"09" березня 2017 р. справа № 201/16746/16-а (2-а/201/25/2017)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Юрко І.В., суддів: Гімона М.М., Чумака С. Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 січня 2017 року у справі № 201/16746/16-а за позовом ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпропетровську про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач 29.11.2016 року звернулась до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська з позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпропетровську, в якому просила:
- визнати протиправними дії відповідача щодо не проведення їй перерахунку пенсії як державному службовцю з 01.12.2015 року;
- зобов'язати відповідача здійснити їй з 01 грудня 2015 року перерахунок пенсії державного службовця в розмірі 90% від суми заробітної плати, вказаної в довідці №3969/10/33 від 01.08.2016 року, яка видана Лівобережним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м.Дніпропетровську та виплачувати пенсію без будь-яких обмежень.
Постановою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 18 січня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог.
Сторони у судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Пунктом 3 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2.
Постанова Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 січня 2017 року у справі №201/16746/16-а прийнята у порядку скороченого провадження за результатом розгляду справи, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 183-2 КАС України, а тому суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути зазначену справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м.Дніпропетровську з 13.10.2010 року та отримує пенсію за віком, призначену на підставі ст.37 Закону України «Про державну службу» з розрахунку 90% від заробітної плати.
15.11.2016 року ОСОБА_2 звернулась до пенсійного органу з заявою про перерахунок пенсії згідно наданої довідки №3969/10/33 за Законом України «Про державну службу» з 01.12.2015 року в розмірі 90 % заробітної плати (а.с.12, 13).
Листом від 17.11.2016 року Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Дніпропетровську відмовило ОСОБА_2 в здійсненні такого перерахунку (а.с.11).
Не погодившись з таким рішенням пенсійного органу, позивач оскаржила його до суду.
Суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції про відмову в задоволенні адміністративного позову з огляду на наступне.
Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції на момент призначення позивачу пенсії) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.
У відповідності до статті 37-1 Закону України «Про державну службу» (в редакції на час призначення пенсії позивачу) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Як зазначалося вище, пенсія за віком призначена позивачу з 07.04.2007 року відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у розмірі 90% від середньомісячного заробітку.
До 01.05.2016 року пенсійне забезпечення державних службовців було врегульовано зазначеними нормами Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-XII.
З 01.05.2016 року набув чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII.
У зв'язку з набуттям чинності Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII, положення Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-XII втратили чинність, в тому числі втратили чинність норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців.
Відповідно до статті 90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року, яка набрала чинності з 01.05.2016 року, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Таким чином, з 01.05.2016 року Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року, по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати працюючих державних службовців.
Отже, враховуючи приписи статті 90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, з 01.05.2016 року відсутні підстави для перерахунку пенсії державним службовцям у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців.
Крім того, колегія суддів зазначає, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям було визначено пунктами 4 та 5 постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31.05.2000 року №865. Вказані норми права передбачали, що перерахунок пенсії здійснюється у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.2015 року №1013, яка застосовується з 01.12.2015 року, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року №865, зокрема виключено норми і положення, які встановлювали порядок і умови перерахунку пенсії, призначених відповідно до Закону України «Про державну службу».
За таких обставин, відсутні правові підстави для перерахунку пенсії позивача з 1 грудня 2015 року.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Центральним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м.Дніпропетровську доведено правомірність не проведення перерахунку пенсії як державному службовцю ОСОБА_2 з 01.12.2015 року.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
Згідно частини першої статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до частини десятої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.
Керуючись статтями 160, 167, 183-2, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 січня 2017 року у справі № 201/16746/16-а залишити без задоволення.
Постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 січня 2017 року у справі № 201/16746/16-а залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: І.В. Юрко
Суддя: М.М.Гімон
Суддя: С.Ю. Чумак