73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"30" липня 2010 р. 15 год.00 хв.Справа № 2-а-1631/10/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Морської Г.М.,
при секретарі: Гричановська А.В.,
за участю:
відповідача - ОСОБА_1,
представника відповідача ДПІ у м. Херсоні - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "НТІВІ"
до ОСОБА_1 - головного державного податкового ревізора-інспектора Державної податкової інспекції у м. Херсоні, ОСОБА_3 - головного державного податкового ревізора-інспектора Державної податкової інспекції у м. Херсоні, Державної податкової інспекції у м. Херсоні
про захист порушених конституційних прав,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "НТІВІ" звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 - головного державного податкового ревізора-інспектора Державної податкової інспекції у м. Херсоні, ОСОБА_3 - головного державного податкового ревізора-інспектора Державної податкової інспекції у м. Херсоні, Державної податкової інспекції у м. Херсоні про захист порушеного права, визначеного ст.ст. 30, 32, 41, 42, 55, 57, 59 Конституції України, ст. 31 Закону України «Про інформацію», ст. 7 Конвенції про захист прав людини таосновоположнихх свобод ст. 11-2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" відповідача будь-яким способом на розсуд суду.
У судове засідання представник позивача не з'явився, зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "НТІВІ" до суду надійшла заява про розгляд справи без участі позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що перевірка магазину, що належить позивачу, проведена без попередження про проведення такої перевірки та без згоди на її проведення, чим порушено приписи Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Позивач вважає, що перевіряючими незаконно проведено збір інформації про суб'єкта господарювання без його згоди, що порушило його конституційні права та норми Закону України «Про інформацію». Рішення про застосування штрафних санкцій прийняті без участі представника підприємства, що є порушенням права доступу до інформації, права заперечувати її правильність, повноту, доречність.
Суд вважає, що способом захисту прав позивача буде дослідження правомірності дій посадових осіб ДПІ у м. Херсоні щодо проведення перевірки та дослідження законності прийнятих рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача ДПІ у м. Херсоні заперечили проти задоволення позову, оскільки жодних порушень щодо організації та проведення перевірки посадовими особами податкової служби не допущено. Перевірка проведена відповідно до графіку перевірок та направлення на перевірку. Під час перевірки був присутній директор магазину. За результатами перевірки складено акт від 20.01.2010 р., в якому зафіксовано наступні порушення: незабезпечення зберігання КОРО та контрольних стрічок, невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі, зазначеній у денному Х звіті, порушення ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації. За результатами даної перевірки на підставі акту до позивача були застосовані штрафні санкції.
ОСОБА_3 - старший державний податковий ревізор-інспектор Державної податкової інспекції у м. Херсоні у судове засідання не прибув, за інформацією представника ДПІ у м. Херсоні він перебуває у відрядженні. Суд вважає за можливе розглядати справу у його відсутність..
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи суд встановив наступні обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю "НТІВІ" є суб'єктом підприємницької діяльності-юридичною особою та здійснює реалізацію продовольчих товарів у магазині за адресою: м. Херсон, вул. Ушакова, 71.
Судом встановлено, що 20 січня 2010 року головними державними податковими інспекторами-ревізорами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проведено перевірку дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання готівки, наявності торгових патентів і ліцензій ТОВ «НТІВІ» в магазині за адресою: м. Херсон, вул. Ушакова, 71.
Щодо позиції позивача про неправомірність проведення перевірки без попереднього повідомлення про її проведення, відповідно до ст. 11-1 Закону № 509-ХІІ, необхідно зазначити наступне.
Статтею 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено підстави та порядок проведення планових та позапланових перевірок. Проте, як слідує з назви статті 11-1: "Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів)", а також з визначення поняття планової, позапланової перевірки, підстав їх проведення, що зазначені в тексті цієї статті, її положення регулюють підстави та порядок проведення перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
В той же час, згідно до частини 7 статті 11-1 перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995р. № 481/95 (далі - Закон № 481/95), вважаються позаплановими.
Виходячи з системного аналізу норм Законів № 509-ХІІ та № 481/95-ВР слідує висновок про врегулювання підстав проведення планових, позапланових перевірок, які спрямовані на контроль своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), саме частиною 6 статті 11-1 Закону № 509-ХІІ. При цьому, віднесення до позапланових - перевірок, які здійснюються в межах повноважень податкових органів, визначених Законом № 481/95-ВР, не означає необхідність застосування підстав, викладених в частині 6 статті 11-1 Закону № 509-ХІІ, оскільки ці підстави стосуються лише позапланових перевірок, спрямованих на контроль сплати податків, зборів (обов'язкових платежів).
Таким чином суд не погоджується із твердженням позивача про відсутність у посадових осіб ДПІ у м. Херсоні права на проведення перевірки без попереднього повідомлення про її проведення.
Суд також не вбачає у діях ревізорів порушення ст.11-2 Закону № 509-ХІІ, якою передбачено, що право приступити до проведення перевірки вони мають після вручення направлення на перевірку та наказу, оскільки направлення на перевірку було вручено директору магазину ОСОБА_4
Незважаючи на те, що директор відмовилась від підписання направлення на перевірку та акта, що зафіксовано у акті про відмову від підпису, ревізори були фактично допущені до проведення перевірки. Директор особисто роздрукувала денний Х звіт РРО, ревізорам була надана інформація про реєстратор розрахункових операцій - у акті перевірки зафіксовано його марку, номер, дату взяття на облік, версію програмного забезпечення, номери пломб.
Під час проведення перевірки було виявлено незабезпечення зберігання КОРО та контрольних стрічок, невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі, зазначеній у денному Х звіті, порушення ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.
За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у м. Херсоні 29.01.2010р. прийнято рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій № НОМЕР_1 на суму 4024 грн. за порушення п.п. 6, 10, 12, 13 ст. 3 Закону № 265/95-ВР.
Щодо законності та обґрунтованості рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, необхідно зазначити наступне.
До позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 2775 грн. за невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі, зазначеній у денному Х звіті.
Допущення позивачем невідповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі, зазначеній у денному Х звіті встановлено ревізорами на підставі співставлення роздрукованого денного Х звіту від 18.02.2010р., у якому зазначено, що в сейфі готівкою повинно знаходитись 566 грн. та суми готівки, що фактично знаходилась на місці проведення розрахунків - 11 грн.
Пунктом 13 ч. 3 Закону № 265/95-ВР зазначено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог вищезазначеного закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Факт невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахункових операцій сумі, яка зазначена у денному звіті РРО підтверджується також постановою судді Суворовського районного суду м. Херсона від 08 квітня 2010 року про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 КпАП України. Постановою встановлено порушення проведення розрахунків: 20.01.2010р. ОСОБА_4 допустила невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі, яка зазначена у денному звіті РРО. Постанова суду набрала законної сили.
Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Таким чином, суд вважає правомірним застосування до позивача штрафної санкції у розмірі 2775 грн. 555 х 5 за порушення п. 13 ст. 3 Закону № 265/95-ВР.
До позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 739 грн. за порушення ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.
На місці проведення розрахунків були відсутні накладні на товар, що реалізовувався.
Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Статтею 6 цього Закону визначено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон N 996) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до пунктів 1, 3 і 5 статті 9 Закону N 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Статтею 2 Закону N 996 визначено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку.
Судом встановлено, що у магазині були відсутні підтверджуючі документи про належний облік товарів, що реалізовувались.
Відповідно до акта перевірки на реалізації без супровідних документів знаходився товар на загальну суму 369,50 грн.
Таким чином, суд вважає правомірним застосування до позивача штрафної санкції у розмірі 739 грн. (369,5 х 2) за порушення п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР.
До позивача застосовані штрафні санкції за незберігання контрольних стрічок та КОРО протягом встановленого законом терміну у розмірі 170 грн. та 340 грн.
Відповідно до п.п. 6, 10 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення та друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років.
Із акту перевірки вбачається, що позивачем не забезпечено зберігання книги обліку розрахункових операцій та контрольних стрічок. Даний факт не був спростований позивачем, ні шляхом подання до ДПІ у м. Херсоні даних документів, ні у судовому засіданні.
Таким чином, суд вважає правомірним застосування до позивача штрафної санкції у розмірі 340 грн. (17 х 20) за порушення п. 6 ст. 3 Закону № 265/95-ВР та 170 грн. (17 х 10) за порушення п. 10 ст. 3 Закону № 265/95-ВР.
Не знайшли підтвердження заявлені позивачем порушення прав щодо доступу до інформації, зібраної про підприємство, права заперечувати її правильність повноту, доречність та порушення права на правову допомогу, у зв'язку із прийняттям рішення про застосування штрафних санкцій без участі суб'єкта підприємницької діяльності. Оскільки перевірка була проведена у присутності директора магазину, тобто посадова особа позивача була обізнана із проведенням перевірки і мала можливість звернутись до ДПІ у м. Херсоні для надання додаткових доказів. Рішення про застосування штрафних санкцій були надіслані позивачу, про що свідчить поштове повідомлення про вручення кореспонденції. Позивач реалізував своє право на оскарження рішень про застосування штрафних санкцій.
Крім цього суд вважає, що ревізори не здійснювали збір конфіденційної інформації про позивача, оскільки, перебуваючи в офіційному статусі, виконували свої службові обов'язки шляхом проведення гласної перевірки дотримання суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари, вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а тому не порушили ст. 32 Конституції України щодо ТОВ «НТІВІ».
Суд приходить до висновку про обґрунтованість застосування до ТОВ «НТІВІ» штрафних (фінансових) санкцій у сумі 4024 грн. та відмовляє у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "НТІВІ" у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 - головного державного податкового ревізора-інспектора Державної податкової інспекції у м. Херсоні, ОСОБА_3 - головного державного податкового ревізора-інспектора Державної податкової інспекції у м. Херсоні, Державної податкової інспекції у м. Херсоні про захист порушених конституційних прав.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суду, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 04 серпня 2010 р..
Суддя Морська Г.М.
кат. 2.11.8