01 березня 2017 рокусправа № 331/1233/15-а ПР/808/31/16
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.
суддів: Семененка Я.В. Щербака А.А.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року у справі №331/1233/15-а (ПР/808/31/16) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комунальної установи «Обласний центр медико-соціальної експертизи» про визнання дій протиправними, скасування акту та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася з адміністративним позовом до Комунальної установи «Обласний центр медико-соціальної експертизи», в якому просила:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у встановленні інвалідності позивачу;
- скасувати акт № 92 огляду медико-соціальною експертною комісією від 01.10.2014;
- зобов'язати відповідача провести повторну медико-соціальну експертизу та призначити позивачці групу інвалідності.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016р. в задоволенні позовних вимог відмовлено. Суд дійшов висновку, що наявними у справі доказами підтверджено правомірність дій відповідача та прийнятого акта МСЕК №92.
Позивач подала апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції. Посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків фактичним обставинам справи, позивач просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016р., а справу направити до суду першої інстанції для подальшого розгляду. Крім зазначених доводів, в апеляційній скарзі позивач посилається на безпідставну відмову суду у задоволенні її клопотання про призначення повторної судово-медичної експертизи.
На адресу суду апеляційної інстанції від відповідача надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу позивача. В запереченнях відповідач просить залишити без змін рішення суду першої інстанції, оскільки вважає його законним і обґрунтованим.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Позивач звернулася до суду з даним позовом, оскільки вважає, що відповідач безпідставно відмовив їй у встановленні групи інвалідності. Вказує, що наявні у неї хвороби, по яких встановлено медичні діагнози, у своїй сукупності, призводять до стійкого розладу функцій органів і систем її організму, обмеження життєдіяльності, що є підставами для встановлення повноважним органом групи інвалідності.
01.10.2014 за результатами огляду ОСОБА_1 медико-соціальною експертною комісією складено акт №92, яким не встановлено групу інвалідності (а.с.7-8 т.1).
13.11.2014 за результатами оскарження позивачкою рішення обласної МСЕК, Центральною МСЕК МОЗ України складено акт №308, яким підтверджено відсутність підстав для встановлення ОСОБА_1 групи інвалідності.
Розглядаючи справу та вирішуючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що даний спір є адміністративним.
З такими висновками не погоджується колегія суддів, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні», медико-соціальна експертиза - визначення на основі комплексного обстеження усіх систем організму конкретної особи міри втрати здоров'я, ступеня обмеження її життєдіяльності, викликаного стійким розладом функцій організму, групи інвалідності, причини і часу її настання, а також рекомендацій щодо можливих для особи за станом здоров'я видів трудової діяльності та умов праці, потреби у сторонньому догляді, відповідних видів санаторно-курортного лікування і соціального захисту для найповнішого відновлення усіх функцій життєдіяльності особи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 затверджено Положення про медико-соціальну експертизу (далі - Положення про МСЕК, норми якого наводяться в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 15 Положення про МСЕК, комісії проводять своєчасно огляд (повторний огляд) осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за місцем їх проживання або лікування, у тому числі за місцем їх проживання або місцем перебування у закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після пред'явлення паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу.
Пункти 17-20 Положення про МСЕК визначають, що медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.
На думку колегії суддів медико-соціальна експертна комісія не здійснювала владні управлінські функції на основі законодавства, а на підставі результатів медичного обстеження, визначення клініко-функціонального діагнозу визначала чи наявне у позивача стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, які спричиняють обмеження життєдіяльності, висновки чого знайшли своє відображення у акті, який оскаржує позивач.
Відповідно до частини 1 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку із здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
В даному випадку, спір не є публічно-правовим, а стосується здоров'я фізичної особи, що є її особистим немайновим правом, захист якого здійснюється, зокрема, за нормами цивільного законодавства, вирішення такого спору можливо у порядку цивільного судочинства, відповідно до положень ст. 15 ЦПК України.
Такі висновки підтверджуються, зокрема, і практикою розгляду такої категорії справ в порядку цивільного судочинства судовою палатою у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (справа № 554/282/16-ц рішення від 17.11.2016р).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Оскільки вирішення даного спору не відноситься до юрисдикції адміністративних судів, ухвалене судом першої інстанції рішення підлягає скасуванню із прийняттям нового про закриття провадження у справі.
Керуючись п.1 ч.1 ст.157, п.4 ч.1 ст. 198, ч.1 ст. 203, ст. 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року у справі № 331/1233/15-а (ПР/808/31/16) - скасувати.
Провадження у справі №331/1233/15-а (ПР/808/31/16) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комунальної установи «Обласний центр медико-соціальної експертизи» про визнання дій протиправними, скасування акту та зобов'язання вчинити певні дії - закрити.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Н.П. Баранник
Суддя: Я.В. Семененко
Суддя: А.А. Щербак