27 лютого 2017 рокусправа № 185/8460/16-а(2-а/185/514/16)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.
суддів: Білак С.В. Шальєвої В.А.
за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.
За участю:
Позивач - ОСОБА_1 ( НОМЕР_1)
Представник Позивача - ОСОБА_2 ( довіреність від 08.11.2016 року)
Представник Відповідача - Пшеничний Г.М. ( посвідчення № НОМЕР_2)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 грудня 2016 р.
у справі № 185/8460/16-а(2-а/185/514/16)
за позовом ОСОБА_1
до Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області Пшеничного Геннадія Миколайовича
про визнання протиправною та скасування постанови,-
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення, винесену державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Пшеничним Г.М., № 12022 від 06 жовтня 2016 року, провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити.
Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 грудня 2016 року позов задоволено частково: постанову № 12022 від 06 жовтня 2016 року державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області Пшеничного Г.М. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.ст.52, 78 ч.1, 82 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень скасовано, і надіслано справу на новий розгляд до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказане рішення в частині надіслання справи на новий розгляд до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, закрити провадження по справі, в решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.
В судовому засіданні представник позивача та позивач апеляційну скаргу підтримали, просять суд апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.
В судовому засіданні представник відповідача проти апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною. Просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
06.10.2016 року винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого статтями 52,78 ч.1,82 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладеного штраф у розмірі 1 700,00 грн.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, виходив з доведеності з боку позивача неправомірності постанови про накладення адміністративного стягнення від 06.10.2016 року як такої, що винесено не у спосіб, що передбачений законодавством України, постанову № 12022 від 06 жовтня 2016 року державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.ст.52, 78 ч.1, 82 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень скасовано та прийнято рішення щодо надіслання справи на новий розгляд до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області.
Колегія суддів, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України, не погоджується із висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
За змістом статті 91 Земельного кодексу України власники земельних ділянок зобов'язані, зокрема, забезпечувати використання їх за цільовим призначенням, підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі.
Відповідно до статті 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою і нафтопродуктами, неочищеними стічними водами, виробничими та іншими відходами, а так само невжиття заходів по боротьбі з бур'янами - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Під час апеляційного перегляду справи встановлено, що позивач є орендарем земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 797,2109 га, а також на території Богданівської сільської ради підприємству надано в користування земельні ділянки для обслуговування господарських будівель та споруд площею 4.0824 га, на зазначеній земельній ділянці розміщено бокси для техніки, складські приміщення, пункт заправки техніки, обладнання для змішування та приготування рідких агрохімікатів (6 металевих ємностей об'ємом близько 225 м3.
Підприємство позивача займається вирощуванням зернових та технічних культур. До основних та допоміжних процесів підприємства відноситься: підготовча компанія з підготовки тракторно-комбайнового парку, посівного матеріалу, закупівлі ППИ, ТО автопарку, посівна компанія, засів насіння, ремонтні роботи інвентарю та сільгосптехніки, збиральна компанія зі збору врожаю, очищення та сушка зернових, складування та відвантаження споживачам.
Під час перевірки встановлено та підтверджено матеріалами справи, основними джерелами викидів на виробничих дільницях підприємства є завантаження, розвантаження та зберігання зернових культур, пункт заправки техніки, оснащений паливо роздавальною колонкою для дизельного палива, що в свою чергу доводить наявність на виробничих дільницях підприємства джерел викидів забруднених речовин так і пересувних джерел, оскільки на балансі підприємства є 6 одиниць пересувних джерел викидів: « 5» одиниць-дизельні,з яких « 3» одиниці спецтехніки та « 1»одиниця бензинова.
Згідно Наказу від 10.09.2008 року №464 «Про затвердження Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства на підставі пп4.5перевірка перевірка здійснюється на території суб'єкта господарювання - на виробничих майданчиках, у цехах, у місцях розташування обладнання, земельних ділянках, у тому числі територій та об'єктів природно-заповідного фонду шляхом візуального огляду із застосуванням, у разі необхідності, інструментально-лабораторного, радіаційного та інших методів контролю.
При обстежені території підприємства було встановлено, що інвентаризація джерел утворення відходів на підприємстві не проведена. Первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, зберігаються хоча і тимчасово на підприємстві або передаються на утилізацію іншим організаціям, за типовою формою 1-ВТ «облік відходів на пакувальних матеріалів і тари» не ведеться, звітність №1-відходи «утворення та поводження з відходами» не складається, що є порушенням вимог п.г статті 17 Закону України «Про відходи».
При обстежені місць тимчасового зберігання відходів виявлено змішування відходів, різних за своїми властивостями та класами небезпеки, а саме на території виробничого підрозділу по вул. Чкалова,75 виявлено змішування промащеного дрантя, відходів ГТВ, макулатури, металобрухту, відпрацьованих масляних та повітряних фільтрів, відходів деревини, біля пункту заправки виявлено частини розібраного відпрацьованого акумулятора, що є порушенням вимог статті 17 Закону України «Про відходи». Місця для тимчасового роздільного розміщення виробничих відходів не визначено та не обладнано контейнерами для їх збору.
Відповідно до пунктів д), є) статті 17 Закону України «Про відходи», до обов'язків суб'єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами відноситься забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки; здійснювати організаційні, науково-технічні та технологічні заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та. організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, а також забезпечувати за власний рахунок екологічно обґрунтоване видалення тих відходів, що не підлягають утилізації.
При обстеженні місць тимчасового зберігання відходів виявлено змішування відходів, різних за своїми властивостями та класами небезпеки, а саме: на території виробничого підрозділу по вул. Чкалова, 75 виявлено змішування промащеного дрантя, відходів ГТВ, макулатури, металобрухту, відпрацьованих масляних та повітряних фільтрів, промащеного дрантя, відходів деревини. Поблизу пункту заправки виявлено частини розібраного відпрацьованого акумулятора, що є грубим порушенням вимог статті 17 Закону України «Про відходи».
Відповідно до п. ж) ст. 17 ЗУ «Про відходи» до обов'язків суб'єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами відноситься не допускати змішування відходів, якщо це не передбачено існуючою технологією та ускладнює поводження з відходами або не доведено, що така дія відповідає вимогам підвищення екологічної безпеки.
Інвентаризація джерел утворення відходів на підприємстві не проведена. Первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, зберігаються (тимчасово)на підприємстві або передаються на утилізацію іншим організаціям, за типовою формою 1- ВТ «Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари» неведеться,звітність№1-відходи «Утворення та поводження з відходами» не складається, що є порушеннямвимогст.17 Закону України «Про відходи».
Відповідно до пункту в) ст. 17 ЗУ «Про відходи» до обов'язків суб'єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами відноситься визначення складу та властивостей відходів, що утворюються, а також ступінь небезпечності відходів для навколишнього природного середовища та здоров'я людини відповідно до нормативно - правових актів, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Відповідно до пункту г) ст. 17 ЗУ «Про відходи» до обов'язків суб'єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами відноситься на основі матеріально - сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку.
В ході перевірки підприємством не надано повної та достовірної інформації щодо утворення відходів та поводження з ними, що є порушенням вимог п. ї) ст. 17 Закону України «Про відходи», ст. 202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п.1 ст. 8, абз. 4 ч.І ст. 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Відповідно до пункту ї) ст. 17 ЗУ «Про відходи» до обов'язків суб'єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами відноситься надавати місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, уповноваженим органам
виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища інформацію про відходи та пов'язану з ними діяльність, у тому числі про випадки несанкціонованого попадання відходів у навколишнє природне середовище та вжиті щодо цього заходи.
В ході перевірки надано договір на надання послуг з організації збирання знезараження, перевезення та утилізації використаної тари з-під небезпечних хімічних речовин (пестициди та гербіциди) з ТОВ «Імар» від 25.07.2016 р. № 250716-ІХ, (ліцензія Міністерства екології та природних ресурсів України на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами (збирання, перевезення, зберігання) терміном дії 28.12.2012 по 28.12.2017 р.)), акти прийому-передачі відходів надані.
Договір про надання послуг з вивезення побутових відходів з КП «ЖКГ Богданівської сільської ради» від 01.03.2015 року, акти прийому-передачі відходів в ході перевірки не надані.
Договір № 37/Д/16 надання послуг утилізації відходів з ТОВ «Український центр поводження з відходами» від 05.04.2016 р. терміном дії до 31.12.2016 року, акти прийому передачі відходів надані, згідно яких передано відпрацьованих шин (0,200т) відпрацьованих АБК (0,050 т), відпрацьованого масла (0,016 т).
На момент перевірки договори щодо передачі на утилізацію інших видів відходів, які утворюються при здійсненні господарської діяльності, не укладені, що є порушення вимог п. є) статті 17 Закону України «Про відходи».
Відповідно до статті 82 КУпАП, статті 42 ЗУ «Про відходи» за правопорушення сфері поводження з відходами передбачена відповідальність, а саме за:
а) порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків;
д) приховування, перекручення або відмову від надання повної та достовірної інформації за запитами посадових осіб і громадян та їх об'єднань стосовно безпеки утворення відходів та поводження з ними, в тому числі про їх аварійні скиди та відповідні наслідки;
ж) порушення правил ведення первинного обліку та здійснення контролю за операціями поводження з відходами;
з) порушення строків подання і порядку звітності щодо утворення використання, знешкодження та видалення відходів;
В ході перевірки проведено обстеження виробничих приміщень та територій промислових майданчиків підприємства:
Виробничий підрозділ по вул. Чкалова, 75, с. Богданівка Павлоградського району (бокси для техніки, складські приміщення, пункт заправки техніки, обладнання для змішування та приготування рідких агрохімікатів).
На території маються бокси для ремонту техніки, на майданчику з твердим покриттям розміщено сільгосптехніку та інвентар.
Місця для тимчасового роздільного розміщення виробничих відходів не визначено не обладнано контейнерами для окремого їх збору, інформація щодо поводження з відходами відсутня. На території встановлено металевий контейнер, у якому збираються та зберігаються різні за своїми властивостями та класами небезпеки відходи: відпрацьовані гідравлічні шланги, промаслене ганчір'я, відпрацьовані фільтри та ТПВ, що с грубим порушенням вимог п. ж) статті 17 Закону України «Про відходи».
При обстеженні земельної ділянки виявлено поблизу пункту заправки техніки факт засмічення земельної ділянки площею 50 кв.м виробничими відходами (металобрухт, деревина, ГТВ, відпрацьований акумулятор,(спалений), поблизу надвірної вбиральні факт засмічення земельної ділянки площею 50 кв. м виробничими відходами (відходи деревини, відпрацьованих шин, ТПВ), поблизу обладнання для змішування та приготування рідких агрохімікатів на ґрунтовому покриві в поліетиленових біг-бегах розміщено відпрацьовану тару з агрохімікатів на площі 6 кв. м.
Відповідно до статті 35 Закону України «Про охорону земель», власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям.
Виробничий підрозділ по вул. Нова Степова, 10, с.Богданівка, Павлоградського району - складські приміщення для зберігання зерна, офісне приміщення, вагова, колодязь.
Для освітлення офісного приміщення використовуються люмінесцентні (ртутьвмісні) лампи. На момент перевірки місце для тимчасового зберігання відпрацьованих люмінесцентних ламп на території підприємства не визначено та не обладнано спеціальним герметичним контейнером для окремого збору відходів І класу небезпеки. Договори щодо їх передачі спеціалізованому підприємству на утилізацію не укладені що є грубим порушенням вимог п. п. д), з), и) ст. 17, ст. 33 Закону України «Про відходи».
Місця для тимчасового роздільного розміщення виробничих відходів не визначено та не обладнано контейнерами для окремого їх збору, інформація щодо поводження-з відходами відсутня. При обстеженні території виявлено спалювання зернових (не кормових)відходів, що є грубим порушенням вимог статті 17 Закону України «Про відходи».
Рішенням Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області від 10.01.2011 року № 3, тимчасово заборонено (зупинено) з 17 січня 2011 року експлуатацію джерел викидів забруднюючих речовин атмосферне повітря пункту заправки техніки ТОВ «СГТ ім. Б. Хмельницького».
Рішенням заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області від 25.07.2011 року № 123, тимчасово заборонено (зупинено) з 01 серпня 2011 року діяльність, яка пов'язана з утворенням та розміщенням відходів ТОВ «СГТ ім. Б. Хмельницького».
В ході перевірки встановлено, що вищезазначені рішення не виконуються порушення вимог природоохоронного законодавства, зазначені з рішеннях, до теперішнього часу не усунені, що є грубим порушенням вимог статті 11 Закону України "Про основи засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Звертаючись до суду з даним позовом позивач не спростував будь-яким чином жодного зауваження та порушення.
Колегія суддів дійшла висновку про те, що факт засмічення земельної ділянки підтверджено матеріалами справи та не заперечується позивачем.
Частиною 2 статті 46 цього Закону визначено, що підприємства, установи та організації, а також громадяни, діяльність яких пов'язана з накопиченням відходів, зобов'язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об'єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.
Відповідно до статті 56 Закону України «Про охорону земель» юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно з законом; шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Аналогічні норми викладені і в ч. 4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».
Статтями 17, 33, 34, 351 Закону України "Про відходи" встановлені обов'язки суб'єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами, вимоги щодо зберігання та видалення відходів, вимоги щодо поводження з небезпечними та побутовими відходами.
Згідно з п.п."а",з","ї","л" статті 17 Закону України "Про відходи" суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані: запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів; не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах; надавати місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, спеціально уповноваженим органам виконавчої влади у сфері поводження з відходами інформацію про відходи та пов'язану з ними діяльність, у тому числі про випадки несанкціонованого попадання відходів у навколишнє природне середовище та вжиті щодо цього заходи; відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України.
Відповідно до п."а" ч.1 статті 32 та ч.7 статті 33 Закону України "Про відходи" з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини забороняється вести будь-яку господарську діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання від спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів. Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, у інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.
У відповідності до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно та всебічно з'ясувати усі обставини справи, зокрема, чи мало місце адміністративне правопорушення, чи вина особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають суттєве значення для правильного її вирішення. При цьому, встановити істину по справі необхідно з аналізу наявних доказів, які, згідно до чинного законодавства, представляють собою будь-які фактичні дані, які підтверджують або спростовують ті чи інші обставини і мають суттєве значення для вирішення справи по сутті.
Проте суддя, не вирішував спір по суті та дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанову № 12022 від 06 жовтня 2016 року державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, обґрунтовуючи свою постанову вдався до формального аналізу порядку оформлення постанови від 06 жовтня 2016 року, винесена інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області, не надавши належної оцінки викладеним обставинам.
Стаття 33 цього Закону регламентує вимоги щодо зберігання та видалення відходів, згідно з якими зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення); забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктах, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико - культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.
Згідно пунктів «а» та «б» частини першої статті 42 Закону України «Про відходи» особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність за порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків; самовільне розміщення чи видалення відходів.
Слід зазначити, порушення процедури притягнення до відповідальності не звільняє від самої відповідальності.
Сама відсутність позивача при проведенні розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності, жодним чином не спростовує факту існування тих порушень, за які його було притягнуто до адміністративної відповідальності.
До того ж колегія суддів зауважує, що справа про адміністративне правопорушення у разі відсутності особи яка притягується до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач був ознайомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить його підпис на протоколі №12021 від 05.10.2016 року та будь-яких клопотань в день розгляду справи від останнього не надходило.
Отже, суд першої інстанції під час розгляду даної справи не в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для вирішення справи, невірно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 грудня 2016 р. у справі № 185/8460/16-а(2-а/185/514/16) - скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.
Головуючий: Н.А. Олефіренко
Суддя: С.В. Білак
Суддя: В.А. Шальєва