Суддя-доповідач - Білак С. В.
Головуючий у 1 інстанції - Захарчук-Борисенко Н.В.
06 березня 2017 рокусправа № 804/5181/16
Приміщення суду за адресою: 49083, м. Дніпро, пр.Слобожанський, 29
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білак С.В., суддів: Шальєвої В.А. Олефіренко Н.А. , секретар судового засідання - Лащенко Р.В., з участю представника відповідача - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2016 р. у справі №804/5181/16 за позовом Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу,-
Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3 (далі - відповідач), в якому просила стягнути з відповідача на користь держави кошти в рахунок погашення податкового боргу в розмірі 25000, 00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не сплатив нараховану йому суму податкового зобов'язання зі сплати транспортного податку, згідно податкового повідомлення-рішення №5555-15 від 21.12.2015 року, у розмірі 25000,00 грн., тому за ним утворився податковий борг.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2016 р. адміністративний позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави кошти в рахунок погашення податкового боргу в розмірі 25000, 00 грн.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постановю, якою залишити позовну заяву без розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що в провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала справа №804/4644/16 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового-повідомлення рішення №5555-15 від 21.12.2015 року та постановою суду від 02.09.2016 року позов ОСОБА_3 було задоволено.
Отже, в провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що і в даній справі, проте суд першої інстанції всупереч п.3 ч.1 ст.155 КАС України відкрив провадження по справі за позовом Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
У зв'язку з тим, що відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи №804/5181/16, апелянт взагалі не був обізнаний про наявність даної справи.
Окрім того, податкове-повідомлення рішення №5555-15 від 21.12.2015 року є незаконним, як таке, що не відповідає приписам пп.12.3.4 п.12.3 ст.12 Податкового кодексу України та визнано протиправним і скасовано постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2016 року у справі №804/4644/16.
Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.
Позивач до суду не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та судом апеляційної інстанції підтверджено, що ОСОБА_3 перебуває на обліку в Лівобережній ОДПІ м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, як платник податків та є власником транспортного автомобіля TOYOTA HIGHLANDER 2010 року випуску, який використовувався до 5 років та має об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб.см.
Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області згідно з пп.54.3.3 п.54.3 ст.54, п.267.6 ст.267 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення №5555-15 від 21.12.2015 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб у сумі 25 000,00 грн., який підлягає оплаті протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
26.12.2015 року зазначене податкове повідомлення-рішення було направлено на адресу відповідача та 02.01.2016 року вручено відповідачу. (а.с.7)
05.05.2016 року податковим органом складена вимога №646-17 про сплату відповідачем податкового боргу у розмірі 25000,00 грн., яка 08.06.2016 року була направлена на адресу відповідача, проте 15.07.2016 року на адресу контролюючого органу повернувся конверт з позначкою про причину невручення адресату «за закінченням терміну зберігання». З огляду на положення п.42.2 ст.42, п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України таке поштове відправлення вважається врученим належним чином.
Колегією суддів встановлено, що податкове повідомлення-рішення №5555-15 від 21.12.2015 року було оскаржено відповідачем у судовому порядку.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2016 року по справі №804/4644/16 позов ОСОБА_3 було задоволено, податкове повідомлення-рішення №5555-15 від 21.12.2015 року визнано протиправним та скасовано.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017 року по справі №804/4644/16 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2016 року скасовано, в позові відмовлено.
Отже на момент розгляду справи, ОСОБА_3 має податковий борг зі сплати транспортного податку у загальному розмірі 25000,00 грн., який самостійно сплачений не був.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно ст.267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають обєм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.
Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є обєктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є обєктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Обчислення суми податку з обєкта/обєктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Щодо обєктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий обєкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації обєктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.
Податок сплачується за місцем реєстрації обєктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Транспортний податок сплачується, зокрема фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пп.14.1.175. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку , визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Відповідно до ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно п.20.1.19 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобовязань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з частиною 3 статті 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що у відповідача наявна заборгованість по сплаті транспортного податку у розмірі 25000,00 грн., яка на час розгляду справи в добровільному порядку не погашена, відповідних доказів до суду не надано, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог та стягнення зазначеної суми боргу з відповідача.
Доводи апелянта про те, що в провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала справа №804/4644/16 про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що і в даній справі, а тому позов податкового органу необхідно залишити без розгляду є необґрунтованими та безпідставними, оскільки предметом спору у справі №804/4644/16 є правомірність податкового повідомлення-рішення №5555-15 від 21.12.2015 року, тоді як у розглядуваній справі предметом спору є стягнення заборгованості з ОСОБА_3.
Посилання апелянта на те, що відповідач не повідомлявся судом першої інстанції про розгляд справи спростовується з огляду на наявний в матеріалах справи конверт з поштовою кореспонденцією направленою на адресу відповідача, який повернувся до суду першої інстанції з позначкою поштового відділення про причину невручення адресату «за закінченням терміну зберігання». (а.с.13)
В силу приписів ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2016 р. у справі №804/5181/16 за позовом Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу- залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини ухвали складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 06 березня 2017 року, в повному обсязі ухвала складена 13 березня 2017 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання рішення в повному обсязі.
Головуючий суддя С.В. Білак
Судді Н.А.Олефіренко
В.А.Шальєва