не бере до уваги таке твердження позивача, оскільки із Статуту Херсонської обласної кредитної спілки «Єдність» у новій редакції, затвердженого рішенням загальних зборів ХОКС «Єдність» 17.05.2008 року (далі - Статут) вбачається, що капітал кредитної спілки складається із пайового, резервоного і додаткового капіталів.
Відповідно до пунктів 19.2, 19.4, 19.5 Статуту пайовий капітал кредитної спілки формується за рахунок обов'язкових та додаткових пайових внесків членів кредитної спілки. Резервний капітал формується за рахунок вступних внесків членів кредитної спілки, частини доходів кредитної спілки до моменту досягненням ним не менш як 15 відсотків від суми активів, зважених на ризик кредитної спілки, членських внесків у резервний капітал. Додатковий капітал кредитної спілки формується за рахунок цільових внесків членів спілки, благодійних внесків фізичних та юридичних осіб, безоплатно отриманого майна і необоротних засобів.
Пунктом 5.1. підрозділу 5 Статуту Херсонської обласної кредитної спілки «Єдність» у новій редакції, затвердженого рішенням загальних зборів ХОКС «Єдність» 17.05.2008 року передбачено, що спілка приймає вступні та обов'язкові пайові та інші внески від членів спілки, залучає на договірних умовах внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки, залучає на договірних умовах кредити банків, кредити об'єднаної кредитної спілки, кошти інших установ та організацій виключно для надання кредитів своїм членам, якщо інше не встановлено рішенням Держфінпослуг. Тобто капітал Спілки формується як за рахунок внесків членів кредитної спідки, так і за рахунок залучених коштів.
Зі змісту довідок, наданих позивачем слідує, що протягом 2009 року ХОКС "Єдність" користувалася кредитами, отриманими від Об'єднаної кредитної спілки Національної асоціації кредитних спілок України для надання кредитів членам спілки в сумі 287,5 тис. грн.Станом на 01.10.2009 року капітал ХОКС "Єдність" становить 560,3 тис. грн.
Позивач у судовому засіданні не довів, що кредити, про які йде мова у рекламі, надавались саме за рахунок коштів (внесків) членів спілки, а не залучених коштів.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином суд приходить до висновку, що неможливість ідентифікувати походження коштів для надання кредитів - внески членів Спілки чи залучені кошти, позбавляє позивача права проводити таке кредитування без отримання відповідної ліцензії та здійснювати рекламну кампанію зазначених послуг без надання інформації про таку ліцензію.
Враховуючи викладене, позовні вимоги Херсонської обласної кредитної спілки "Єдність" є необгрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -
постановив:
Відмовити Херсонській обласній кредитній спілці "Єдність" у задоволенні позовних вимог до управління у справах захисту прав споживачів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 07 липня 2010 р.
Суддя Кисильова О.Й.
кат. 2.33