15 лютого 2017 рокусправа № 804/2473/16
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.
суддів: Прокопчук Т.С. Шлай А.В.
за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2016 року по справі за позовом Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулась до суду з адміністративним позовом до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення на користь державного бюджету податкового боргу в сумі 25 000, 00 грн. з ОСОБА_1.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2016р. в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та прийняти нову, якою в задовольнити позов в повному обсязі.
Сторони, належним чином повідомлені про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є поштове повідомлення, у судове засідання не прибули, що відповідно до приписів ч.4 ст.196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи.
Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку щодо обґрунтованості доводів апеляційної скарги, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, за платником податків, ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), обліковується податковий борг у сумі 25000,00 грн., що виник у результаті несплати відповідачем у встановлений законодавством термін транспортного податку в розмірі 25000,00 грн.
15.05.2015 р. контролюючим органом було сформовано податкове повідомлення-рішення №1063-17, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку у розмірі 25000,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що вищезазначене рішення направлено відповідачу засобами поштового зв'язку, і було ним отримано 22.05.2015 р. (а.с.6)
04 вересня 2015 р. на виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України відповідачу виставлена податкова вимога форми "Ф" за №4587-25 на суму 25000,00 грн. за платежем 18011001, яка направлена відповідачу рекомендованим поштовим відправленням та отримана відповідачем 24.09.2015 р. (а.с.5).
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що у позивача як суб'єкта владних повноважень не було законних підстав для донарахування відповідачу грошових зобов'язань за платежем "транспортний податок" за 2015 рік та виносити податкове повідомлення-рішення форми "Ф" від 15.05.2015 № 1174-17. Крім того суд першої інстанції зазначив, що позивачем не доведено наявності за відповідачем податкового боргу у розмірі, заявленому до стягнення.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Відповідно до п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Згідно п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 01 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Сума визначеного транспортного податку, відповідно до п.п. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 Податкового кодексу України, фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
З матеріалів справи вбачається, що 15.05.2015 року позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 1063-17, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн.
Вищезазначене рішення направлено відповідачу засобами поштового зв'язку, та отримано ним 22.05.2015 року (а.с. 6).
04.09.2015 року позивачем було сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу №4587-25, яка отримана останнім 24.09.2015 року (а.с.5).
Докази оскарження податкового повідомлення-рішення від 15.05.2015 р. №1063-17 та податкової вимоги від 04.0.2015 р. №4587-25 в адміністративному або в судовому порядку в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу України).
Оскільки відповідних дій щодо оскарження рішення контролюючого органу платник податків не здійснив, тому вважається, що платник податків погодився з визначеним податковою вимогою податковим зобов'язанням, таким чином сума податкового зобов'язання в даному випадку є узгодженою.
Враховуючи вищенаведене, за відповідачем рахується податковий борг в розмірі 25 000,00 грн., наявність якого також підтверджена даними облікової картки.
На виконання п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України та з метою погашення податкового боргу контролюючим органом сформовано податкову вимогу від 04 вересня 2015 року № 4587-25 (а.с. 5), яка отримана відповідачем.
Докази оплати чи погашення відповідачем в інший спосіб спірної суми боргу у матеріалах справи відсутні.
Відповідно до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно п. 95.3 ст. 95 та п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків та стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Вирішуючи спір щодо стягнення узгодженого податкового боргу суд надав оцінку рішенню про стягнення податкового боргу дійшов висновку по його протиправність. Проте, такий висновок суду не узгоджується з положенням ст. 267 ПК України у відповідності до якої сформоване податкове повідомлення-рішення.
Колегія суддів враховуючи вищенаведене доходить висновку, що оскільки сума податкового боргу відповідачем не сплачена, не оскаржена, а отже, є узгодженою в розумінні приписів ПК України, таким чином позовні вимоги є обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду та повністю спростовують висновки суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
За наведених обставин, з урахуванням положення ст.202 КАС України, з огляду на помилковість висновку суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи є помилковими, судом надана невірна правова оцінка обставинам справи, що привело до безпідставної відмови у задоволенні позовних вимог. Таким чином, апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової про задоволення позову у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.160, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -
постановив :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2016 року по справі № 804/2473/16 - скасувати.
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути на користь державного бюджету податковий борг в сумі 25000грн. з фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та є остаточною і оскарженню не підлягає п.10 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: С.В. Чабаненко
Суддя: Т.С. Прокопчук
Суддя: А.В. Шлай