06 березня 2017 рокусправа № 804/4735/16
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.
суддів: Дурасової Ю.В. Щербака А.А.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року у справі № 804/4735/16 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкової вимоги,
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року у справі №804/4735/16 відмовлено у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкової вимоги від 04.07.2016р №3129-17.
Позивач не погодився із рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, позивач просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
На адресу суду від відповідача надійшли письмові заперечення, в яких останній просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, як законне і обґрунтоване.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи встановлено, що 19.02.2016 року ПАТ "РОДОВІД БАНК" подало контролюючому органу податкову декларацію, якою платником самостійно визначено до сплати земельний податок за 2016 рік у сумі 8221,39 грн., в тому числі: січень-листопад по 685,12 грн. щомісячно, грудень - 685,07 грн. (а.с.15-16).
Постановою Правління Національного банку України від 25.02.2016 року № 107 Публічне акціонерне товариство "РОДОВІД БАНК" віднесено до категорії неплатоспроможних.
25.02.2016 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 261 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "РОДОВІД БАНК", відповідно до якого з 21.11.2014 року розпочато процедуру виведення АТ "РОДОВІД БАНК" з ринку, тимчасову адміністрацію запроваджено строком на 1 місяць з 26.02.2015 року по 25.03.2016 року включно. Призначено уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у АТ "РОДОВІД БАНК" ОСОБА_1.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 25.03.2016 року №419 продовжено строк тимчасової адміністрації в неплатоспроможному банку АТ "РОДОВІД БАНК" з 26.03.2016 року по 25.04.2016 року включно.
25 квітня 2016 року рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №610 продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у АТ "РОДОВІД БАНК" ОСОБА_1 до дати отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
04.07.2016року Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області сформувала податкову вимогу №3129-17, якою визначила суму податкового боргу ПАТ «РОДОВІД БАНК» станом на 03.07.2016 року за узгодженим грошовим зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб у сумі 685,12 грн. (а.с.14).
Вважаючи податкову вимогу протиправною, позивач звернувся до суду з позовом про її скасування. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку, нарахування штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів. Вважає, що податкова вимога прийнята з порушенням вимог чинного законодавства та підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, який відмовив у задоволенні позову, з огляду на наступне.
Відповідно до п.п.14.1.153 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
У разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України).
Наказом Міністерства доходів і зборів України № 576 від 10.10.2013 року затверджено Порядок направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків (далі - порядок).
Відповідно до п.2.2 вказаного Порядку, податкова вимога формується, якщо, зокрема, платник податків не сплатив суми податкового зобов'язання, зазначеної в поданій ним податковій декларації, у встановлені Кодексом строки.
Позивач факт не сплати суми податкового зобов'язання, самостійно визначеної ним в податковій декларації з плати за землю за 2016 рік у встановлені законом строки не заперечує.
Спеціальним Законом для регулювання правовідносин, які виникають під час тимчасової адміністрації банку або ліквідації банку, є Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 р. № 4452-VI.
Згідно ч.5 ст. 36 цього Закону, під час тимчасової адміністрації не здійснюється:
1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;
2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку;
3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку;
4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом;
5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами.
Сума, визначена позивачем в податковій декларації, є узгодженим податковим зобов'язанням, та не є неустойкою або іншими фінансовими санкціями, нарахування яких забороняється відповідно до вимог ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Викладене у вимозі попередження не є рішенням, а лише повідомленням про можливість вчинення контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу.
При цьому, суд вірно зазначив, що при віднесенні банку до категорії неплатоспроможних, а також із запровадженням процедури виведення банку з ринку та тимчасової адміністрації, останній не позбавляється статусу платника податку, а обов'язок сплачувати податки не зупиняється.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що у даному випадку відповідач, формуючи оскаржену вимогу, діяв на підставі та у спосіб, що визначені чинним законодавством.
Доводи позивача стосовно протиправності оскарженої ним вимоги не знайшли свого підтвердження, з огляду на що суд першої інстанції обґрунтовано прийняв рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги позивача висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК»- залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року у справі № 804/4735/16 - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий: Н.П. Баранник
Суддя: Ю.В. Дурасова
Суддя: А.А. Щербак